Розділ 2. Історія екологічних досліджень Херсонщини.
2.1. Історія створення та дослідження природних заповідників Херсонщини.
В середині січня декілька років поспіль в багатьох державах, і, звичайно, в Україні відмічався День заповідників і національних парків. Заповідники та національні парки створюються для того, щоб зберегти типові чи рідкісні ділянки природи зі своїми видами рослин та тварин, які їх населяють. Заповідники, - це перш за все, наукові лабораторії в природі. Тут вчені досліджують складні закони природи, що не змінювалася людиною.[18]
На території України є 21 заповідник, з яких на Херсонщині знаходиться зразу декілька – біосферний заповідник Асканія – Нова, Азовсько-Сивашський національний природний парк, Чорноморський біосферний заповідник, Джерелгатський природний парк і Олешківські піски. Першість за всіма параметрами (рік створення, площа, кількість класі, видів і підвидів тваринного світу різноманітність рослинності) належить «Першому чуду України» - Асканії-Новій – цьому унікальному куточку природи.
Тут, на відстані 140 кілометрів від Херсона – центру області, розташований єдиний в Європі степ, трави якого не знають покосів, і ось вже більше 90 років (офіційна дата відкриття заповідника – 1921 рік) залишається таким, яким його створила природа.[35]
Ще одна значна дата з’явилась в «біографії» заповідника – грудень 1984 року. З цього часу заповідник рішенням УІІІ сесії Бюро Міжнародної координаційної ради за Програмою ЮНЕСКО «Людина і біосфера» був включений у Міжнародну систему біосферних заповідників (резервацій ).
Інша, більш підходяща назва для Асканії-Нової – музей під відкритим небом. Тут збереглися древні кургани, кам’яні скіфські баби, створені скульпторами тих далеких часів. Тут на площі в 11 тисяч гектарів, існує велика кількість тварин і птахів. Весною і влітку ці степи розквітають тюльпанами, ірисами, гіацинтами, польовими гвоздиками, ромашками. Срібна димка ковилу вкриває весь степ.
Територія Херсонщини має особливе значення для збереження зональної та інтрозональної біоти, зосередженої, в основному, на територіях об’єктів природно-заповідного фонду національного та міжнародного значення.
На території області знаходиться 77 об’єктів і територій природно-заповідного фонду загальною площею 245740,74 га (близько 8,63 % від площі області), що є добрим показником серед областей України, але не відповідає науковим рекомендаціям для степової зони – 10 %.
Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна Української академії аграрних наук – природоохоронна, науково-дослідна установа міжнародного значення (Сертифікат ЮНЕСКО про включення до міжнародної мережі біосферних резерватів від 15.02.85р.).
У 1874 р. в Асканії-Новій будують перші вольєри з ініціативи та при фінансовій підтримці Фрідріха Єдуардовича Фальц-Фейна, де утримуються місцеві дикі птахи та тварини, яких тут же в степу ловили селянські хлопчаки. Через 10 років тут вже був невеликий зоопарк. А в 1885 році тут вже утримувалось біля 50 видів птахів і 4 види тварин, Прийнято вважати 1889 рік роком закладки основ знаменитого надалі асканійського зоопорку. В період з 1911 по 1915 рр в Асканії-Нова утримувалось 52 види тварин і 208 видів птахів. 8 лютого 1921 року Декретом Совнаркому УРСР Асканія-Нова була оголошена Державним степовим заповідником УРСР.
З
аповідний
степ «Асканія-Нова» репрезентує
типчаково-ковилову підзону. За давністю
заповідання асканійський степ є одним
з найстаріших на Землі.
Рис. 2.1. Типчаково-ковилова підзона Асканії-Нова.
Колекція тварин зоологічного парку «Асканія-Нова» внесена до реєстру об'єктів, що становлять наукове Національне надбання України (Постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року № 472). Значення зоопарку полягає у збереженні та відтворенні у спеціально створених умовах різноманітних видів тварин, поверненні їх у природу.
У асканійському дендропарку налічується 6 рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України; 9 видів рослин та 25 видів тварин, занесених до Червоної книги України. [35]
Чорноморський біосферний заповідник створений в 1927 році Постановою РНК УРСР від 14 липня 1927 року № 172 «Про утворення надморських заповідників по берегах Чорного i Азовського морів» В 1985 році Чорноморський біосферний заповідник (ЧБЗ) включений у Світову мережу біосферних заповідників, про що виданий сертифікат ЮНЕСКО від 15 лютого 1985 року. Указом Президента України від 26 листопада 1993 року № 563/93 «Про біосферні заповідники в Україні» існування Чорноморського біосферного заповідника підтверджено згідно із Законом України «Про природно-заповідний фонд України».
Рис 2.2. Чорноморський біосферний заповідник
Чорноморський біосферний заповідник -(ЧБЗ) - один з найстаріших та найбільший заповідник в Україні є спеціалізованою природоохоронною та науково-дослідною установою.). «Положенням про Чорноморський біосферний заповідник» (затверджене Міністерством охорони навколишнього природного середовища України в 1998 році), визначає діяльність заповідника таке, що «має на меті наукове забезпечення збереження його типових та унікальних природних комплексів» (п. 4.1). Головними завданнями заповідника як науково-дослідної установи є: «постійне стеження за станом природних комплексів заповідника (моніторинг стану природних комплексів); розробка наукових основ збереження природних комплексів заповідника; розробка і постійне вдосконалення практичних заходів збереження природних комплексів.
Азово-Сиваський національний природний парк створений Указом Президента України від 25 лютого 1993 року № 62/93 на базі Азово-Сиваського заповідно-мисливського господарства.. Території парку внесені до списку водно-болотних угідь міжнародного значення конвенцією про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення (02.02.1971р.) Рамсар. Іран.
З
Стан більшості об¢єктів ПЗФ загальнодержавного значення залишається на задовільному рівні завдяки додержання режиму та умов утримання територій природоохоронних установ.
Поруч з територіями і акваторіями заповідника розташована оздоровча зона «Залізний Порт» (с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області). Розвиток цієї зони протягом останніх років відбувається без урахування елементарних вимог екологічної безпеки. Зона фактично не має очисних споруд. Наявні споруди мають мізерну потужність i працюють зі значним перевантаженням. Брудні побутові стоки скидаються в озеро, частина якого знаходиться на території Потіївської ділянки заповідника.
Щорічно на території водно-болотних угідь, з метою поліпшення їх стану, проводяться біотехнічні заходи серед яких: підготовка островів до гніздування колоніальних птахів, підтримка стану колоніальних поселень птахів, спеціальна охорона рідкісних видів птахів. Ведеться контроль за станом адвентивних видів рослин та приймаються заходи щодо втримання осередків цих видів. Виконуються заходи по знищенню адвентивних видів рослин на території заповідника.[9]
Джарилгацький природний парк та Олешківські піски створено 11 грудня 2009 року згідно з указом президента України, з метою збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів північного Причорномор'я. Для збереження унікальності ландшафтів піщаних арен і охорони мігруючих видів диких тварин було створено національні природні парки "Джарилгацький" та "Олешківські піски" у Скадовському і Цюрупинському районах Херсонської області.
Загальна площа обох парків - 29 тисяч га: "Джарилгацький" - 10 тисяч га, "Олешківські піски" - 19 тисяч га. [35]
. 2.2. Рекреаційні та курортні зони в екомережі Херсонщини (Скадовський курортний район).
Під лікувально-оздоровчою місцевістю (зоною) розуміють природну територію, що має мінеральні та термальні води, лікувальні грязі, озокерит, ропу лиманів та озер, кліматичні та інші природні умови, сприятливі для лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань. Рекреаційними зонами є ділянки суші і водного простору, призначені для організованого масового відпочинку населення і туризму. Таким чином, природним ресурсам рекреаційних зон притаманні певні якості (унікальність, наявність відновно-оздоровчих властивостей, естетична привабливість), які справляють благотворний вплив на організм людини, відновлюючи її життєві, психофізіологічні, духовні сили і працездатність. Відповідно до цього рекреаційні території використовуються виключно з метою відпочинку, оздоровлення, туризму та задоволення естетично-культурних потреб людини.[21]
Херсонщина має певний потенціал забезпечення потреб будь-якої з трьох форм рекреації (відпочинок, оздоровлення, туризм) за межами прибережної смуги. Басейн Дніпра, Каховське водосховище, лісові масиви, мінеральні джерела, пам’ятки культури, культові об’єкти в поєднанні з розвинутою інфраструктурою є конкурентноспроможною базою для розгортання потужної рекреаційної галузі.
Значну увагу викликає можливість використання з цією метою об’єктів природно-заповідного фонду. Досвід зарубіжних країн свідчить про те, що таке поєднання функцій, з першого погляду – суперечливе, має певний сенс. Воно сприяє популяризації і зростанню авторитету самих природно-заповідних об’єктів, надаючи їм більшої соціальної значущості і корисності в очах пересічного громадянина, а рекреаційне навантаження сприятиме покращенню стану територій, що охороняються, завдяки використанню частки коштів, які витрачаються рекреантами, на їх охорону.[40]
Херсонська область має значні рекреаційно-курортні ресурси, зосереджені в основному на узбережжі Чорного та Азовського морів. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1996 року № 1576 із змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1997 року № 1391, на території Херсонської області визначено 12 населених пунктів, які віднесено до курортних:
Голопристанський район – м. Гола Пристань, с. Залізний Порт,
с. Більшовик;
Скадовський район – м. Скадовськ, смт Лазурне, с. Красне;
Каланчацький район – с. Хорли, с. Приморське;
Генічеський район – м. Генічеськ, с. Генічеська Гірка, с. Щасливцеве, с. Стрілкове.[32]
На території Херсонської області нараховується 1400 га земель, віднесених до земель оздоровчого та рекреаційного призначення, на яких розташовано 315 закладів оздоровлення та відпочинку, більша частина яких будувалася у 70-80 –ті роки, а саме: санаторії – 8; пансіонати з лікуванням – 2; будинки відпочинку – 3; пансіонати – 37; дитячі оздоровчі заклади – 69; бази та інші заклади відпочинку – 196. Аналіз розвитку курортно-рекреаційного комплексу та туризму в області показав, що кількість відпочиваючих та туристів поступово збільшується кожного року, що благотворно впливає на соціально-економічний розвиток регіону.[35]
Надзвичайно важливими курортно-рекреаційними ресурсами є еталонні екологічні території всесвітнього значення – біосферний заповідник „Асканія-Нова” ім. Ф. Е. Фальц-Фейна, Чорноморський біосферний заповідник та Азово-Сиваський національний природний парк.
В області існують декілька родовищ лікувальних грязей, ропи і вод (озеро Солоне, Прокопівське, Червоне, йодно-бромні води на Арабатській Стрілці), які використовуються як лікувальні засоби санаторіями. сульфідно-мулові лікувальні грязі озера Соляне (м. Гола Пристань)
Суттєве значення для розвитку курортного комплексу також мають унікальні соляні озера с. Геройське (Голопристанський район), мінеральні та термальні води північно-західних районів області та ропа озер поблизу о. Чонгар (Генічеський район).
Наявність лікувально-термальних вод на Арабатській Стрілці дозволяє розбудову лікувальних закладів з використанням цих вод для лікування дітей хворих на церебральний параліч. Схемою планування території Арабатської Стрілки, розробленої Київським інститутом “Дніпромісто”, передбачено будівництво Міжнародного медичного центру.
У складі Міжнародного медичного центру передбачається будівництво оздоровчих та лікувальних закладів, медичного коледжу. З метою цілорічного функціонування об'єктів оздоровчих та лікувальних закладів на території Міжнародного медичного центру передбачається будівництво обслуговування цих закладів: яхт-клубу, спортивних споруд, 4 лікувальних пляжів по 400 м кожний і для рекреаційних цілей 820 м пляжу , а також дві пляжні зони протяжністю по 270 м в зонах розміщення спортивних споруд. Здійснення будівництва планується за рахунок іноземних інвестицій.
На території області розвідані запаси мінеральних вод по трьом родовищам: води бромно-хлоридно-натрієвої для зовнішнього застосування на ділянці с. Хорли Каланчацького району (запаси складають 0,207 тис. м3/добу) та в с. Залізний Порт Голопристанського району (0,181 тис.м3/добу), води йодно-бромної, хлоридно-натрієвої для зовнішнього застосування на території с. Генгірка Генічеського району (33,6 тис.м3/добу).[13]
Найбільшим курортно-рекреаційним районом Херсонської області є Скадовський курортний район. Курортна зона м. Скадовськ - унікальне курортно-рекреаційне явище не тільки Херсонщини, але й всієї України.
Сьогодні Скадовськ – місто районного підпорядкування, центр району, розташоване на півдні Херсонської області, в 105 кілометрах від обласного центру м. Херсона і в 52 км від найближчої залізничної станції Каланчак. Місто-курорт і поєднання місто-порт, це про Скадовськ. Скадовський торгівельний морський порт розташований на північному березі Джарилгацької затоки Чорного моря.
Сприятливі кліматичні умови узбережжя Чорного моря дають великі можливості для розвитку курортної зони. Біля курорту «Скадовськ» зосереджені найкращі пляжні ресурси північного берега Джарилгацької затоки, а глибина акваторії затоки найбільше пристосована для організації відпочинку дітей. Довжина берегової смуги з природними пляжами шириною 10-12 метрів складає 12,9 км. На території міста розташовано 31 оздоровчий заклад, із них 14 дитячих оздоровчих таборів, 11 пансіонатів, 2 бази відпочинку, 2 пансіонати з лікуванням. 2 оздоровчих комплекси. Оздоровчі заклади можуть обслуговувати в одну зміну більше 25 тисяч відпочиваючих. Щорічно в закладах Скадовської оздоровчої зони відпочиває 80 тис чоловік. [30]
В пансіонатах та санаторіях використовують кліматолікування сонцем, морською водою, піском, південними фруктами та овочами. Збагачене киснем, солями брому, хлору та йоду, морське повітря на узбережжі є цілющим для організму людини. Сприятливо на здоровя впливають бризові явища, шум моря та хвиля прибою. Купання в морській воді має унікальні властивості. Морська вода містить велику кількість йодистих і бромистих солей, котрі мають більшу концентрацію в затоці, ніж у відкритому морі і сягають близько 2%. Псаммотерапія (пісок) має не менш важливий лікувальний ефект. Нагрітий пісок діє на тіло людини комплексно, передає тепло тканинам організму, діючи через рефлекторний механізм, подразнюючи теплові рецептори шкіри, суглобів та внутрішніх органів, що викликає посилення теплового руху молекул. Лікування сонцем, або геліолікування, давно використовується при лікуванні багатьох хвороб. Велике значення має емоційно-психічна дія купання. Краса моря, надзвичайний краєвид, задоволення від морських купань – все це підвищує настрій та загальний стан здоровя людини. Ландшафтотерапія – метод курортного лікування розглядається як складова частина кліматотерапії. Крім природного ландшафту, в курортній зоні важливого значення набуває парковий ландшафт, який сприяє відпочинку та лікуванню, викликає позитивні емоції. Всім цим багатий курорт Скадовськ. [26]
У східному курортно-рекреаційному районі міста передбачається розмістити курортний культурно-розважальний центр, яхт-клуб, аквапарк з атракціонами та розробити паркову зону в крайній східній частині міста.
На жаль цілий ряд факторів вказують на екологічне забруднення Скадовська, як і в усьому світі як наслідок взаємодії суспільства і природи.
На сьогоднішній день найглобальнішими проблемами Скадовська є проблема якості води, переробка відходів та підтоплення.
Природні умови, водно-меліоративні заходи та руйнування дренажних систем визначили в Скадовську широкий розвиток процесу підтоплення. За останні десятиріччя процес підтоплення активно розвивається і в цьому році досяг критичного стану. [26]
Генеральним планом смт Лазурне передбачається розвиток курортно-рекреаційної зони з будівництвом близько 50 нових оздоровчих закладів загальною ємністю до 20 тис. місць. Крім цього передбачається будівництво яхт-клубів, берегоукріплюючих споруд, набережної вздовж узбережжя моря.[31]
З метою забезпечення оптимальних умов для розвитку туристично-рекреаційного комплексу в Каланчацькому районі розроблена програма розвитку курортних зон, яка передбачає цілеспрямоване використання природних ресурсів та оздоровчих факторів. Загальна протяжність берегової лінії в районі складає 121,3 км, рекреаційний потенціал складає понад 660 га.
У Каланчацькому районі існує можливість будівництва лікувальних закладів для організації цілорічного відпочинку та лікування. Запаси лікувальної грязі на площі 45 га, з товщиною пласту 10-16 метрів майже не розроблялись.
Завершується розробка генерального плану с. Хорли, яким передбачається розвиток курортно-рекреаційної зони з будівництвом 18 нових оздоровчих закладів.
Схемою забудови курортно-рекреаційних територій Арабатської Стрілки на території Херсонської області передбачаються зміни структури оздоровчих закладів з доведенням їх місткості до 130 тис. місць, із них 50 тис. чол. – в діючих закладах відпочинку; 40 тис. чол. – в нових закладах відпочинку; близько 30 тис. чол. – неорганізовані відпочиваючі.[35]
Великий резонанс в області в останні роки має вирощування рису в Скадовській курортній зоні. Дослідною станцією рису разом з іншими науковими центрами і лабораторіями України розроблена нова технологія вирощування рису.
Основними технологічними особливостями, які забезпечують екологічну рівновагу, є наступні:
- застосування пестицидів тільки нового покоління;
- недопущення проточності води з рисових чеків після обробки посівів пестицидами.[31