Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція 13-16 ЛОГІКА.doc
Скачиваний:
197
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
377.34 Кб
Скачать

4. Логічні операції з поняттями

4.1. Обмеження і узагальнення понять

Обмеження - це логічна операція, в процесі якої переходять від поняття з більшим обсягом до поняття з меншим обсягом. Обмежувати можна лише до одиничних понять, бо .далі буде не обмеження, а розчленування

цілого на частини, оскільки обсяг одиничних понять складається лише з одного елемента. Обмеження здійснюється шляхом додавання істотних видових ознак.

Наприклад: вищий навчальний заклад—>вищий економічний навчальний заклад—>Тернопільська академія народного господарства; теорія—економічна теорія—>класична економічна теорія—> класична економічна теорія А.Сміта.

Узагальнення - це логічна операція, що полягає в переході від поняття з меншим обсягом до поняття з більшим обсягом. Утворюється шляхом відкидання від змісту даного видового поняття його видоутворюючої ознаки. Межею узагальнення є категорії - гранично широкі поняття, які відображають найістотніші закономірні зв'язки і відношення реальної дійсності.

Наприклад: Україна—Європейська держава—>держава; класична економічна теорія А. Сміта—> класична економічна теорія—> економічна теорія —> теорія.

4.2. Визначення понять. Основні правила визначення понять і помилки, можливі при визначенні

Жодна наука не обходиться без визначення понять.

Визначення (від лат. definitio - дефініція) - це логічна операція, за допомогою якої розкривається зміст поняття або встановлюється значення терміну.

Наприклад: «Холдінгова компанія - це компанія, яка володіє контрольними пакетами акцій інших компаній» .

Якщо у визначенні розкривається тільки назва поняття, то воно називається номінальним (від лат. nomine - ім'я, назва). Якщо ж у визначенні розкриваються істотні ознаки предмета, то воно називається реальним.

Наприклад: термін «філософія» походить від двох грецьких слів «філео» - любов і «софія» - мудрість і в перекладі означає «любов до мудрості. Це зразок номінального визначення.

«Філософія - це наука про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства і людського мислення» - це приклад реального визначення.

Визначення також бувають явні і неявні.

Неявне визначення - це коли зміст поняття не визначається безпосередньо, а встановлюється з системи відношень його до інших понять у певному контексті.

Явне визначення - визначення, в якому дано визначуване і визначаюче поняття, які рівні за обсягом.

Основні способи визначення понять

1.Через найближчий рід і видову відмінність.

Наприклад: «Альтруїзм - етичний принцип, що полягає в безкорисливому прагненні до діяльності на благо інших, в готовності заради інших зректися власних інтересів».

«Етичний принцип» - це рід, «альтруїзм» - вид, «безкорисливе прагнення до діяльності на благо інших, готовність заради інших зректися власних інтересів» - видова відмінність.

2. Генетичне визначення (від грец. сл. «генезис» - походження, дже рело) - зміст поняття розкривається за допомогою вказівки на спосіб вини кнення предмета або на спосіб його створення.

Наприклад: «Звичай - це правило поведінки, яке склалося внаслідок фактичного використання його протягом довгого періоду»; «Приватизація -це передача або продаж державного майна приватним власникам: окремим громадянам, їх об'єднанням, недержавним юридичним особам, громадянам і компаніям інших держав».

  1. Визначення через вказівку відношення предмета до своєї протилежності. Наприклад: «Явище є форма виразу сутності»; «Сутність - це внутрішня основа явища»; «Форма - це спосіб існування змісту»; «Свобода - це пізнана необхідність».

  2. Визначення через перелік предметів або явиш, які відображаються в даному понятті.

Наприклад: «Близькі родичі — це батьки, діти, усиновителі, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, а також дружина»; «Законні представники - це родичі, опікуни звинуваченого або потерпілого, усиновителі, представники установ і організацій, під опікою яких перебуває звинувачуваний або потерпілий».

Такі визначення чітко встановлюють обсяг поняття, котре нас цікавить.

Основні правила визначення понять і помилки, можливі при визначенні.

1. Визначення повинне бути співмірним, тобто обсяг визначуваного поняття має дорівнювати обсягу визначаючого поняття. (А = Вс, де А - визначуване поняття, Вс - визначаюче поняття (В - рід, с - видова відмін ність).

Порушення правила співмірності спричиняє помилки надто широкого і надто вузького визначення.

Помилка надто широкого визначення виникає у випадку, коли обсяг визначаючого поняття є ширшим, ніж обсяг визначуваного поняття.

Прикладом цієї помилки є визначення: «Логіка - це наука, що вивчає мислення людини».

Дійсно, обсяг понять «логіка» і «наука, що вивчає мислення людини», не є тотожними, оскільки окрім логіки існує ціла низка дисциплін, що вивчають мислення людини: філософія, психологія, фізіологія вищої нервової діяльності.

Інший приклад: «Чек - це цінний папір». Визначення надто широке, воно не дає змоги виділити особливості чеків серед інших цінних паперів: облігацій, векселів, акцій.

Помилка надто вузького визначення виникає у випадку, коли обсяг визначаючого поняття є вужчим (меншим) від обсягу визначуваного поняттям.

Наприклад: «Логіка - це наука, що вивчає поняття». У такому визначенні обсяг поняття «логіка» буде ширшим, ніж обсяг поняття «наука, що вивчає поняття», бо логіка не обмежується вивченням лише понять. Інший приклад: «Чек - це безготівковий перерахунок грошей з одного банківського рахунку на інший.» Визначення надто вузьке, тому що при наявності чека може здійснюватися видача пред'явникові чека готівки або безготівковий перерахунок грошей.

Приклади правильних визначень: «Логіка - це наука про форми і закони правильного мислення», «Чек - це вид цінного паперу , в якому міститься розпорядження власника банківського рахунку виплатити готівкою вказану суму пред'явникові чека або переказати гроші з одного банківського рахунку на інший."

2. Визначення не повинне утворювати «порочного кола», тобто ви значуване поняття не може визначатись через самого себе. При порушенні цього правила можливі дві помилки: «коло у визначенні» і «тавтологія».

«Коло у визначенні» буде у тому випадку, коли визначуване поняття визначається через друге поняття, котре, в свою чергу, пояснюється через перше.

Наприклад: «Право — це наука, яка вивчає правові відносини», а «Правові відносини — це відносини, які вивчає право."

«Тавтологією» називається визначення, в якому визначаюче поняття лише повторює визначуване ("те саме через те саме» - лат. «idem per idem").

Наприклад: «Істина - це істинне відображення дійсності.», «Ідеаліст - це людина ідеалістичних переконань», «Комерсант - людина, яка займається комерцією».

3. Визначення повинне бути чітким, ясним, виразним, вільним від двозначності, метафоричності, образних порівнянь.

Наприклад: «Ваучер - це сертифікат, що засвідчує певні відносини між емітентом і особою, що отримала сертифікат в процесі безплатного розподілу державної власності». А що таке сертифікат? А що таке емітент? Ці поняття самі вимагають відповідного визначення. Або: '"Індетермінізм - це філософська концепція, протилежна до детермінізму» А що таке детермінізм? Це поняття теж вимагає відповідного визначення. Для більшості людей наведені визначення залишаються визначеннями невідомого через невідоме.

Не будуть визначеннями і такі висловлювання: «Книги - це величні маяки в океані часу», «Діти - квіти життя», «Повторювання - мати навчання», «Верблюд - корабель пустелі», «Комерсант - це спекулянт». У цих висловлюваннях є метафори, образні порівняння, тому це неправильно зроблені визначення.

4. Визначення, як правило, повинно бути не заперечним, а стверджувальним. Будь-яке визначення повинне розкривати суттєві ознаки предмета. Якщо ж визначення є заперечним, то воно не розкриває істотних ознак предмета, а лише вказує на множину тих ознак, які цьому предмету не належать.

Наприклад, у визначеннях: «Кібернетика - це не мистецтво»; «Логіка -це не право»; «Державний службовець - це не комерсант»; «Республіка - це форма правління, яка не є монархією» - не виконується правило відсутності заперечення.

Але на визначення заперечних понять це правило не поширюється. Наприклад: «Безбожник - людина, яка не визнає існування бога», «Антипатія - це відчуття неприязні».

Визначення понять не можна змішувати з різноманітними пізнавальними засобами і прийомами, схожими з визначеннями, такими як опис, характеристика, порівняння.