2. Обсяг і зміст поняття. Види понять за обсягом і змістом
Будь-яке поняття має свій обсяг і зміст.
Змістом поняття називають сукупність основних істотних ознак предмета або класу однорідних предметів, що відображені в цьому предметі.
Наприклад, змістом поняття «корупція» є сукупність двох істотних ознак: «зрощування державних структур із структурами злочинного світу» і «підкуп і продажність суспільних і політичних діячів, державних чиновників і посадових осіб». Змістом поняття «злочин» є сукупність істотних ознак злочину: суспільно-небезпечний характер діяння, протиправність, вина, покарання.
Обсяг поняття - це сукупність узагальнених у ньому предметів. Це така множина предметів, кожному з яких належать ознаки, відображені в понятті. Так, обсяг поняття «злочин» охоплює всі злочини, оскільки вони мають спільні істотні ознаки. Обсяг поняття «товар» включає всю множину виробів, що реалізуються на ринку тепер, в минулому і в майбутньому.
Існує закон обернено-пропорційної залежності між змістом і обсягом поняття: чим більший обсяг поняття, тим менший зміст, і навпаки, чим більший зміст, тим менший обсяг поняття.
Якщо поняття «студент» позначимо літерою А, «студент-економіст» – В, то у вигляді кіл Ейлера співвідношення між їхніми обсягами графічно зобразимо так:
В - студент-економіст
Тобто, обсяг поняття В входить в обсяг поняття А. Більший обсяг має поняття .«студент», а більший зміст «студент-економіст»
Візьмемо два інших поняття: «злочин» і «посадовий злочин».
Більший обсяг має поняття «злочин», оскільки воно поширюється на всі злочини, а поняття «посадовий злочин» охоплює тільки частину злочинів, ті, які є посадовими. Зміст же буде більшим у понятті «посадовий злочин», оскільки окрім ознак, властивих усілякому злочину, воно включає ще й ознаки специфічні, ті, якими посадові злочини відрізняються від інших.
Родовим є таке поняття, обсяг якого ширший і повністю включає в себе обсяг другого поняття. Видовим називається таке поняття, обсяг якого складає лише частину обсягу родового поняття. Отже, два поняття перебувають у відношенні роду і виду, якщо всі ознаки роду входять до змісту виду, але не навпаки. Наприклад, «цінні папери» - це родове поняття, а «акції», «облігації», «векселі» - це видові поняття.
Залежно від обсягу і змісту поняття поділяються на різні види. За обсягом - це одиничні, загальні, збірні, нульові. За змістом - конкретні і абстрактні.
Види понять за обсягом
Одиничні - поняття, що відображають ознаки одного предмета. Наприклад, «місто Тернопіль», «Національний банк України», «Міжнародний валютний фонд».
Загальні - поняття, які відображають ознаку певної групи, класу предметів. . Наприклад, «банк», «бізнесмен», «фірма», «корпорація». Загальні поняття поділяються на реєструючі і нереєструючі.
Реєструючі - поняття, до обсягу яких входить чітко визначена, яка підлягає обліку, кількість предметів. Наприклад, «ощадний банк міста Тернополя», «місто».
Нереєструючі - поняття, які охоплюють необмежену кількість предметів (які неможливо перерахувати). Наприклад, «податок», «ціна», «зірка», «натуральні числа», «живі істоти».
Загальні та одиничні поняття через певні умови можуть бути збірними поняттями.
Збірні - це такі поняття, в яких відображається сукупність однорідних предметів, що вважаються одним цілим. Наприклад, «ліс» (сукупність дерев), «бібліотека» (сукупність книг), «населення країни», «валовий національний продукт».
Збірні поняття поділяють на загальні збірні й одиничні збірні.
Загальне збірне поняття - узагальнює певну множину предметів. Наприклад, «сузір'я», «ліс», «населення країни», «бібліотека»
Одиничне збірне поняття - в ньому мислиться якась одна, окремо взята сукупність предметів. Наприклад, «сузір'я Козеріг», «дендропарк Софіїв-ка», «молодь України», «міжнародна фінансова корпорація».
Загальні і збірні поняття відображають схожість предметів стосовно того, що розглядається як єдине ціле. Але загальне поняття мислиться широко, як єдине, універсальне і те характерне, що повторюється у множині предметів. Наприклад, «натуральне число», «довгостроковий кредит».
Збірне поняття перш за все стосується сукупності однорідних предметів, що виступають як одне ціле, наприклад: «будівельний студентський загін», «військовий блок НАТО».
Нульові поняття - це ті, обсяг яких не містить жодного предмета: «круглий квадрат», «маркетолог-амфібія», «житель Венери».
Нульові поняття - поділяються на хибні і гіпотетичні.
Нульові хибні - відображають предмети, які не існують в принципі, наприклад: «русалка», «золота рибка».
Нульові гіпотетичні — відображають предмети, існування яких вису вається як гіпотеза: «житель Венери», «інопланетянин», «вічний двигун».
Схема 5. Види понять за обсягом
Види понять за змістом
За змістом поняття поділяються на конкретні й абстрактні, відносні і безвідносні, позитивні і негативні.
Конкретні поняття - це ті, в яких відображені властивості окремих предметів у їх цілісності або властивості сукупності предметів, наприклад: «менеджер», «нотаріальна контора».
Абстрактними називаються такі поняття, які відображають не предмет, а певну ознаку, властивість предмета, яка відділяється в думці від предмета і сама виступає як предмет мислення. Наприклад, «відповідальність», «хоробрість», «краса», «прибуток», «платоспроможність», «вартість».
Відносні поняття - відображають такі предмети, існування одного з яких немислиме без існування іншого. Наприклад: «боржник» і «кредитор», «позивач» і «відповідач», «причина» і «наслідок».
Безвідносні поняття - відображають предмети, які існують окремо і тому сприймаються не через зв'язок і залежність з іншими предметами. В змісті цих понять немає вказівки на їхнє відношення до інших предметів. Наприклад, «підприємство», «комерсант», «субсидія».
Позитивними називаються поняття, які відображають наявність у предмета чи явища певних ознак: «прибуток», «грамотний торговець», «порядок», «закон».
Негативними називаються поняття, які вказують на відсутність у предмета певних ознак: «безвідповідальність», «неконкурентний товар», «аморальний», «агностицизм», «асиметрія».