- •С. Колеснік
- •Збірник контрольних робіт. Аналітична геометрія та лінійна
- •Контрольна робота № 1
- •Зразки розв’язання задач контрольної роботи №1
- •Розв’язання
- •Контрольна робота № 2
- •Зразки розв’язання задач контрольної роботи №2
- •Контрольна робота № 3
- •1. Перевірити чи утворюють наступні множини векторні простори над полем дійсних чисел r
- •Зразки розв’язання задач контрольної роботи № 3
- •Розв’язання.Нехай м- множина всіх квадратних матриць порядку n з дійсними елементами. Покажемо, що м-абелева група відносно операції додавання.
- •Контрольна робота № 4
- •Зразки розв’язання задач контрольної роботи № 4 і. Для квадратичної форми fзнайти:
- •Контрольна робота №5.
- •Зразки розв’язання задач контрольної роботи №5
- •Контрольна робота № 6
- •Зразки розв’язання задач контрольної роботи № 6
- •Контрольна робота №7
- •Зразки розв’язання задач контрольної роботи № 7
- •Контрольна робота № 8.
- •Зразки роз`язання задач контрольної роботи № 8
- •Для простого модуля старший коефіцієнт взаємнопростий з ним. Визначимо множник k так, щоб . Матимемо . Домножаючи обидві частини заданої конгруенції на 10 за модулем 13, дістаємо
- •Контрольна робота № 9
- •Зразки розв‘язання задач контрольної роботи № 9
- •Тоді з рівності
- •Додаток: таблиці первісних коренів та індексів
- •Література
- •Методичне видання
Зразки розв’язання задач контрольної роботи № 3
І. Довести, що квадратні матриці порядку n з дійсними елементами утворюють векторний простір над полем дійсних чисел, якщо за операції взяти додавання матриць і множення матриці на число.
Розв’язання.Нехай м- множина всіх квадратних матриць порядку n з дійсними елементами. Покажемо, що м-абелева група відносно операції додавання.
Операція додавання матриць замкнена, тобто для
.
Нехай
,
,
де![]()
Тоді
![]()
Оскільки
,
то![]()
Операція додавання матриць асоціативна, тобто

Дійсно,
,
,![]()
![]()
![]()
Оскільки
–
дійсні
числа, то
і тому
.
У множині матриць M є матриця N, яка є нейтральним елементом відносно операції додавання матриць (нульовим елементом), тобто
![]()
.
Такою
матрицею є нульова матриця, тобто
![]()
У множині матриць M існує для кожної матриці А протилежна матриця
,
тому
.
Протилежною
матрицею для даної матриці А є матриця
![]()
Операція додавання матриць комутативна.
Тоді
для
![]()
Дійсно:
![]()
![]()
![]()
Оскільки
для додавання дійсних чисел справедливий
комутативний закон, то
тобто
Покажемо тепер, що для множини М виконуються аксіоми векторного простору.
7.
Для будь-якої матриці
і
чиселk,l,
виконується
рівність
[kl]![]()
За означенням множення матриці на число
![]()
![]()
Оскільки
дійсні
числа, то
тому![]()
7.Для
будь-якої матриці
і дійсного числа 1.
![]()
Це випливає з означення множення матриці на число.
8.
Операція множення матриці на число
дистрибутивна відносно додавання
матриць, тобто![]()
![]()
Дійсно,
,
.
Оскільки
– дійсні числа, то
,
тому
.
9.
Операція множення матриці на число
дистрибутивна відносно додавання чисел,
тобто
![]()
Справді,
якщо
,
,
то за означенням множення матриці на
число
,
.
Оскільки
– дійсні числа, то
.,
тому
.
Усі
аксіоми векторного простору виконуються.
Отже М – векторний простір над полем
дійсних чисел
.
II.
Довести, що вектори
;
;
утворюють базис та знайти координати
вектора
в цьому базисі.
Розв’язання.
Оскільки розглядуваний простір має
розмірність 3 (це ми визначили з кількості
координат у заданих векторах), то досить
довести, що система векторів
лінійно незалежна. Обчислимо ранг
матриці, складеної з координат цих
векторів:

Легко бачити, що ранг цієї матриці дорівнює 3. Отже, система векторів лінійно незалежна і утворює базис.
Отже,
кожний вектор
можна розкласти за векторами цього
базису, тобто
,
тоді числа
будуть шуканими координатами вектора
в базисі
.
Запишемо
цю рівність в координатній формі:
,
тоді
.
Звідси
![]()
отже,
вектор
в базисі е має координати (1, -3, 3), тобто
.
III. Довести, що кожна з двох даних систем векторів є базисом і знайти зв’язок між координатами того самого вектора в цих двох базисах.
Розв’язання.
Нехай В і В1
– задані системи векторів.
,
де
;
;
,
,
де
;
;
.
Розглядуваний простір має розмірність 3.
Доведемо, що системи векторів В і В1 лінійно незалежні. Обчислимо ранги матриць, складених відповідно з координат векторів
;
;
〜 〜

.
Отже В і В1 – базиси.
Знайдемо зв’язок між ними.
Кожний
вектор
простору однозначно лінійно виражається
через вектори базису В.
Нехай
(*)
Матриця
,
рядками якої є координатні рядки векторів
базису В1
в базисі В, і є матрицею переходу від
базису В1.
знайдемо її. Запишемо рівності (*) в
координатній формі:


![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Звідси,



Розв’язуючи ці системи лінійних рівнянь, дістаємо:

отже
матриця

для
знаходження матриці ТI
переходу від базису В1
до базису В можна було б скористатися
тим же прийомом. Відомо проте, що
.
Знайдемо
.
,
отже
Звідси одержуємо:


IV.
Знайти базиси суми і перетину векторних
підпросторів V
i
U,
заданих як лінійні оболонки векторів
і
відповідно.
Розв’язання.
Нехай V=L
;U=L’
.
Базисом В сумиS=V+U
є
кожна максимальна лінійно незалежна
підсистема системи векторів
.
Знайдемо спочатку базиси підпросторів V і U.
Нехай
за умовою
,
,
,
,
,
.
Складаємо матриці А і С з координат заданих векторів та обчислюємо їх ранги.
,
![]()
,
![]()
Отже,
базисом простору V
є система векторів
,
а базисом просторуU
є система векторів
.
Знайдемо базис В просторуV+U.
Складаємо
матрицю В з координат векторів
і знаходимо її ранг:





![]()
за
базис простору S
можна взяти такі вектори:
.
Знайдемо
тепер базис перетину
.
Оскільки
;
;
,
то очевидно
.
Отже
базис простору Р складається з двох
векторів. Знайдемо їх.
Оскільки простір
Р складається з тих і тільки тих векторів
,
які належать як до просторуV
так і до простору U,
то
(1)
Ця
рівність еквівалентна системі чотирьох
лінійних однорідних рівнянь з невідомими
рангу 4.
+
Знаходимо фундаментальну систему розв’язків цієї системи.
Оскільки
перші чотири стовпчики матриці цієї
системи лінійно незалежні (вони є
координатами векторів
,
то за вільні невідомі можна взяти останні
і
.
Тоді

звідси дістаємо загальний розв’язок системи:
,
,
,
.
Узявши
послідовно,
;
і
;
,
дістаємо фундаментальну систему
розв’язків
;
![]()
базис
простору Р дістанемо, якщо в рівності
(1) замість
(або
замість
)
підставимо їх значення з
і
.
Одержуємо:
![]()
![]()
і остаточно:
![]()
V.
На вектори
натягнута лінійна оболонкаL.
а) побудувати ортонормований базис підпростору L;
б)
знайти ортогональне доповнення
;
в)
знайти відповідно проекції y
i
z
вектора х на підпростори
і
;
г)
знайти кут між вектором х і підпростором
;
д)
знайти відстань між вектором
і підпростором
.
Розв’язання.
![]()
![]()
![]()
![]()
а)
знаходимо розмірність і базис підпростору
.
Складаємо матрицю із координат векторів
і обчислюємо її ранг.
〜 〜
отже,
,
і вектори
утворюють лінійно незалежну систему,
тобто є базисом підпростору
.
Застосуємо
до векторів
процес ортогоналізації. За перший вектор
візьмемо
вектор
:
.
Вектор
шукаємо у формі лінійної комбінації
векторів
і
:
=![]()
+
.
Оскільки
повинен бути ортогональним до
,
;
звідки
;
отже,
.
Вектор
шукаємо у формі лінійної комбінації
векторів
і
.
;
оскільки
ортогональний до
і до
,
то
![]()
![]()
звідки

.
Отже,
=(9,
-3, -5, 3).
Побудували нову систему попарно ортогональних ненульових векторів:
=(1,
2, 3, 4)
=(-1,
3, -3, 1)
=(9,
-3, -5, 3), яка є лінійно незалежною, отже,
ортогональним базисом підпростору
.
Побудуємо
ортогоналізований базис підпростору
.
Знаходимо норми векторів
.
![]()
![]()
;
отже, ортонормованим базисом є система векторів:

=
=
.
б)
Щоб знайти ортогональне доповнення
підпростору
,
що є лінійною оболонкою векторів
достатньо знайти базис
.
Відомо,
що вектор
ортогональний до будь-якого вектора з
підпростору
тоді і тільки тоді, коли він ортогональний
до кожного вектора деякого базису цього
простору.
Вектори
лінійно незалежні (доведено вище), тому
утворюють базис
.
Нехай
вектор
– довільний вектор з ортогонального
доповнення
підпростору
.
і
.
Тоді мають місце співвідношення:
;
;
.
Запишемо ці рівності у вигляді системи однорідних рівнянь:

всі розв’язки цієї системи утворюють підпростір. Знайдемо його базис, тобто фундаментальну систему розв’язків. Ранг матриці цієї системи дорівнює 3, отже фундаментальна система розв’язків складається з 4-1=3 вектора.
Нехай
.
Тоді маємо:
〜 〜
отже,
вектор
є базис ортогонального доповнення
підпростору
.
Оскільки
кожен вектор із
є лінійною комбінацією базису, то
.
в)
знайдемо відповідно проекції
і
вектора
на підпростори
і
.
Оскільки
,
то вектор
має єдине зображення
=
+
,
де
,
.
Враховуючи,
що L
– лінійна оболонка, натягнута на вектори
,
маємо
,
тоді
(*).
Обидві
частини рівності (*) скалярно помножуємо
на вектори
,
і враховуючи, що (
,
)
= (
,
)
= (
,
)
= 0, маємо:

Одержуємо систему рівнянь:
або

розв’язуючи систему рівнянь, знаходимо:
;
;
.
Отже,


![]()
Отже,
проекція
наL:
,
проекція
на
:
.
г)
Оскільки
-
проекція вектора
на підпростірL,
обчислюємо за формулою:
![]()



д)
Відстань
![]()

VI.
Довести,
що множення кожної квадратичної матриці
другого порядку з дійсними коефіцієнтами
зліва на матрицю
є лінійним оператором векторного
простору
всіх
квадратичних матриць другого порядку
над полем дійсних чисел R.
Знайти матрицю цього лінійного оператора у базисі із матриць
![]()
Розв’язання.
Нехай A-оператор
множення кожної квадратичної матриці
другого порядку зліва на матрицю
.
Перевіряємо, чи буде він лінійним.
Розглянемо образ суми двох матриць Х і
У, де
.
Маємо
A (X+Y) 
A X 
A Y 
A X+A Y 
Отже, A (X+Y)= A X+A Y.
Нехай
тепер
-довільне
ціле число. Тоді A (
X)
(A X)
Звідси випливає: оператор A – лінійний.
Знайдемо його матрицю в заданому базисі.
Для цього знаходимо образи базисних векторів під дією оператора A.
A ![]()
A ![]()
A ![]()
A ![]()
Матрицею А лінійного оператора A буде матриця

VII.
Нехай
лінійний оператор A
в базисі
має
матрицю
,
а лінійний операторB
в базисі
має матрицю
.
Знайти матрицю Х лінійного оператораA
B
в базисі, в якому задано координати всіх
векторів.
Розв’язання.
Позначимо матрицю лінійного оператора
A
в базисі e,
в
якому задані координати всіх векторів,
через
,
а оператораB
– через
.
Тоді
,
деT1
і T2
– матриці переходів від базисів a
i
b
до базису e
відповідно. Оскільки матриці
і
,
рядками яких є координати векторів
базисівa
i
b
відповідно, є матрицями переходу від
базису е до базисів a
i
b,
то
,

Виконаємо обчислення:

Відповідь:
.
VIII.
Побудувати ядро KerA,
область значень ImA
та знайти ранг
,
дефект
лінійного оператораA -векторного
простору L3,
який у деякому базисі цього простору
задано матрицею
.
Розв’язання.
Оскільки ранг лінійного оператора A
дорівнює рангу матриці А, знайдемо r(A):
.
Звідси r(A)=2,
і тому dim(ImA )=2,
тобто ранг лінійного оператора A
дорівнює 22. Виходячи з рівності
dim(ImA )+dim(KerA )=n,
одержуємо dim(KerA )=3–2=1,
тобто дефект лінійного оператора А
дорівнює 1. Для побудови KerA
і
ImA
достатньо
знайти їх базиси.
Оскільки
ImA = < xA
R3 >,
,
,
,
то підпростір
породжується системою векторівe1A,
e2A,
e3A.
Знаходимо ці вектори:
e1A =(1,2,3); e2A =(2,–1,1); e3A =(1,0,1).
Ранг
цієї системи векторів дорівнює r(A)=2,
отже, максимальна лінійно незалежна
підсистема цієї системи векторів
складається з двох векторів. За цю
систему можна взяти вектори e1A
і e2A ;
отже, ImA
складається з векторів e1A =(1,2,3);
e2A =(2,–1,1).Тоді
ImA
.
Побудуємо
KerA.
Оскільки KerA
,
тоKerA
є множина тих векторів простору R3,
координатні рядки яких у базисі
утворюють
простір розв’язків системи лінійних
однорідних рівнянь [x]A=[
],
або

Оскільки
матриця цієї системи є матрицею,
транспонованою до матриці А, то ранг
цієї системи дорівнює 2. За вільне
невідоме обираємо х1.
Тоді
, і фундаментальною системою розв’язків
підпростору розв’язків цієї системи
є вектор![]()
Тоді
Ker
A
.
Відповідь:
ImA
.KerA
.
dim(ImA )=2;
dim(KerA )=1.
IX.
Знайти власні значення і власні вектори
лінійного оператора A,
заданого в деякому базисі B=<b1,b2,b3>
цього простору матрицею

Розв’язання.
Характеристичне рівняння оператора, заданого матрицею А має вигляд

Розв’язавши
його, одержуємо
![]()
Усі корені – дійсні числа, отже лінійний оператор має три власних значення:
![]()
Знайдемо власні векторі, що відповідають цим значенням.
Нехай
Маємо наступну систему лінійних
однорідних рівнянь:
або
r=2;
Фундаментальна
система розв’язків складається із
одного вектора
![]()
Отже,
всі власні вектори, що належать власному
значенню
мають вигляд
![]()
тобто всі ненульові вектори, що належать підпростору L1, що натягнутий на вектор (1,0,1).
Для
маємо наступну систему лінійних
однорідних рівнянь.
або
r=2
Фундаментальна
система розв’язків складається з одного
вектора x”=(0,1,0),
тоді всі власні вектори, що належать
власному значенню
мають вигляд
![]()
тобто, всі ненульові вектори, які належать підпростору, натягнутому на вектор (0,1,0).
Для
маємо систему рівнянь:
або
r=2.
Фундаментальна система розв’язків є вектор
.
Тоді
власні вектори, що належать власному
значенню
,
мають вигляд:
![]()
Тобто всі ненульові вектори, що належать підпростору L2, натягнутому на вектор (-2,3,0).
Отже, лінійний оператор, заданий матрицею А, має три різних власних значення і відповідні ним власні вектори, ненульові вектори з лінійних оболонок L1,L2,L3, натягнутих на вектора (1,0,1), (0,1,0), (-2,3,0).
Х.
Чи зводиться матриця
лінійного оператораA
векторного простору V3
до
діагонального вигляду за допомогою
переходу до іншого базису? Знайти цей
базис і відповідну йому матрицю.
Розв’язання. Достатньою умовою для зведення матриці лінійного оператора векторного простору розмірності n є наявність у даного оператора n різних власних значень (оператор повинен мати простий спектр), причому діагональними елементами будуть саме ці власні значення.
У
матриці А всі власні значення різні і
їх три:
![]()
Отже, матриця А зводиться до діагональної матриці
.
Визначимо базис, в якому матриця А має діагональний вид А1.
Оскільки цей процес зводиться до знаходження власних векторів оператора, то маємо такий базис для матриці А1:
![]()
Відповідь:

