Облік надходження запасів

Товарно-матеріальні цінності можуть надходити на підприємство з різних джерел, зокрема:

• купівля у постачальника;

• безоплатне отримання;

• як внесок до статутного капіталу засновниками підприємства;

• виготовлення власними силами;

• в результаті обміну на подібні та неподібні запаси.

Формування первісної вартості запасів за шляхами надходження:

Шляхи надходження запасів	Формування первісної вартості запасів
1	2
Придбання	Первісною вартістю запасів є собівартість запасів, яка складається з фактичних витрат на їх придбання
Виготовлення власними силами	Первісною вартістю визначається собівартість їх виробництва, яка визначається згідно Положення (стандарту) 16 «Витрати» і відповідає калькуляції, затвердженій на підприємстві
Внесення до статутного капіталу	Первісною вартістю визнається погоджена замовниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість
Одержання безоплатно	Первісною вартістю визначається їх справедлива вартість
Придбання в результаті обміну	Первісна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду. Первісною вартістю одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на неподібні запаси, визнається справедлива вартість придбаних запасів.

Методи оцінки запасів при вибутті у виробництво

Згідно з П(С)БО 9 «Запаси» підприємство при вибутті запасів може використовувати один із шести методів оцінки запасів або декілька одночасно. Але при цьому слід уточнити, що «для усіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів».

Різнойменні та різнотипні запаси не заборонено обліковувати різними методами, але при цьому слід аргументовано підтвердити відмінність в умовах їх використання.

Слід мати на увазі, що при зміні специфіки господарської діяльності можлива зміна облікової політики, яка може проявлятися у зміні методів оцінки запасів при їх списанні.

Оцінка запасів при вибутті може проводитися за такими методами:

• за собівартістю перших за часом надходження запасів (FIFO);

• за собівартістю останніх за часом надходження запасів (LIFO);

• за середньозваженою собівартістю;

• за цінами продажу;

• нормативних витрат;

• за ідентифікованою собівартістю відповідної одиниці запасів.

Метод FIFO

Використання методу FIFO ґрунтується на припущенні, що одиниці запасів, котрі були придбані першими, першими і вибувають. Отже, вартість запасів на кінець звітного періоду відображається фактично за вартістю запасів останніх за часом придбань.

Метод LIFO

Використання цього методу базується на припущенні, що виробничі запаси відпускаються у виробництво в послідовності, зворотній їх надходженню підприємство (зарахуванню в бухгалтерському обліку), тобто запаси, і відпускаються у виробництво, оцінюються за собівартістю останніх за часом надходження запасів. При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного періоду визначається за собівартістю перших за часом одержання запасів.

Метод середньозваженої собівартості

Цей метод дуже поширений. Суть його полягає в тому, що при різних цінах на однакові запаси визначається їх середня ціна, за якою потім списуються собівартість запасів у виробництво.

При цьому визначають суму кількості одиниць запасів на початок звітного періоду та їх вартість на суму одиниць запасів, придбаних протягом звітного періоду, та їх вартість. Далі сума добутків кількості таких запасів та їх вартостей ділиться на кількість запасів, що в результаті дає нам середньозважену собівартість одиниці запасу на кінець періоду.

Метод оцінки по цінах продажу

Даний метод найбільш практичне застосування має в торгівлі.

Метод нормативних витрат

В основному метод нормативних витрат призначений для серійного промислового виробництва. Суть його полягає в тому, що запаси, як правило, оцінюються в балансі за нормативною собівартістю, яка складається із суми нормативних витрат на одиницю виробу.

Метод ідентифікованої собівартості

Метод ідентифікованої собівартості застосовується щодо тих видів виробничих запасів, які використовуються для виконання спеціальних замовлень і проектів, які мають значну вартість, а також стосовно тих видів запасів, котрі не змінюють один одного.