Обік надходження основних засобів
Основні засоби підприємства можуть набувати внаслідок:
купівлі у інших підприємств;
внеску до статутного капіталу засновників підприємства;
обміну на інший актив;
власного виготовлення;
безоплатного отримання.
Основні засоби відображаються по дебету рахунка 10 в момент їх надходження на підприємство але лише у випадку, якщо об’єкт основний засіб:
не потребує монтажу;
вводиться в експлуатацію відразу ж після надходження на підприємство.
Якщо об’єкт основних засобів не відповідає вищевказаним вимогам, тоді для відображення надходження основних засобів використовується рахунок 15 "Капітальні інвестиції". Капітальні інвестиції – це витрати, понесені підприємством зв’язку із придбанням необоротних активів. Практично в усіх випадках витрати на придбання або виготовлення основних засобів накопичуються по дебету рахунка 15 "Капітальні інвестиції" із кредитів витратних рахунків ( в т.ч. авансові платежі для фінансування капітального будівництва), а при введенні в експлуатацію об’єкту основних засобів ці витрати списуються у дебет рахунку 10 проведенням:
Дебет 10 "Основні засоби" Кредит 15 "Капітальні інвестиції".
Амортизація основних засобів
У процесі експлуатації основні засоби фізично і морально зношуються, Сума нарахованого знос у (амортизації) переноситься на вартість виготовленої продукції. На суму нарахованої амортизації зменшується залишкова вартість основних засобів.
Амортизація – це систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизуються протягом терміну їх корисного використання. Об’єктом амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об’єкта. Строк корисного використання об’єкта основних засобів визначається підприємством самостійно з урахуванням:
очікуваного використання об’єкта, з урахуванням його потужності або продуктивності;
фізичного та морального зносу, що передбачається;
правових та інших обмежень.
Нарахування амортизації починається при визнанні об’єкта основних засобів активом (при нарахуванні на баланс) з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним до використання. Нарахування амортизації призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття основних засобів. Нарахування амортизації проводиться щомісячно.
Для відображення в бухгалтерському обліку сум амортизаційних відрахувань використовують рахунок 13 "Знос необоротних активів". Це рахунок пасивний (контрактивний) , балансовий, регулюючий. По кредиту рахунку записують суми щомісячних амортизаційних відрахувань на реконструкцію та модернізацію основних засобів. При цьому дебетують рахунки, в залежності від того, де знаходяться ті чи інші основні засоби (рах. 23, 91, 92, 93, 94).
Облік нематеріальних активів
За визначенням, наведеним у П(С)БО 8 "Нематеріальні активи", нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. До монетарних активів відносять грошові кошти, їх еквіваленти, а також інші активи, які мають бути отримані у фіксованій, визначеній сумі грошей. Решта активів вважається немонетарними (запаси, будівлі, устаткування). Особливістю, яка відрізняє нематеріальний актив від усіх інших немонетарних активів, є відсутність його фізичної субстанції. Тобто термін "нематеріальний актив" охоплює будь-які безтілесні об’єкти цивільного обігу, що можуть бути капіталізовані (визнана їх вартість у складі активів) підприємством, організацією, установою.
Для можливості відображення нематеріального активу в обліку та звітності він повинен бути ідентифікованим, тобто відповідати таким критеріям:
1. його оцінка може бути достовірно визначена;
2. в майбутньому при його використанні очікується отримання економічних вигод.
Згідно з п. 5 П(С)БО 8 "Нематеріальні активи" нематеріальні активи поділяються на групи – однотипні за призначенням та використанням активи (див. рис. 3.6):
Рис. 3.6 Класифікація нематеріальних активів
В бухгалтерському облік рух нематеріальних активів відображається на рахунку 12 "Нематеріальні активи", по дебету якого відображається придбання, отримання активів, а по кредиту – вибуття (внаслідок продажу, безоплатної передачі чи невідповідності критеріям активу).
Рахунок 12 має сім субрахунків, які відповідають окремим групам нематеріальних активів:
121 "Права користування природними ресурсами".
1222 "Права користування майном".
123 "Права на знаки для товарів та послуг.
124 "Права на об’єкти промислової власності".
125 "Авторські та суміжні з ними права".
126 "Гудвіл".
127 "Інші нематеріальні активи".
Для обліку витрат, пов’язаних з придбанням (створенням) нематеріальних активів, використовують рахунок 154 "Придбання (створення) нематеріальних активів".
По дебету 154 збирають всі витрати, які складають первісну вартість нематеріального активу, в кореспонденції з кредитом рахунків, які відображають прямі матеріальні витрати (рахунки класу 2), а також рахунків розрахунків (66, 8, 37 тощо).
По кредиту рахунка 154 здійснюється списання в дебет 12 (по субрахунках) – на суму первісної вартості оприбуткованого об’єкта.
Інвентаризація необоротних активів проводиться на підставі Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року 369 із змінами і доповненнями.
Відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки, визначити об’єкти, кількість і строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим.
Проведення інвентаризації є обов'язковим:
а) при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство, а також в інших випадках, передбачених законодавством.;
б) перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна, цінностей, коштів і зобов’язань, інвентаризація яких проводилась не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об’єктів основних фондів може проводитись один раз у три роки, а бібліотечних фондів – один раз у п'ять років;
в) при зміні матеріально відповідальних осіб (на день прийому-передачі справ);
г) при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів);
д) за приписом судово-слідчих органів;
е) у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ);
є) при передачі підприємств та їх структурних підрозділів (на дату передачі). Інвентаризація може не проводитися у разі передачі підприємств та їх структурних підрозділів в межах одного органу, до сфери управління якого входять ці підприємства;
ж) у разі ліквідації підприємства.
У випадках, коли проведення інвентаризації є обов'язковим, інвентаризації підлягають також майно і матеріальні цінності, що не належать підприємству та облік яких ведеться на позабалансових рахунках.
Основними завданнями є інвентаризації є:
а) виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі;
б) установлення лишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;
в) виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фондів і моделей, а також матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються;
г) перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних фондів;
д) перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів, фінансових вкладень, сум грошей у касах, на розрахунковому, валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резерви наступних витрат і платежів.