Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МВВШ_Заочний / Методичні рекомендації / форми та методи організації навчального процесу.doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
327.17 Кб
Скачать

3.1 Загальні вимоги

Практичне заняття – форма навчального заняття, при якому викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння та навики їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Дидактична мета практичних занять – розширення, поглиблення й деталізація наукових знань, отриманих студентами на лекціях та в процесі самостійної роботи і спрямованих на підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, прищеплення професійних умінь і навичок, розвиток наукового мислення та усного мовлення студентів.

У ході практичних занять студенти повинні оволодівати вміннями працювати з законодавчими та інструктивними матеріалами, довідниками; складати економічну документацію; вирішувати різного роду економічні задачі; виконувати обчислення і т. ін.

Для підготовки студентів до трудової діяльності важливо розвивати у них інтелектуальні вміння – аналітичні, проектувальні, конструктивні, тому характер завдань на заняттях має бути таким, щоб студенти були поставлені перед необхідністю аналізувати процеси, стан, явища, проектувати на основі аналізу свою діяльність, намічати конкретні шляхи рішення тієї або іншої задачі.

Практичні заняття проводяться в аудиторіях або лабораторіях, обладнаних необхідними засобами навчання, обчислювальною технікою.

Практичні заняття зі спеціальних дисциплін можуть проводитись безпосередньо у податкових адміністраціях, фінансових органах, бухгалтеріях, бюджетних установах, казначействах, на підприємствах на основі реальних практичних матеріалів.

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

Проведення практичного заняття базується на заздалегідь підготовленому викладачем методичному матеріалі:

  • тести для визначення ступеня оволодіння необхідними теоретичними положеннями;

  • набір практичних завдань різного ступеня складності для розв’язування їх студентами на занятті.

Методичні матеріали розробляються викладачем, якому доручено проведення практичних занять, за погодженням з лектором даної навчальної дисципліни.

При відборі змісту практичних занять з предмету керуються переліком професійних вмінь, які мають бути сформовані у фахівця в процесі вивчення даної дисципліни. Основою для визначення повного переліку робіт є кваліфікаційна характеристика фахівця.

Аналіз кваліфікаційної характеристики та зміст навчального предмету дозволяє виявити вміння, оволодіння якими можливо у ході вивчення предмету.

    1. Зміст практичних занять

Зміст практичних занять складає:

  • вивчення законодавчих та інструктивних, довідкових матеріалів, аналіз виробничої документації (даних обліку, звітності, розрахунків), виконання завдань з їх використанням;

  • аналіз виробничих та інших завдань, прийняття управлінських рішень;

  • рішення різного роду задач, розрахунок та аналіз різних показників;

  • складання розрахунків, висновків, довідок за результатами роботи. Практичне заняття містить:

  • проведення попереднього контролю знань, вмінь та навичок студентів;

  • постановку спільної проблеми викладачем та її обговорення зі студентами;

  • самостійне рішення задач та їх обговорення;

  • рішення контрольних завдань, їх перевірку, оцінку.

Практичне заняття складається з трьох частин: вступної, основної та заключної.

Вступна частина – повідомлення теми, мети та обсягу роботи, ознайомлення з методичними матеріалами, роз’яснення змісту завдань та їх виконання, вказівки по самоконтролю. На цьому етапі проводиться попередній контроль знань, вмінь та навиків студентів (актуалізація опорних знань) та початкова мотивація навчальної діяльності студентів.

Основна частина – самостійне рішення завдань та їх обговорення зі студентами, рішення контрольних завдань. Викладач спостерігає за діями студентів, схвалює або попереджає про можливі помилки, ставить допоміжні питання, здійснює індивідуальне консультування.

Спостереження за роботою студентів дають можливість правильно спрямовувати хід думок студентів, розвивати їх пізнавальну самостійність, творчу активність, регулювати темп роботи. Від заняття до заняття повинні нарощуватись вимоги до самостійності студентів при виконанні завдань.

В процесі основної частини студенти виконують контрольні завдання по темі заняття. Якщо по темі передбачено декілька практичних занять, доцільно контрольні завдання виконувати по всій темі.

Під час заключної частини викладач аналізує якість підготовки до заняття, участь у розв’язані практичних завдань та оцінює роботи студентів, проводить аналіз допущених помилок. Оцінки з практичних занять враховуються при виставленні підсумкової оцінки з навчальної дисципліни.

    1. Структура практичних занять

Приблизна структура практичного заняття може бути такою:

3.3.1 Організаційна частина (привітання, перевірка присутніх).

3.3.2 Вступна частина:

  • мотивація навчальної діяльності студентів, повідомлення теми, постановка мети;

  • проведення попереднього контролю знань, вмінь, навиків студентів (актуалізація опорних знань);

  • роз’яснення порядку виконання роботи.

3.3.3 Основна частина:

  • самостійна робота студентів, індивідуальне консультування;

  • виконання контрольних завдань.*

3.3.4 Домашнє завдання.

3.3.5 Заключна частина.

    1. Методичні рекомендації по проведенню практичного заняття

Для кожного практичного заняття викладачем мають бути розробленні:

  • тести для визначення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями;

  • набір завдань різного ступеня складності та методичні вказівки по їх виконанню;

  • набір контрольних завдань по темі заняття або темі курсу

.

  1. КОНСУЛЬТАЦІЯ

Консультація – одна із форм навчального заняття, на якій студент повинен отримувати відповіді від викладача на конкретні теоретичні чи практичні питання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Консультація може також передбачати повторний розгляд навчального матеріалу, який або слабо засвоєний студентами, або ж не засвоєний зовсім.

Таким чином, дидактична мета консультацій заводиться до ліквідації прогалин в знаннях студентів і надання їм необхідної допомоги в разі винекненя ускладнень при самостійній та індивідуальній роботі.

В залежності від реалізації дидактичних завдань, ступеня активності пізнавальної діяльності студентів, поєднання методів викладання і методів навчання, консультації класифікуються на:

4.1 систематичні з навчальної дисципліни, передекзаменаційні;

4.2 по написанню курсових робіт;

4.3 по написанню дипломних робіт;

4.4 консультації які проводяться в період виробничої практики.

Консультації за змістом інформації викладач проводить тоді, коли у студентів виникають питання з навчальної дисципліни або в тих випадках, коли викладач, аналізуючи хід заняття або ж результати контролю засвоєння знань, вважає за необхідне надати окремим студентам додаткові пояснення, повідомити додаткову інформацію. В цьому випадку консультації набувають характеру додаткових занять. Як правило, розклад таких консультацій повинен бути стабільним, щоб студенти змогли ними скористатися в разі необхідності (по мірі винекненя різного роду питань).

У той час зберігає своє значення і повторне пояснення навчального матеріалу, який викликав труднощі в процесі засвоєння студентами необхідних знань та вмінь. В цій ситуації можна запросити студента для бесіди, щоб стимулювати його навчання, надати допомогу в організації його самостійної діяльності, але при цьому викладач повинен відчути готовність студента вияснити питання, яким викликане ускладнення: обумовлене прогалинами в знаннях, несформованістю навчальних умінь, неадекватним сприйняттям і усвідомленням матеріалу та ін.

Таким чином, консультація досягає своєї мети, якщо вона здатна ліквідувати труднощі в подальшому вивченні теоретичного матеріалу або ж після консультації студент зможе самостійно справитися з контрольним завданням.

Особливими за змістом є консультації для сильних студентів. Мета таких консультацій зводиться до поглибленого вивчення та засвоєння навчального матеріалу з дисципліни. Як правило, такі консультації проводяться для студентів, які проявляють підвищений інтерес до тієї чи іншої навчальної дисципліни. Зміст навчального матеріалу в даному випадку виходить за рамки навчальної програми.

Змістом передекзаменаційних консультацій є те, що викладач знайомить студентів з вимогами, які будуть ставитися до них під час складання заліків та екзаменів, а також викладач пояснює методи дій і прийоми самостійної роботи з конкретного матеріалу. В разі необхідності викладач відповідає на запитання студентів, які викликають проблеми при підготовці, що полегшує самостійну роботу студента.

Як правило, такого роду консультації плануються навчальним закладом: складається розклад, де вказується час і аудиторія їх проведення викладачами.

Консультації по самостійній роботі, по написанню курсових і дипломних робіт слід розглядати, як складову частину навчально – пізнавальної діяльності, яка безпосередньо гарманує з самостійною роботою студента під керівництвом викладача (керівника). На таких консультаціях, як правило, викладач працює з кожним студентом індивідуально, допомагаючи йому з вибором теми майбутньої роботи, викладач намагається викликати зацікавленість студента до дисципліни, довести необхідність і посильність у написанні роботи, при цьому викладач інструктує студентів з організаційних питань, знайомить з основними вимогами щодо оформлення, виконання, об’ємів написання та порядку подання роботи до захисту.

Таким чином, дана форма роботи має навчально-виховне значення: викладач, переконуючи студента в посильності майбутньої роботи, намагається приблизити його до такої важливої форми в навчально-пізнавальній діяльності, як дослідницька робота, що дозволить пробудити у студента творчий підхід до активного самостійного пошуку нових знань, проникнення в глибину дослідницьких проблем.

Особливе значення в навчально - пізнавальній діяльності набувають консультації, які проводяться в період практики студентів. Викладачі (керівники баз практики) ретельно стежать за проходженням виробничої практики студентами, надаючи їм при цьому необхідні рекомендації. Крім того, в навчальному закладі проводяться групові консультації. Основним завданням таких консультацій є пояснення студентам окремих, як правило, найбільш складних або практично важливих питань робочої програми. Проведення групових консультацій дозволяє забезпечити максимальне наближення теоретичних знань студентів до їх практичного застосування.

Групові консультації можуть проводитись в таких випадках:

  • коли необхідно детальніше розглянути практичні питання, які були недостатньо або зовсім не висвітлені в лекціях, чи при проведенні інших видів занять;

  • з метою надання студентам допомоги під час самостійної роботи, при підготовці їх до лабораторних і практичних робіт (завдань), при написанні курсових і дипломних робіт, в період екзаменаційних сесій;

  • коли студенти самостійно, без проведення лекцій та інших видів занять, вивчають ті чи інші нормативні документи, інструкції, положення, постанови та ін.

Схема проведення такого типу консультацій може бути різною: або викладач, виходячи із особистого досвіду, намічає коло питань, які виносяться на консультацію, або ж студенти на початку консультації, звертаючи увагу на труднощі, які виникли у них, задають питання викладачу, а вже потім викладач, враховуючи побажання студентів, будує схему вирішення проблемних запитань, або консультація може проходити у класичній формі “питання – відповідь”.

Таким чином, успіх таких консультацій в цілому знаходиться в руках викладача, який сам вибирає раціональні прийоми, методи, форми і засоби навчання. В цьому проявляється його професійна компетентність, ерудиція, педагогічна майстерність.

  1. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА