Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МВВШ_Заочний / Методичні рекомендації / форми та методи організації навчального процесу.doc
Скачиваний:
32
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
327.17 Кб
Скачать
    1. Типи лекцій

Залежно від дидактичної мети, змісту та методу проведення розрізняють такі типи лекцій:

  • за метою: вступна, узагальнююча, установча, поточна;

  • за змістом: інформаційна, оглядова, авторська;

  • за методами: репродуктивна, систематизуюча, проблемна.

Вступна лекція відкриває лекційний курс з дисципліни, вирішує задачу підготовки студентів до вивчення навчального матеріалу у цілому з дисципліни, з розділу дисципліни або декількох тем.

На цій лекції чітко показується теоретичне та прикладне значення дисципліни, що вивчається (розділу, теми), встановлюється зв’язок з іншими дисциплінами, між розділами дисципліни.

Лекція повинна показати значення, роль матеріалу, що розглядається, ідей, законів та теорій дисципліни, яка вивчається, у розумінні (баченні) світу, у підготовці фахівця.

Вступна лекція покликана сприяти переконливій мотивації самостійної роботи студентів. В ході лекції велика увага приділяється питанню підготовки до роботи над лекційним матеріалом (його осмислення, ведення конспекту, робота з матеріалом підручників, навчальних посібників).

Установча лекція (застосовується, як правило у заочному навчанні) зберігає всі особливості вступної, проте має і свою специфіку. Вона знайомить студентів з структурою навчального матеріалу, основними положеннями дисципліни, а також містить програмний матеріал, самостійне вивчення якого має для студентів труднощі (найбільш складні, вузлові питання).

Установча лекція повинна також детально ознайомити студентів з організацією самостійної роботи, з особливостями виконання контрольних завдань.

Поточна лекція служить для систематичного викладання викладачем навчального матеріалу дисципліни. Кожна така лекція присвячена визначеній темі і є у цьому випадку закінченою, але пов’язаною з іншими ( попередньою та наступною) у визначену суцільну систему.

Узагальнююча лекція дає можливість створити струнку систему знань, тобто завершує вивчення навчального матеріалу з дисципліни, розділу дисципліни, великої теми. На лекції такого типу узагальнюється вивчене раніше на більш високій теоретичній основі, розглядаються перспективи розвитку визначеної галузі знань, звертається увага студентів на практичну реалізацію набутих знань. Викладач може порекомендувати студентам літературу для підробнішого вивчення різних проблем даної галузі науки, для написання курсової роботи, використання у науково–дослідній роботі.

Інформаційна лекція вирішує задачу суцільного викладання найбільшважливих питань дисципліни, що визначаються, спрямована на вивчення студентами основного матеріалу курсу.

Оглядова лекція проводиться по стислій програмі, містить коротку та у значній мірі узагальнену інформацію про визначення однорідних (близьких за змістом) програмних питань, інший матеріал залишається для самостійної роботи студентів. Ця лекція використовується частіше на етапах, що завершують навчання, а також у заочній формі навчання, але її не можна зводити до узагальнюючої лекції.

Авторська лекція передбачає викладання якої–небудь теми або питання дисципліни, яка вивчається, на авторському рівні, з повідомленням конкретної наукової інформації, фактів, обгрунтованих документами.

Така лекція може звучати у відриві від інших тем курсів, але повинна нести у собі більш змістовну наповненість.

Репродуктивна лекція – це лекція більш орієнтована на запам’ятовування і подальше відтворення навчального матеріалу, менше орієнтована на розвиток творчого мислення, активізацію самостійної пізнавальної діяльності студентів.

Застосування такої лекції засновано на глибокому розумінні психологічних процесів та властивостей пам’яті: запам’ятовування, збереження, пізнавання, відтворення.

Проблемна лекція відрізняється від будь–якого іншого типу лекції тим, що починається з питання, з постановки проблеми, яку у ході викладання навчального матеріалу викладач послідовно та логічно вирішує або розкриває шляхи її рішення. Серед сформульованих проблем можуть бути наукові, соціальні, професійні, пов’язані з конкретним змістом навчального матеріалу. Постановка проблеми спонукає студента до думки, до спроби самостійно відповісти на поставлені питання, викликає інтерес до матеріалу, який вивчається, залучає увагу слухачів.

Лекція зберігає в основному інформаційний характер, але лектор всі суперечності, що виникають, підкреслює та залучає до їх обговорення студентів; можливе подання всього матеріалу лекції як проблемно–навчального матеріалу прийнятого наукою, але невідомого студентам.Послідовно формулюються та вирішуються спільно зі студентами проблеми, тобто розгортається хід їх постановки та рішення.

Проблемна лекція побудована на проблемному викладанні навчального матеріалу шляхом залучення зацікавленої аудиторії до її участі у розборі основних положень, що вивчаються.

Систематизуюча лекція спрямована на осмислення та узагальнення раніше набутих з дисципліни знань.

На лекції застосовуються засоби навчання, орієнтовані на систематизацію знань з конкретної теми, розділу дисципліни, всієї дисципліни. Виділяються такі види систематизації: тематична, предметна, міжпредметна.

Головне призначення будь–якого типу лекції визначається у гнучкому управлінні пізнавальною діяльністю студентів, спрямованому на розвиток їх пізнавальних інтересів, самостійного наукового мислення та світогляду.

На практиці в одній лекції можуть проявлятись специфічні риси різних типів лекцій.