Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МВВШ_Заочний / Методичні рекомендації / форми та методи організації навчального процесу.doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
327.17 Кб
Скачать

2.1 Загальні вимоги

Семінарське заняття – форма навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань з попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань. Заняття проводиться у формі бесіди, рецензування та обговорення рефератів і доповідей, дискусій.

Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати свою позицію тощо.

Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться у відповідний журнал. Семінари сприяють розвиткові творчої самостійності студентів, поглиблюють їх інтерес до науки, наукових досліджень, виховують педагогічний такт, розвивають культуру мови, вміння та навики публічного виступу, участі в дискусії.

Отримані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

    1. Класифікація та структура семінарських занять

Семінарські заняття класифікуються таким чином:

  • семінар – розгорнута евристична бесіда;

  • семінар – заслуховування та обговорювання доповідей, рефератів, повідомлень;

  • семінар – практикум;

  • семінар – диспут;

  • міжпредметний семінар;

  • комбінований семінар;

  • науковий семінар.

Загальна структура семінарського заняття:

  • організаційна частина;

  • повідомлення теми, плану, навчальної мети, задач та порядку проведення навчальної діяльності;

  • обговорювання питань семінару;

  • узагальнення та систематизація знань;

  • підведення підсумків (оцінка рівня підготовки студентів, уміння самостійно засвоювати навчальний матеріал, коментування відповідей студентів, виставлення оцінок);

  • домашнє завдання.

2.2.1 Семінар – розгорнута евристична бесіда

Головне призначення таких семінарів – на основі самостійного засвоєння невеликих за обсягом питань навчити студентів глибоко та свідомо оволодівати знаннями, розвивати у студентів уміння усно передавати їх іншим, вести полеміку.

Тема навчальної дисципліни ділиться на невеликі за обсягом, тісно пов’язані між собою питання, які формулюються у вигляді пізнавальних задач.

Обговорення питань проходить таким чином: постановка викладачем проблеми, відповідь одного з студентів, постановка при необхідності додаткових питань, доповнення та розширення відповідей іншими студентами.

Таким чином, бесіда з одним студентом переходить у бесіду з групою. Якщо студенти дали повну відповідь, то переходять до обговорення наступного питання. В протилежному випадку викладач вносить уточнення, звертає увагу на недоліки, вказує на шляхи їх подолання.

2.2.2 Семінар – заслуховування та обговорювання доповідей, рефератів та повідомлень студентів

Викладач призначає доповідачів, співдоповідачів, опонентів. Доповідач повинен логічно та послідовно висловити свої думки, аргументувати їх фактами та прикладами.

Інші учасники уважно слухають та у випадку необхідності доповнюють відповідь.

Перевага даного семінару: він навчає студентів аналізувати почуте, самостійно робити висновки та узагальнення, розвиває критичність мислення.

Обговорювання питань семінару проходить за схемою:

  • виступ доповідачів;

  • виступ співдоповідачів;

  • виступ опонентів;

  • доповнення студентів.

Недоліки: значна частина студентів не бере активної участі в обговорюванні навчального матеріалу.

2.2.3 Семінар – практикум

Семінар – практикум передбачає складання та розв’язання оригінальних, нестандартних задач пошукового, творчого, дослідницького характеру.

За 10-12 днів до початку семінару викладач пропонує студентам задачі для того, щоб вони проаналізували їх умови та хід рішення. Одночасно рекомендується список літератури. Всі рішення повинні бути представлені у зошитах. Важливо зацікавити студентів, підібрати чи скласти такі задачі, у яких простежувалась би проблемність ситуацій. Задачі повинні мати декілька способів рішення. На семінарі студенти аналізують умови задач, пропонують рішення, аргументують свої міркування.

2.2.4 Семінар – диспут

Диспут краще присвячувати конкретному питанню, тому що велика тема може привести до поверхової розмови. По темі диспуту викладач орієнтовано називає дискусійні проблеми, їх формулювання, утримує явні суперечності, які примушують думати, сперечатися.

Керівництво диспутом вимагає коректності та такту з боку викладача. Уміло поставлене питання, яскравий факт та переконливий приклад допомагають направити міркування студентів в належне русло.

      1. Міжпредметний семінар

Для відповіді на питання, що обговорюються, студенти повинні активізувати свої знання та уміння з кількох навчальних дисциплін.

Порядок проведення семінару:

  • Етап 1 – організаційна частина: знайомство з темою наступного семінару, його планом, списком літератури.

  • Етап 2 – підготовка та самопідготовка студентів. У процесі підготовки доцільно організувати роботу групами. Студенти працюють з підручником, першоджерелами, довідниками тощо. Під час підготовки викладач консультує студентів.

  • Етап 3 – семінарське заняття. Проводиться у формі усних відповідей та їх колективного обговорювання.

  • Етап 4 – заключна частина. Підводяться підсумки семінару, роз’яснюються питання, які виникли у студентів, викладач обговорює разом з ними деякі відповіді, уточнює домашнє завдання.

      1. Комбінований семінар

Комбінований семінар поєднує обговорювання доповідей, вільні виступи студентів, а також обов’язкові дискусійні міркування.

2.2.7 Науковий семінар

Особливим видом семінарського заняття є науковий спец семінар, що практикується на старших курсах із фахових навчальних дисциплін та дисциплін спеціалізацій. Він покликаний поєднувати теоретичну підготовку майбутніх фахівців з їх участю в науково – дослідній роботі.

    1. Науково – методичні рекомендації

по підготовці семінарських занять

Семінарські заняття проводяться, коли студенти вже одержали базисні знання з тем. Семінар націлює на глибоке, усвідомлене засвоєння матеріалу теми. Як правило, семінарське заняття вирішує три задачі: контролюючу, розвиваючу та навчаючу. В ході проведення різних видів семінарських занять студенти освоюють такі розумові операції, як аналіз, синтез, абстрагування, конкретизацію, узагальнення, порівняння та інші; розвивають такі якості як широта, глибина, різнобічність поглядів, уміння визначати свою точку зору, знайти рішення питання.

План семінарського заняття повідомляється студентам за 4-5 днів до проведення семінару. План складається з 3-4 провідних питань теми, 1-2 реферативних повідомлень, короткого списку (з 1-2 посібників) основної та додаткової літератури. Крім того, доцільно дати студентам короткі методичні вказівки для підготовки до семінарського заняття.

Однак викладачу необхідна ще дуже серйозна підготовка для проведення семінарського заняття. Недостатньо вимагати від студентів тільки відтворювання прочитаного домашнього матеріалу. На семінарі повинні знайти своє рішення проблемні питання, поставлені в ході лекцій, його мета – глибше вивчити тему, проаналізувати, розібратися в суті явищ, дати їм вірні оцінки. Якщо викладач побудує семінар на зразок “питання – відповідь”, студентам буде нецікаво на такому занятті: відбудеться лише традиційне опитування.

Задача викладача на семінарському занятті – забезпечити жваве, дискусійне обговорювання теми. Звідси висновок: по кожному з вузлових питань, запропонованих студентам для домашньої підготовки, необхідно створювати зміст “банку проблем: проблемні питання, конкретні ситуації, доказ версій, прогнози.

Проблемні питання повинні містити в собі завдання, які вимагають:

  • розгляду доказів, обгрунтування висновку або теоретичного положення (чому? доведіть…, запропонуйте..., обгрунтуйте..., зробіть висновки);

  • оцінки фактів, подій (висловите думку…, підтвердить…, спростуйте…);

  • аналізу та систематизації матеріалу (проаналізуйте…);

  • порівняння тих чи інших фактів, подій, явищ.

Метод аналізу конкретних ситуацій виконує безліч різних функцій, перевага його полягає у поєднанні простоти організації занять з ефективністю результату.

Під конкретною ситуацією розуміють подію, котра включає суперечність (конфлікт), або подію, яка вступає в суперечність з навколишнім середовищем. Як правило, це небажане порушення або відхилення в соціальних, екологічних, організаційних, технологічних процесах.

Найбільш характерна риса ситуації – невизначеність, непередбаченість її появлення.

Студентам дається конкретна ситуація, яка може бути подана словесно, у вигляді схем, фотодокументів, кінофрагментів, креслення, документів, що містять в собі помилки, у виявлені котрих і складається аналіз ситуації.

Для викладачів–початківців труднощі виявляються у підбиранні сюжетів, відповідних темі занять, у формулюванні питань – завдань студентам.

Як типові, до навчальних ситуацій, можуть бути рекомендовані такі питання:

  • Як ви оцінюєте те, що відбулося у запропонованій вам ситуації?

  • Які помилки та ким були допущені в даній ситуації? Яка причина цих помилок?

  • Які правила (норми, закони) порушені? Якими документами необхідно керуватися?

  • Як необхідно було зробити? Які рішення прийняли б ви у даній ситуації?

  • Що корисного для себе ви здобули з аналізу ситуації?

Застосування інноваційних педагогічних технологій, активних методів навчання дозволяє викладачу створювати сприятливі умови для творчості студентів, вдосконалювати навчальний процес, реалізуючи задачі навчання, виховання та розвитку особистості.

    1. Типові вимоги щодо складання науково – методичних вказівок до семінарських занять для студентів

2.4.1 Оформлення титульного листа.

2.4.2 Складання тематичного плану курсу.

2.4.3 Перелік елементів науково–методичних вказівок до окремих тем семінарських занять:

  • Формулювання теми семінару.

  • Визначення кількості відведених годин.

  • Визначення мети семінару.

  • Складання плану семінарського заняття.

  • Формулювання проблем до питань плану семінарського заняття.

  • Складання списку рекомендованої літератури з теми семінару.

  • Складання методичних вказівок до питань плану семінарського заняття.

  • Визначення тем для самостійного вивчення, підготовки доповідей та рефератів.

  1. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ