2. Науково – методичні рекомендації

по підготовці семінарських занять

Семінарські заняття проводяться, коли студенти вже одержали базисні знання з тем. Семінар націлює на глибоке, усвідомлене засвоєння матеріалу теми. Як правило, семінарське заняття вирішує три задачі: контролюючу, розвиваючу та навчаючу. В ході проведення різних видів семінарських занять студенти освоюють такі розумові операції, як аналіз, синтез, абстрагування, конкретизацію, узагальнення, порівняння та інші; розвивають такі якості як широта, глибина, різнобічність поглядів, уміння визначати свою точку зору, знайти рішення питання.

План семінарського заняття повідомляється студентам за 4-5 днів до проведення семінару. План складається з 3-4 провідних питань теми, 1-2 реферативних повідомлень, короткого списку (з 1-2 посібників) основної та додаткової літератури. Крім того, доцільно дати студентам короткі методичні вказівки для підготовки до семінарського заняття.

Однак викладачу необхідна ще дуже серйозна підготовка для проведення семінарського заняття. Недостатньо вимагати від студентів тільки відтворювання прочитаного домашнього матеріалу. На семінарі повинні знайти своє рішення проблемні питання, поставлені в ході лекцій, його мета – глибше вивчити тему, проаналізувати, розібратися в суті явищ, дати їм вірні оцінки. Якщо викладач побудує семінар на зразок “питання – відповідь”, студентам буде нецікаво на такому занятті: відбудеться лише традиційне опитування.

Задача викладача на семінарському занятті – забезпечити жваве, дискусійне обговорювання теми. Звідси висновок: по кожному з вузлових питань, запропонованих студентам для домашньої підготовки, необхідно створювати зміст “банку проблем: проблемні питання, конкретні ситуації, доказ версій, прогнози.

Проблемні питання повинні містити в собі завдання, які вимагають:

• розгляду доказів, обгрунтування висновку або теоретичного положення (чому? доведіть…, запропонуйте..., обгрунтуйте..., зробіть висновки);

• оцінки фактів, подій (висловите думку…, підтвердить…, спростуйте…);

• аналізу та систематизації матеріалу (проаналізуйте…);

• порівняння тих чи інших фактів, подій, явищ.

Метод аналізу конкретних ситуацій виконує безліч різних функцій, перевага його полягає у поєднанні простоти організації занять з ефективністю результату.

Під конкретною ситуацією розуміють подію, котра включає суперечність (конфлікт), або подію, яка вступає в суперечність з навколишнім середовищем. Як правило, це небажане порушення або відхилення в соціальних, екологічних, організаційних, технологічних процесах.

Найбільш характерна риса ситуації – невизначеність, непередбаченість її появлення.

Студентам дається конкретна ситуація, яка може бути подана словесно, у вигляді схем, фотодокументів, кінофрагментів, креслення, документів, що містять в собі помилки, у виявлені котрих і складається аналіз ситуації.

Для викладачів–початківців труднощі виявляються у підбиранні сюжетів, відповідних темі занять, у формулюванні питань – завдань студентам.

Як типові, до навчальних ситуацій, можуть бути рекомендовані такі питання:

• Як ви оцінюєте те, що відбулося у запропонованій вам ситуації?

• Які помилки та ким були допущені в даній ситуації? Яка причина цих помилок?

• Які правила (норми, закони) порушені? Якими документами необхідно керуватися?

• Як необхідно було зробити? Які рішення прийняли б ви у даній ситуації?

• Що корисного для себе ви здобули з аналізу ситуації?

Застосування інноваційних педагогічних технологій, активних методів навчання дозволяє викладачу створювати сприятливі умови для творчості студентів, вдосконалювати навчальний процес, реалізуючи задачі навчання, виховання та розвитку особистості.

2. Типові вимоги щодо складання науково – методичних вказівок до семінарських занять для студентів

2.4.1 Оформлення титульного листа.

2.4.2 Складання тематичного плану курсу.

2.4.3 Перелік елементів науково–методичних вказівок до окремих тем семінарських занять:

• Формулювання теми семінару.

• Визначення кількості відведених годин.

• Визначення мети семінару.

• Складання плану семінарського заняття.

• Формулювання проблем до питань плану семінарського заняття.

• Складання списку рекомендованої літератури з теми семінару.

• Складання методичних вказівок до питань плану семінарського заняття.

• Визначення тем для самостійного вивчення, підготовки доповідей та рефератів.

2. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ