Проблемні питання

1. У чому сенс навчального плану і робочого навчального плану?

2. Охарактеризуйте структуру і зміст навчального плану з Вашого фаху.

3. Розкрийте призначення таких нормативних документів вищого навчального закладу та визначте їх різницю:

• навчальний план;

• робочий навчальний план.

1. Розкрийте призначення таких нормативних документів вищого навчального закладу та визначте їх спільні характеристики:

• програма навчальної дисципліни;

• робоча навчальна програма дисципліни.

Питання для самоконтролю

1. Які вимоги ставлять до програми навчальної дисципліни?

2. У чому сутність робочої навчальної програми дисципліни?

3. У чому призначення індивідуального навчального плану студента?

4. Як класифікують форми навчання у вищій школі?

Бібліографічний список

1; 2; 3; 4; 5; 6; 10; 12; 13; 17; 27

Змістовий модуль 2. Організаційні форми, методи і засоби навчання

Тема 3. Взаємозв’язок змісту та організаційних форм навчання

Мета: засвоєння, поглиблення та закріплення знань щодо форм організації навчання у вищій школі

План вивчення теми

1. Поняття про організаційні форми навчання.

2. Організаційні форми навчання, які спрямовані на теоретичну підготовку фахівців.

3. Організаційні форми навчання, які спрямовані на практичну підготовку фахівців.

4. Самостійна позааудиторна робота студентів.

5. Організація індивідуальної роботи студентів. Організація написання студентами курсових робіт.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При вивченні цієї теми, у першу чергу, необхідно ознайомитися з «Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», затвердженим наказом Міністерства освіти України № 161 від 02.06.19993 р.

Слід зазначити, що реалізація змісту навчання здійснюється в різних організаційних формах навчання, які покликані упорядкувати навчальний процес.

Організаційні форми навчання — це види навчальних занять, що відрізняються один від одного дидактичними цілями, складом студентів, місцем проведення, тривалістю, змістом діяльності викладача і студентів. В організаційних формах навчання реалізується система взаємодії навчання та управління навчальною діяльністю, здійснювана за певним, заздалегідь встановленим порядком і режимом.

У межах різних організаційних форм навчання викладач забезпечує активну пізнавальну діяльність студентів, використовуючи різні види і методи індивідуальної роботи.

Необхідно з’ясувати, що навчальний процес здійснюється у таких організаційних формах:

- навчальні заняття;

- самостійна робота;

- практична підготовка;

- контрольні заходи.

Особливу увагу студентам необхідно звернути на специфіку реалізації у навчальному процесі вищого навчального закладу кожної організаційної форми.

Відповідно до «Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», затвердженого наказом Міністерства освіти України № 161 від 02.06.1993 р., основними видами навчальних занять у вищих навчальних закладах є:

- лекція;

- практичне заняття;

- семінарське заняття;

- індивідуальне заняття;

- консультації.

Вивчаючи питання друге та третє цієї теми слід визначити, що організаційними формами навчання, які спрямовані на теоретичну підготовку фахівців, є такі навчальні заняття як лекція та семінарське заняття, а організаційними формами навчання, які спрямовані на практичну підготовку фахівців, є практичне заняття як один з основних видів навчальних занять у вищій школі і така організаційна форма навчального процесу як практична підготовка.

Лекція є однією з основних організаційних форм навчальних занять і, водночас, методів навчання. Вона покликана формувати у студентів основи знань з певної наукової галузі, а також визначати напрямок, основний зміст і характер усіх інших видів навчальних занять та самостійної роботи студентів з відповідної навчальної дисципліни.

Лекція повинна охоплювати все нове, що є в законодавчих документах, в літературі, виявляти на практиці, висвітлювати динаміку змін та суперечливі питання, які виникають при вивченні окремих тем дисципліни. При викладенні лекційного матеріалу можуть використовуватися результати науково-дослідної роботи самого лектора та викладачів кафедри, лекція має носити проблемний характер.

Лектор зобов'язаний дотримуватися робочої навчальної програми щодо тем лекційних занять, але не обмежуватися в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів.

Семінарське заняття - це вид навчального заняття, на якому викладач організує обговорення студентами питань з тем, визначених робочою навчальною програмою. Семінарські заняття проводяться у формі бесіди, обговорення рефератів, доповідей та вирішення виробничих ситуацій, дискусій тощо.

Практичне заняття - це вид навчального заняття, на якому викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами практичних завдань.

Основна мета практичного заняття - розширення, поглиблення й деталізація теоретичних знань, отриманих студентами на лекціях та в процесі самостійної роботи, і спрямування їх на підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, прищеплення умінь і навичок, розвиток наукового мислення та усного мовлення студентів.

Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв’язування завдань з їх обговоренням, розв’язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.

Практична підготовка студентів є обов'язковим компонентом навчального процесу і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь, які направлені на формування спеціальних компетенцій.

Організація практичної підготовки студентів академії регламентується нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та відповідними локальними організаційно-розпорядчими документами вищого навчального закладу.

Графік проведення практик та їх зміст визначаються Наскрізною програмою практики за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем, галуззю знань (напрямом підготовки).

Практика залежно від рівня підготовки, напряму (спеціальності) чи спеціалізації може бути: ознайомлювальна, навчальна, виробнича, переддипломна.

З метою конкретизації змісту кожного виду практики та визначення переліку робіт, які студенти повинні виконати під час практики, викладачами відповідної кафедри розробляється робоча програма практики.

Навчальна практика може здійснюватися як циклом, так і шляхом чергування з теоретичним навчанням по днях (тижнях) при умові забезпечення зв’язку змісту практики і теоретичного навчання. Виробнича та переддипломна практики проводяться з відривом від навчання та безпосередньо пов’язані з майбутньою професійною діяльністю.

Навчально-методичне керівництво практикою і контроль за виконанням програм практики покладається на відповідні випускові кафедри вищого навчального закладу.

Вивчаючи наступне, четверте, питання теми, необхідно звернути увагу на мету такої організаційної форми навчального процесу, як самостійна робота студента, а саме засвоєння у повному обсязі навчальної програми та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації.

Самостійна робота студента - це форма організації навчального процесу, при якій заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі.

В ході самостійної роботи студент має бути активним учасником навчального процесу, повинний свідомо ставитися до оволодіння теоретичними знаннями і практичними вміннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять.

Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, визначається робочим навчальним планом і становить не менше 1/3 і не більше 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи студентів визначається з урахуванням специфіки та змісту конкретної навчальної дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо-професійної програми.

Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочою навчальною програмою для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні аудиторних навчальних занять.

Особливою організаційною формою навчального процесу є індивідуально-консультативна робота - це форма організації навчальної роботи викладача зі студентами, яка здійснюється шляхом створення необхідних умов для виявлення і розвитку індивідуальних особливостей студента на основі особистісно-діяльнісного підходу.

Індивідуально-консультативна робота проводиться з метою посилення мотивації студентів до пізнавальної діяльності і спрямування її в необхідному напрямку.

Індивідуальна робота студентів, що включається в навчальний процес, передбачає виконання:

• розрахункових завдань;

• індивідуальних завдань (в аудиторний та позааудиторний час) в рамках навчальних дисциплін;

• рефератів;

• курсових робіт;

• конкретних нетипових завдань науково-дослідницького характеру в період навчальної, виробничої або переддипломної практики;

• дипломних робіт;

• магістерських дипломних робіт.

Індивідуально-консультативна робота проводиться у позанавчальний час за окремим графіком, який розробляється на кожний семестр кафедрою з урахуванням вимог робочої навчальної програми дисципліни і трудомісткості цієї роботи для студента.