Проблемні питання та завдання

1. У чому полягають переваги і недоліки лекції як основного виду навчального заняття у вищій школі?

2. Визначте зв'язок лекції з іншими видами навчальних занять у вищій школі.

3. За якими дидактичними принципами відбувається відбір викладачем матеріалу для лекції?

4. Яку роль в системі професійної підготовки відіграє практичне заняття?

5. Яку роль в системі професійної підготовки відіграє семінарське заняття?

6. Зробіть порівняльний аналіз різних видів семінарських занять, розкривши їх ефективність у професійній підготовці фахівців.

7. Чим, на Вашу думку, відрізняється методика проведення семінарських занять з різних навчальних дисциплін?

8. Розкрийте особливості демократичного й авторитарного стилю викладання у проведенні семінарського заняття.

9. У чому полягають важливіші відмінності між практичним і семінарським заняттями у вищому навчальному закладі?

10. Визначте основні групи практичних занять за рівнем пізнавальної діяльності студентів.

11. Охарактеризуйте педагогічні умови ефективної організації самостійної роботи студентів.

12. Визначте роль кожного виду практики у фаховій підготовці студентів та формуванні професійних компетенцій майбутнього фахівця.

Питання для самоконтролю

1. Що визначає поняття «форма організації навчального процесу»? Які ознаки мають форми організації навчального процесу у системі вищої освіти?

2. Назвіть найпоширеніші види навчальних занять у вищих навчальних закладах.

3. Сутність лекції як виду навчального заняття, ї функції, роль, дидактична мета і значення.

4. Чим визначається зміст лекції та її структура?

5. Назвіть основні види лекційних занять та охарактеризуйте їх.

6. Сутність семінарського заняття, їх види, завдання і роль у системі вищої освіти.

7. Сутність практичного заняття у вищому навчальному закладі, їх призначення та особливості проведення.

8. Консультації як основна і додаткова форма навчального процесу, її призначення, функції та види.

9. Покажіть потенційні можливості самостійної роботи студентів під час різних форм організації навчання.

10. Яке місце викладача в організації самостійної роботи студентів?

11. Яку роль у навчальному процесі відіграє практична підготовка студентів? Які види практики студентів реалізуються у вищих навчальних закладах?

Бібліографічний список

1; 2; 3; 4; 5; 6; 10; 12; 13; 17; 27

Тема 4. Взаємозв’язок змісту і методів навчання

Мета: засвоєння, поглиблення та закріплення знань щодо методів навчання у вищій школі

План вивчення теми

1. Загальні поняття про методи навчання.

2. Класифікації методів навчання.

3. Інформаційно-розвиваючі та проблемно-пошукові методи навчання.

4. Сучасні інтерактивні методи навчання.

5. Методи практичного навчання.

6. Вибір методів навчання

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Для усвідомлення цієї теми дисципліни, в першу чергу, що успіх навчання, як відомо, залежить від засобів досягнення мети, тобто методів навчання.

Під методами навчання розуміють систему упорядкованих та цілеспрямованих взаємодій між викладачем та студентами, що забезпечують реалізацію педагогічної мети навчання.

Після розкриття поняття методів навчання, слід визначитися із класифікацією методів навчання.

В сучасній дидактиці існують різні класифікації методів навчання. Студентам необхідно самостійно розглянути різні системи класифікації, але більш детально пропонується розглянути класифікацію методів навчання, що запропонована Л.Г.Семушиною, Н.Г.Ярошенко, в якій методи поділяються на дві групи (табл.1):

• методи, спрямовані на первинне оволодіння знаннями;

• методи, які сприяють закріпленню та удосконаленню знань і оволодіння вміннями та навичками.

Залежно від ступеня активності студентів у процесі навчання перша група ділиться на інформаційно – розвиваючі та проблемно - пошукові, друга – на репродуктивні та творчо – відтворюючі.

В практиці викладання у вищих навчальних закладах велике місце займають інформаційно–розвиваючі методи. Основна маса знань передається інформаційно, коли викладач відіграє більш активну роль, ніж студент.

Необхідно зазначити, що у вищих навчальних закладах все ширшого розповсюдження, особливо із запровадженням кредитно-модульної системи організації навчального процесу, одержують проблемно-пошукові (активні) та творчо-відтворюючі методи, орієнтовані на самостійне добування знань студентами, активізацію їх пізнавальної діяльності, розвиток мислення, формування практичних вмінь і навичок, професійних компетенцій.

Таблиця 1.

Класифікація методів навчання

Методи навчання, спрямовані на первинне оволодіння знаннями				Методи навчання, спрямовані на закріплення і удосконалення знань і формування вмінь та навичок
інформаційно-розвиваючі		проблемно–пошукові (активні)		Репродуктивні	Творчо-відтворюючі (активні)
Передбачені повідомлення інформації у готовому виді:	Передбачене самостійне добування знань:		Евристична бесіда	Переказ учбового матеріалу	Творча робота
Пояснення	Самостійна робота з книгою		Учбова дискусія	Виконання вправ за зразком	Варіаційні вправи
Переказ				Практична робота за інструкцією	Аналіз конкретних ситуацій (case method)
Бесіда	Самостійна робота з навчальною програмою		Дослідницький метод	Робота на тренажері	Рішення ситуаційних виробничих задач
Демонстру- вання учбового відеофільму					Ділові ігри

Тому при вивченні наступних питань теми студенту необхідно звернути особливу увагу на:

- сучасні інтерактивні методи навчання - це методи взаємодії під час проведення лекцій, семінарських і практичних занять між учасниками навчального процесу (студентами та викладачами), що виявляються різними. Інтерактивні методи у порівнянні з діалоговим методом забезпечують взаємодію студентів і викладачів більш розвиненими засобами;

- інформаційні технології навчання;

- особливості застосування методів активізації практичного навчання: методу аналізу конкретних ситуацій, методу випадків, різних видів ділових ігор та ін.

Окремо у вивчені теми необхідно приділити увагу вибору методу навчання.

Реалізація освітньої та розвиваючої функції навчання залежить від вибору методу. Творча діяльність викладача полягає у тому, щоб раціонально використовувати у навчальному процесі методи, що забезпечують найкраще досягнення поставленої мети - засвоєння знань, формування вмінь та навиків, розвиток творчого мислення, пізнавальних інтересів та здібностей студентів, виховання особистостей у процесі оволодіння знаннями та вміннями.

Методи навчання залежать від загальної та конкретної мети навчання. Якщо не зроблено акцент на розвиток творчих здібностей студента, його активність у навчанні, на розвиток здібності до самоосвіти, мета навчання не буде досягнута.

Слід зазначити, що вибір методів навчання визначається:

• метою навчально-виховного процесу, реалізованою у ході вивчення дисципліни, місцем цієї дисципліни у системі навчання;

• метою навчального заняття;

• характером дисципліни (соціально-гуманітарна, фундаментальна, професійно-орієнтована, спеціальна);

• характером навчального матеріалу;

• організаційними формами роботи (лекція, практичне або семінарське заняття і т. ін.);

• видом, характером, комплектністю та складністю навчальних посібників та дидактичних засобів, що використовуються при навчанні;

• фізіологічними та психологічними можливостями студентів, зумовленими не тільки їх індивідуальними особливостями, але і конкретними умовами процесу навчання (наприклад, розкладом занять, умовами, у яких проводять заняття і т. ін.)

Вибір методу навчання залежить також від особливостей самого викладача як фахівця, педагога та вченого. Оскільки універсального оптимального методу, який можна було б використовувати завжди і всюди, не існує, кожен викладач самостійно обирає метод навчання.

На завершення теми треба звернути увагу, що в сучасних умовах вищої освіти ставляться все більш глибокі вимоги до вдосконалення традиційних та пошуку нових методів навчання. Проблема методів навчання стає однією з головних.