Тема 10. Облік праці, її оплати та соціального страхування персоналу

Мета заняття: набути вміння розраховувати належну до виплати заробітну плату, допомоги за дні тимчасової втрати працездатності, утримань із заробітної плати і нарахувань до фондів соціального страхування.

План заняття

1. Складання розрахункових відомостей і визначення заробітної плати до видачі.

2. Облік розрахунків по соціальному страхуванню персоналу .

Обладнання:

• План рахунків бухгалтерського обліку і інструкція про його застосування.

• Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 26 “Виплати працівникам”.

Методичні рекомендації до практичного заняття

Для виконання завдань практичного заняття студенти повинні:

знати:

- основні положення нормативних документів із страхування персоналу;

з обліку додаткової заробітної плати, компенсаційних і заохочувальних виплат;

- основні положення Податкового кодексу стосовно утримання із доходів податку на доход фізичних осіб.

вміти:

- правильно застосовувати План бухгалтерських рахунків для обліку розрахунків по заробітній платі;

- складати розрахунки заробітної плати за дні щорічної чергової відпустки, допомоги за дні тимчасової втрати працездатності та регістри обліку, в яких фіксується інформація про працю і заробітну плату;

- розраховувати суми внесків до фондів соціального страхування, податок на доход фізичних осіб.

Заробітна плата, що належить до виплати працівнику визначається як різниця між сукупним місячним доходом працівника та сумами обов’язкових утримань єдиного внеску на соціальне страхування, податку на доход та інших утримань.

Порядок розрахунку заробітної плати до видачі

	Належна до видачі заробітна плата
=
	Сукупний місячний доход (складається із суми нарахованої основної і додаткової заробітної плати, допомоги, компенсацій тощо)
-
Не повинні перевищувати 20% нарахованої заробітної плати (в особливих випадках – 50%)	Утримання обов’язкових податків і платежів (згідно законодавства)
	Єдиний внесок на соціальне страхування Податок на доход фізичних осіб
	+
	Утримання за ініціативою підприємства (згідно колективної угоди, наказу керівника)
	за заподіяну матеріальну шкоду; за допущений брак; своєчасно неповернених сум, одержаних в підзвіт; своєчасно непогашені безпроцентні позики тощо

Кожне підприємство зобов'язане страхувати персонал у фондах соціального страхування шляхом утримання із місячного доходу

працівника єдиного внеску на соціальне страхування та відрахування єдиного внеску за рахунок своїх витрат. Ставки, за якими здійснюються утримання і нарахування встановлюються на законодавчому рівні.

Утримання внеску зменшує належну до видачі заробітну плату працівника (відображається по Дт рах. 66), нарахування внеску - збільшує витрати підприємства ( відображається по Дт рахунків витрат, до яких відносилась заробітна плата, на яку ці нарахування здійснюються).

Синтетичний облік розрахунків за єдиним внеском ведеться на рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням", субрахунком 651 "За пенсійним забезпеченням". По кредиту цього рахунку відображається

зобов'язання по утриманих та нарахованих внесках, а по дебету їх перерахування та використання коштів фонду соціального страхування.

Приклад:

Таблиця 3.45

№ з/п	Зміст господарських операцій	Дт	Кт	Сума, грн.
1	2	3	4	5
1	Нарахована заробітна плата робітникам основного виробництва	23	661	30000,00
2 3. 4	Утримано із заробітної плати робітників: -єдиний внесок на соц. страхування (3,6%) - податок на доход фізичних осіб Нараховано єдиний внесок на заробітну плату робітників основного виробництва (38% умовно) Видана із каси заробітна плата робітникам основного виробництва	661 661 23 661	651 641 651 301	430 4260 11400 25310 (30000 – 430 -4260)

Алгоритм розрахунку податку на доход найманої фізичної особи, яка не має права на податкову соціальну пільгу:

Податок на доход = [Сукупний місячний доход – єдиний внесок на соціальне страхування) х ставку податку на доход фізичних осіб

Якщо працівник має право на податкову соціальну пільгу, то податок на його доход визначається так:

Податок на доход = [Сукупний місячний доход –- єдиний внесок на соціальне страхування - 50% мінімальної заробітної плати встановленої на початок календарного року] х ставку податку на доход

Оплата днів щорічної чергової відпустки. Заробітна плата за дні відпустки визначається виходячі із середньоденного доходу, який розраховується згідно Порядку № 100 затвердженого постановою КМУ.

Алгоритм розрахунку суми відпускних:

О = Зн : (Фн – П) х До, (3.2)

де О – сума відпускних;

Зн – сумарний заробіток робітника за фактично відпрацьований період;

Фн – кількість календарних днів за фактично відпрацьований період;

П - кількість святкових і неробочих днів, передбачених законодавством, що приходяться на фактично відпрацьований період;

До – тривалість відпустки в календарних днях.

Розрахунок допомоги за дні тимчасової втрати працездатності.

Допомога за дні тимчасової втрати працездатності визначається на підставі розрахованої середньоденної (середньогодинної) заробітної плати за робочі дні розрахункового періоду обчислену згідно Порядку № 1266 затвердженого постановою КМУ від 26.09.01р

Сд = Б / Рв х В%, (3.3)

де Сд – сума допомоги в розмірі середньої зарплати;

Б – суми, які враховують при обчисленні середнього заробітку (база);

Рв – кількість відпрацьованих днів у розрахунковому періоді;

В% - відсоток розміру виплати, який залежить від страхового стажу й пільгових умов;

Відсоток оплати допомоги залежить від страхового стажу або категорії пільг працівників.

Нарахування допомоги відображається записом:

Дт 23, 91, 92, 93, 94 Кт 663 – за рахунок підприємства;

Дт 65 Кт 663 – за рахунок фонду