Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.).

Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя (V-XV ст.).

Мета: закріпити, поглибити, розширити та систематизувати знання студентів з проблем господарського розвитку та економічної думки періоду світових цивілізацій (VIII ст. до н.е. – V ст. н.е.) та суспільств Європейської цивілізації. (V-XV ст.).

План вивчення тем

1. Причини занепаду та загибелі рабовласницької системи. Зародження феодальних відносин.

2. Формування централізованих національних держав в Західній Європі.

3. Економічна думка України періоду середньовіччя (V – ХV ст ).

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При розгляді першого питання необхідно вивчити фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва (східне та античне рабство). Галузева структура економіки, основні форми організації виробництва в сільському господарстві та ремісництві, економічні функції держави. Господарсько-технічні досягнення античних цивілізацій.

Особливу увагу слід звернути на причини занепаду та загибелі рабовласницької системи, поширення такої форми господарства як латифундія. Для того щоб розкрити суть латифундії, розкрити характер праці рабів у ній, з’ясувати, чи застосовувалась у ній праця рабів. Слід звернутися до праць Варрона та Колумелли, які дозволять простежити еволюцію цієї господарської форми та перехід до системи колонату, яка поступово перетворюється на систему, що вже має принципово нові ознаки порівняно з рабовласницькою системою.

Друге питання відображає формування централізованих національних держав в Західній Європі, зокрема особливості економічного розвитку Франції, Англії, Німеччини. Об’єднання країн та формування абсолютистських монархій як прообразу національних держав заклало підґрунтя для появи національних економік. Під впливом цивілізаційних факторів відбувалося становлення національного господарства як цілого.

Останнє питання розкриває формування економічної думки України доби середньовіччя.

Розпочати розгляд цього питання слід з процесу формування державності у східних слов’ян, опанувавши при цьому матеріали літописних джерел, зокрема «Руська правда». «Повісті минулих літ». Досліджуючи історію Київської Русі в контексті загальноєвропейської історії, слід розглянути процес формування та її теренах феодальної системи господарства. Зокрема відносин власності, особистої та станової залежності, форм землеволодіння та форм організації господарства. Важливим джерелом для висвітлення всіх цих питань є «Руська правда» – зведення норм давньоруського права. Треба вияснити, як «Руська правда» дає уявлення про відносини власності та їх захист, про способи формування феодального землеволодіння та форми його організації, про соціальний склад населення та ступінь його залежності тощо. Треба звернути увагу на роль у господарській системі податків, на розвиток торгівлі як зовнішньої, так і внутрішньої, вияснити роль міжнародних торговельних шляхів. Слід показати причини та наслідки малої феодальної роздробленості.