Тема 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки.

Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.

Мета заняття: поглибити і систематизувати знання студентів з питань визначення предмету і методу історії економіки та економічної думки та етапів господарської еволюції первісного суспільства.

План заняття

1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки.

2. Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства, їх характеристика.

3. Економічна думка Стародавнього Сходу.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Перше питання передбачає розкриття сутності та значення предмета історії економіки та економічної думки. Розпочати слід зі з’ясування поняття предмета науки та встановити зв'язок між категоріями науковий об’єкт та науковий предмет дисципліни. Для розкриття предмета історії економіки та економічної думки потрібно звернутися до основних зв’язків складових господарської системи. Його аналіз дозволить зрозуміти, чому предмет дисципліни охоплює всі складники господарської системи, будучи складним багатоаспектним поняттям. Системний аналіз, і перш за все вирішальна роль цілісності господарської системи, передбачає відображення в понятті предмета структурної будови і ключових характеристик процесу її функціонування.

Традиційно під методами наукового аналізу розуміють сукупність взаємопов’язаних правил, послідовне виконання яких відкриває доступ та забезпечує збільшення точних знань. Методи спрямовані на вивчення фактів та подій, в яких виявляються внутрішні закономірності, та визначення прикладних залежностей.

У другому питанні важливо з’ясувати процес виникнення, розвитку і зміни господарств цивілізацій. Вивчення цього питання слід розпочати з аналізу загальних умов становлення ранніх цивілізацій: природно-кліматичних, ресурсних, демографічних, соціально-політичних та економічних. Ці умови сприяли розвитку господарської діяльності людини первісного суспільства. Аналіз історичного досвіду господарської діяльності людей первісного суспільства дає змогу перейти до розгляду і розуміння закономірних і послідовних змін, що відбувались у господарської сфері суспільства на етапі становлення ранніх цивілізацій. Це перший поділ праці та перехід від привласнювального господарства до відтворювального. Виникнення хліборобства, скотарства, зародження ремесла. Поява металевих знарядь. Ускладнення соціальних та господарських відносин створює передумови переходу суспільства від общинно-племінної форми організації до нових адміністративно-політичних утворень.

Громада - головна господарська форма первісної доби. Розпад первісної господарської системи. Типи стародавніх цивілізацій.

Вивчаючи трете питання, потрібно звернути увагу на процеси формування держав у цьому регіоні, розглянути окремі етапи цього процесу та провести паралель із першими формами державних утворень на етапі ранніх цивілізацій. Необхідно розкрити причини домінування в східному суспільстві владного центру, збереження принципу влада-власність. Важливо розуміти виняткову роль держав, що підпорядкували всі верстви східних суспільств.

Писемні джерела, на підставі яких можна досліджувати економічну думку стародавнього Сходу, - це, як правило, зведення законів, юридичні акти, документи господарської звітності та твори, присвячені управлінню державою й державним господарством. Про економічну думку Стародавнього Єгипту можна довідатися насамперед з творів державних чиновників. А це «Повчання гераклеопольського царя своєму синові Мерікара», «Пророчення Іпусера», різні адміністративно-господарські та юридичні документи. Адміністративно-господарські документи характеризують організацію та управління державним (царсько-храмовим) господарством, організацію праці царських майстрів та землеробів тощо.

Відомою пам’яткою економічної думки є закони царя Хаммурапі – система правових норм, спрямованих на регулювання соціально-економічних відносин у Вавілонії XVIII ст. до н.е. Закони царя Хаммурапі захищають приватну власність, особливо власність царя, храмів, державних службовців та воїнів. Вивчаючи економічну думку Стародавньої Індії, та Стародавнього Китаю, слід звернути увагу на те, що ціла низка її особливостей зумовлюється специфікою розвитку суспільних відносин цих держав, і насамперед кастовим устроєм в Індії та чиновницько-бюрократичною системою в Китаї. Ці особливості сприяли збереженню традиційних релігійно-міфологічних уявлень у процесі формування економічної думки, яка ґрунтувалася переважно на категоріях моралі, етики тощо. Слід звернути увагу на трактат «Артхашастра», де даються ґрунтовані відомості про економіку, адміністрацію, соціальні та юридичні інститути, зовнішню та внутрішню політику індійської держави. Економічну думу Стародавнього Китаю відображає трактат невідомих авторів «Гуань - цзи». Який визнає закономірність змін у природі й суспільстві. Основними напрямками економічної думки були конфуціанство, легізм, даосизм та моїзм, котрі сформувалися у IV – III ст. до н.е. Провідним напрямом було конфуціанство, яке, перетворившись на державну ідеологію, справляло великий вплив на соціально-економічний та політичний розвиток Китаю протягом майже двох тисячоліть.