Metodichki_3_kurs / Оподаткування в Україні Навчальний посібник Колектив авторів / 1

4.2. Класифікація податків за характерними ознаками

Рис. 4.1. Класифікація податків

Таким чином, економічно обґрунтована класифікація податкових платежів сприяє більш повному пізнанню їх економічної природи та ролі в економічній системі держави, більш тісній ув’язці та охопленню об’єктів і суб’єктів оподаткування, визначенню вектору впливу податків на соціально-економічний розвиток держави

Вагомого обґрунтування та значення набув поділ податків залежно від суб’єкта оподаткування (з юридичних осіб та з фізичних осіб), оскільки він визначає перелік податків, що сплачуються конкретним платником та характеризує роль кожного платника у процесі перерозподілу ВВП. Отже, податки з юридичних та фізичних осіб – це встановлена законом примусова форма отримання державою частки вартості валового внутрішнього продукту від юридичних та фізичних осіб, фінансовий гарант ефективного виконання державою її функцій та інструмент регулювання економічного розвитку

61

ВІД СУБ’ЄКТА ОПОДАТКУВАННЯ

Рис. 4.2. Класифікація податків за ознакою суб’єкта оподаткування

ВІД СПОСОБУ СТЯГНЕННЯ ПОДАТКІВ

Рис. 4.3. Класифікація податків за способом стягнення

62

ВІД ОБ’ЄКТА ОПОДАТКУВАННЯ

Рис. 4.4. Класифікація податків за ознакою об’єкта оподаткування

ВІД РІВНЯ ДЕРЖАВНИХ СТРУКТУР, ЩО ВСТАНОВЛЮЮТЬ ПОДАТКИ

Рис. 4.5. Класифікація податків за ознакою рівня державних структур, що встановлюють податки

63

65

ЗА ФОРМОЮ ОПОДАТКУВАННЯ

Рис. 4.7. Класифікація податків за формою оподаткування

4.3. Види прямих та непрямих податків

Таблиця 4.1

Ознаки поділу податків на прямі та непрямі

Прямими податками виступають ті, що стягуються державою безпосередньо з доходів чи майна платників податків, які є власниками цих доходів або майна. Тобто, розмір прямих податків для окремого платника визначається величиною його доходів. Більше їх платять ті члени суспільства, які мають вищі доходи. Порівняно з непрямими податками, прямі податки більш прогресивні, оскільки враховують дохідність платника і стягуються саме на стадії отримання доходу

65

ПРЯМІ ПОДАТКИ

Рис. 4.8. Види прямих податків

Непрямі податки включаються до ціни товарів та послуг як надбавка до них і сплачуються за рахунок такої надбавки, а їхній розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. Тобто сума податку не зменшує об’єкт оподаткування, а збільшує ціну товару, отже більшу суму непрямих податків сплачують платники, які більше споживають

НЕПРЯМІ ПОДАТКИ

Рис. 4.9. Види непрямих податків

66

%

80

70

60

50

40

30

20

10

0

1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000

Основніподатковінадходження

Основніпряміподатки

Основнінепряміподатки Іншідоходи

Рис. 4.10. Динаміка показників Зведеного бюджету України за

1991–2000 рр.

4.4.Переваги і недоліки прямих та непрямих податків, їх місце

вподатковій системі

Таблиця 4.2

1.Прямі податки дають реальну можливість установити пряму залежність між доходами платника та його платежами в бюджет, тоді як непрямі податки не залежать від розміру доходів, що отримуються

2.Прямі податки виступають важливим дійовим фінансовим регулятором економічних процесів (інвестицій, нагромадження капіталу, сукупного споживання, ділової активності, підприємництва тощо), а також регулюють доходи юридичних і фізичних осіб, на противагу від непрямих, які впливають на ціну товарів

67

Продовж. табл. 4.2

3.Прямі податки сприяють розподілу податкового тягаря таким чином, що значні податкові витрати мають ті члени суспільства, в яких більш високі доходи, тоді як непрямі податки регресивні відносно до малозабезпечених верств населення

4.Прямі податки значно впливають на саму державу, яка повинна забезпечити сприятливі умови для ефективного розвитку виробництва, адже якщо обсяг вітчизняного виробництва продукції зростає, то більшими стають надходження до бюджету, а непрямі податки, навпаки, провокують інфляційні процеси

5.Система стягнення прямих податків коштує дешевше, ніж система стягнення непрямих

6.При прямому оподаткуванні податкові служби вступають у безпосередні взаємовідносини з платниками податку, що спонукає до розвитку економічної та політичної самосвідомості: виникають думки, на які цілі спрямовувати кошти та наскільки раціонально їх використовують. При непрямому оподаткуванні сплата податку не така помітна, тому платники інертні щодо податкової політики держави

7.Історія розвитку прямих податків свідчить про те, що вони призводять до сильної зміни як структури виробництва, так і структури споживання. На випадок коли держава забирає весь прибуток або більшу його частину поступово виникає ситуація, у результаті якої споживання зменшується, а підприємства зупиняються. У свою чергу, доходи господарських одиниць, які зростають за умови помірних прямих податків і стають одним із основних джерел інвестицій в економіку, збільшення ділової активності, а значить, і обсягу споживання. Непрямі податки, навпаки, сприяють спаду ділової активності

8.В ефективній ринковій податковій системі найбільшу частку займають прямі податки з юридичних та фізичних осіб (наприклад, у федеральному бюджеті США – прямі податки складають більш ніж 75%, тоді як частка непрямих податків не досягає і 5%). Це пояснюється тим, що саме прямі податки мають властивість стимулювати ділову активність і виступати міцним ресурсним фактором держави та інструментом позитивного впливу на економіку. Тоді як непрямі податки не пов’язані безпосередньо з ефективністю праці та капіталу і певною мірою, навіть, протистоять їй

68

Таблиця 4.3

Недоліки прямих податків та переваги непрямих податків

№

Характеристика переваги (недоліку)

з/п

1.При формуванні державного бюджету вони не можуть бути стабільним джерелом його доходів, оскільки, наприклад, податок на прибуток –- це результат ефективної діяльності виробника. І навпаки, непрямим податкам властиве швидке їх надходження і перерахування до бюджету, що здійснюється відразу після реалізації продукції. Крім того, фіскальна ефективність непрямих податків пов’язана з тим, що вони охоплюють величезну кількість людей, які їх сплачують під час придбання кожної одиниці оподаткованого товару, через що вони дають фіску більш стабільний дохід.

2.Оскільки прямими податками обкладаються прибутки та доходи підприємств і населення, то досить низькою є ймовірність їх повного надходження. Більш надійнім об’єктом оподаткування є товари і послуги, процес використання яких зупинити ніхто не в змозі

3.Прямі податки є досить поблажливими для платників ніж непрямі, де одразу вимагається сплата значної суми. Непрямі ж податки менш помітні для споживачів, оскільки вони сплачуються невеликими частками, шляхом включення їх до ціни товарів, що купуються. Перевага цих податків полягає ще й в тому, що їх стягнення не пов’язане з неприємним для платника втручанням податкових органів у його приватне життя. Тому протидія непрямим податкам зі сторони платників є значно меншою

4.Пряма форма оподаткування потребує складного механізму стягнення податків, оскільки пов’язана з досить складною методикою проведення бухгалтерського та податкового обліку і звітності

5.Контроль за сплатою прямих податків також досить складний, оскільки органи податкової служби мають справу з великою групою платників. А це, у свою чергу, вимагає розширення податкової служби і розробки різноманітних методів обліку та контролю доходів громадян і підприємств. Недосконалість законодавства й відсутність належного контролю за сплатою податків створюють сприятливі умови для ухилення від їх сплати

6.Ухилення від сплати прямих податків є протиправною дією і карається в передбаченому законом порядку різними санкціями, тоді як платники непрямого податку можуть цілком легально ухилитися від сплати цього податку, особливо, коли це товар не першої необхідності. Отже, споживач, збільшуючи або зменшуючи задоволення своїх потреб, сам регулює суму непрямих податків, не порушуючи при цьому чинних правових норм

7.Найкраща система прямих податків не може гарантувати того, що всі види доходу, дійсно, будуть оподатковані. Ті види та частини доходу, що вислизають з-під прямого оподаткування, охоплюються непрямими податками, які дають змогу оподатковувати платника за його індивідуальною платоспроможністю

69