Скачиваний:
57
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
1.32 Mб
Скачать

Таблиця 1.3

Оподаткування в Україні за часів Великого князівства Литовського (друга пол. XІV – XVст.)

Доходи

 

державної

Характер і призначення

скарбниці

 

 

Головний загальнодержавний щорічний податок, який сплачували

„Серебщина”

селяни (на Київщині вона називалась „подимщиною”, Волині –

 

„воловщиною”, Чернігівщині – „поголовщиною”)

 

Обов’язкова повинність, яку відбували селяни (будували і

Державні

ремонтували замки, оборонні укріплення, мости, шляхи, косили сіно,

повинності

давали підводи і стацію – харчі для великого князя при переїздах.

 

Поступово стація стала постійним податком і збиралася грішми)

 

 

Десятина

Обов’язкова повинність, яку виконували селяни на користь церкви

Натуральна

Сплачувалася окремим селянським господарством (дворищем)

данина

зерном, худобою, медом, хутром, воском тощо

 

 

Грошовий

 

поземельний

Сплачувався дворищем за обробку та освоєння земельних ділянок

податок

 

„Ординщина”

Сплачувалася у грошовій формі дрібними землевласниками –

(„серебщина”)

боярами

Подимне

Загальнодержавний щорічний податок, який сплачували вільні

сільські і міські жителі за користування землею у розмірі 2 гроші

 

 

 

Інші податки

Сплачувалися ремісниками, торговцями, видобувниками залізної

руди, за користування рибними угіддями

 

 

 

Таблиця 1.4

Податкова система України за часів Речі Посполитої

(XVІ – XVІІ ст.)

Доходи

 

 

 

 

 

коронної

 

 

Характер і призначення

 

скарбниці

 

 

 

 

 

1

 

 

2

 

 

Панщина

Обов’язкова повинність, яку виконували селяни („холопи”) і частково

міське населення, пани („шляхта”) звільнялися від податків

 

 

 

 

Данина

Сплачувалася селянами натурою: медом, хутром тощо

 

 

Грошовий податок, що сплачувався сільським та міським

Чинш

населенням.

Він

називався:

„серебщиною”

(„срібло”),

„подимщиною”, дяклом, „воловщиною”, „ординщиною”, „житщиною”,

 

 

„мезлевою”, „яловщиною”

 

 

 

Земельний податок, одиницею оподаткування якого був лан або

„Ланове”

волока, з якого селяни сплачували 10-30 грошів та на який

 

припадало понад 90% прямих податків

 

 

21

Продовж. табл. 1.4

1

 

 

 

2

 

 

Міський

Сплачувався

міщанами, який спочатку був

загальним

майновим

прибутковим податком, а потім – податком з нерухомого майна у

податок

місті. Стягувався у розмірі 4% від оціненої вартості майна

 

 

 

Надзвичайні

Сплачувалися

міщанами

для

вирішення

нагальних

проблем,

сеймові

головним чином військових потреб

 

 

податки

 

 

 

 

 

 

 

 

Податок

Податок, що сплачувався православними міщанами на утримання

католицької

католицького духовенства

 

 

 

 

церкви

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Податки, що

сплачувалися з

торгівлі та

промислів:

„чопове” і

 

„шеляжне” – від продажу алкогольних напоїв; „прасовка” – за

Інші міські

торгівлю сіллю; „пасічний” – за бджільництво; „шос” – на

податки

будівництво доріг; „стація”

за постій та утримання війська;

 

„складове” – від ваги, міри; на міську сторожу; на ремонт міських

 

укріплень, шляхів, гребель, мостів; санітарне облаштування тощо

Колядницький

Сплачувався православними міщанами за колядування під час

збір

різдвяних та пасхальних свят

 

 

 

Таблиця 1.5

Військовий скарб Запорозької Січі (XV-XVIII ст.)

Доходи

Характер і призначення

скарбу

 

Загальні

Оплата січової та паланкової адміністрації, церкви і школи, грошове

обов’язкові

й матеріальне забезпечення козацької служби

податки

 

Кошові регалії

Доходи від експлуатації рибальських і мисливських угідь, земель

(зимівників та хуторів)

Військова

Воєнні трофеї – добутий шаблею та веслом “козацький хліб”

здобич

 

Субсидія

 

королівська,

Допомога грішми, хлібом, горілкою військовими припасами з боку

платня царська,

Росії й Гетьманщини, 1648р. – Польщі

платня

 

гетьманська

 

Мито

За перевіз товарів із сусідніх країн транзитом через запорізькі землі.

З горілки бралося натурою

 

Господарська

Стягувалась у паланах від хуторів і млинів натурою, від промислів і

десятина та

пасік – грошима. За користування посполитими військовою

медове

землею – 10% урожаю

Торгове

Податок акцизного типу з крамарів на січовому ринку – 10% вартості

товарів

 

Дохід від

По 2,50 – 4,50 крб. на рік сплачували у скарб господарі, які тримали

шинків

шинки (корчми) у Січі, паланках та зимівниках

22

Продовж. табл. 1.5

1

2

Податок із

Особистий податок з одружених козаків („гніздюків”) у паланках

сімейних

 

Подимне

Податок із хат по селах, населених поспільством, тобто не

козаками, а підданими війська, які жили в паланках

 

Мостове

Плата з переправи на Дніпрі й польових річках у межах Запорізьких

Вольностей

 

Орендна

За крамниці й дуби (вантажні човни), що належали куреням

плата

 

Руга,

На утримання церкви й духівництва

роковщина

 

Інші доходи

Безхазяйне, виморочне, конфісковане майно, викуп за полонених,

судові штрафи тощо

 

Таблиця 1.6

 

Податкова система України за часів Петра І

 

 

(кін. XVІІ – поч. XVІІІ ст.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доходи

 

 

 

 

 

 

державної

 

 

Характер і призначення

скарбниці

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

2

 

 

Подвірний

 

Прямий податок, що сплачувався населенням

податок

 

 

 

 

 

 

 

Подушний

 

Основний

прямий податок,

який було

впроваджено замість

 

подвірного

податку. При

цьому

від

податку звільнялись

податок

 

 

дворянство та духовенство

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поземельний

 

Сплачувався селянами за обробку та освоєння земельних

податок

 

ділянок

 

 

 

 

 

 

Обов’язкові загальнодержавні податки, які сплачували різні верстви

 

 

населення: посаджений, криголамний, водопийний, погрібний,

 

 

трубний, із печей, мостів і переправ, причальний та відпливний із

Інші податки

 

плавучих суден, із клеймування суконь, шапок та чобіт, із квасних

 

напоїв, варіння пива, із воскобоєнь, зі шкіряного та миловарного

 

 

 

 

промислів, із кузень, крамниць, корчми та пекарень, із майстрових

 

 

та робітних людей, із запису клейма майстрових, із крамничних та

 

 

„ходячих” продавців, із продажу свічок, кінських шкір тощо

 

 

 

 

Хомутний збір

 

Обов’язковий збір, який сплачували

візники в розмірі десятої

 

частини від плати за найм

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кінське мито

 

Сплачувалося власниками коней та візниками

 

 

 

 

 

Обов’язкові збори за надання та отримання певних послуг:

Інші збори

 

млиновий збір”, „медовий” („бджолиний”) збір із власників пасік

 

 

тощо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

23

Продовж. табл. 1.6

1

 

 

2

 

 

 

 

Обов’язковий щорічний податок, що сплачувався всіма

Податок на

чоловіками,

які носили бороду, у розмірі від 30 руб.

(прості

городяни) до 100 руб. (царедворці). Лише священнослужителям

бороду

та селянам, дозволялося носити бороду безкоштовно у своєму

 

 

селі (під час в’їзду у місто вони сплачували по копійці з бороди)

Релігійні податки

Сплачувалися розкольниками у подвійному розмірі, а також за

здійснення обрядів шлюбу, хрестин, поховання тощо

 

 

Канцелярські

Сплачувалися населенням

Київської

губернії, яке

займалося

різними видами промислу і, відповідно, називалися: рибний збір,

збори

медовий збір, кінський збір, ясачний збір, млинський збір тощо

 

Мито та

Стягувалися з купчих і заставних документів, дарчих і боргових

кріпосний збір

зобов’язань, духовних заповітів, межових актів тощо

 

 

Гербовий збір

Сплачувався за використання „орлиного”, тобто з

гербовими

орлами, гербового паперу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ординарні податки, які були незмінними протягом тривалого

 

періоду часу, серед них: „приказные” податки (загальнодержавні

 

податки, що справлялися у прикази, а потім у колегії); „ямские и

 

полоняничные” – стягувалися по 5 коп. з поміщицьких і дворових

 

селян та по 10 коп. – із церковно – монастирських; „деньги

Постійні податки

Военного

приказа на

жалованье

драгунам”,

а

також

 

„Адмиралтейского приказа корабельные деньги”; податки на

 

будівництво Санкт – Петербурга (30 коп. з кожного двору);

 

податок „по однодворческому окладу” (1-3 руб. з кожного двору);

 

регіональні, місцеві податки, які стягувалися на утримання

 

гарнізонів, пошт, ямщиків, доріг тощо

 

 

 

 

Ці податки поділялися на такі групи: збори провіанту і фуражу на

Надзвичайні або

потреби армії („санкт – петербургский”, „рижский”, „померанский”,

екстраординарні

„киевский”, „азовский” тощо; збори на поставки рекрутів та коней;

податки

податок на будівництво Кронштадта та утримання майстрових на

 

будівництві

 

 

 

 

 

Єдиний податок

Подушний податок, однаковий для основних категорій платників,

упроваджений податковою реформою 1724 р.

 

 

Таблиця 1.7

Система оподаткування в Україні у XVІІІ – XІX ст.

Доходи

 

державної

Характер і призначення

скарбниці

 

1

2

Подушний

Основний податок, що стягувався з селян та міщан

податок

 

Гільдійський збір

Сплачувався купецтвом залежно від їх майнового стану

24

 

Продовж. табл. 1.7

1

2

 

„Питейні” податки (збори від винних промислів), соляних

Непрямі податки

промислів; із продажу окремих товарів (вина, тютюну, цукру);

 

митні збори (за ввіз, вивіз та провезення товарів) тощо

Міські податки

Стягувалися з власників різних промислів, оброчних селян,

козаків

 

Прибутковий прог-

Прямий податок, що сплачувався поміщиками

ресивний податок

 

Майновий податок

Податок із поміщицьких маєтків на нерухоме майно в містах

 

 

Гербовий збір та

Стягувалися за використання гербового паперу, за проїзд із 23

доріг, із пасажирів залізничних шляхів, пароплавств, вантажних

інші збори

перевезень тощо

 

Збори цільового

Стягувалися на будівництво основних магістральних шляхів та

призначення

облаштуванняводнихсполученьдляскорішоїсплатидержавнихборгів

Поземельний

Єдиний державний податок, який сплачували зі своїх земель

податок

поміщики-дворяни (1875р.), а з 1887р. – селяни

Рентний податок

Сплачувався у розмірі 5% від доходів із грошового капіталу та

цінних паперів (1885р.)

 

Стягувався за чотирма класами місцевості й розрядами

Промисловий

підприємств, а потім було запроваджено додатковий податок із

податок

промислового капіталу і відсотковий збір із прибутків акціонерних

 

та інших підприємств (0,15% від суми основних фондів)

Інші промислові

Прямий податок з прибутку акціонерних підприємств у розмірі

3% та 5%; розкладковий збір із гільдійських та негільдійських

податки та збори

підприємств; збір із доходів від грошових капіталів

 

Таблиця 1.8

Система оподаткування в Україні у XX ст. та на поч. XXІ ст.

Доходи державної

Характер і призначення

скарбниці

 

1

2

 

1917 – 1919 рр.

Прибутковий

Прямий прогресивний податок, що стягувався з доходів

податок

українського населення (робітників, службовців, чиновників)

 

Непрямий податок, що стягувався з виробництва та продажу

Акцизний збір

окремих товарів (вина, пива (у розмірі від 4 до 20 крб. із пуда

солоду), коньяку, тютюну, цукру, чаю, сірників, продуктів

 

 

нафтопереробки тощо)

Особливий податок

Податок на телефонні апарати у розмірі 25 крб. із кожного

абонента

Контрибуція

Примусовий збір, що стягувався з українського населення та

місцевої буржуазії більшовиками Росії на її користь (1918р.)

 

Реквізиція

Примусове вилучення майна української держави у власність

Росії (1918р.)

 

Поземельний

Сплачувався українськими селянами за обробку та освоєння

податок

земельних ділянок

25

 

 

 

 

 

Продовж. табл. 1.8

1

 

 

 

 

2

 

 

Промисловий

Основний прямий податок з прибутку акціонерних і торговельних

податок

підприємств

 

 

 

 

 

 

Податок на прибуток

Прямий податок з приросту прибутку промислових підприємств

Майновий податок

Податок на нерухоме майно в містах

 

 

Гербовий збір

Стягувався за використання гербового паперу

 

 

Митні збори

Непрямий податок, що сплачувався імпортерами та експортерами

товарів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Місцеві податки та

Стягувалися

у

формі

контрибуцій із місцевої

буржуазії та

націоналізованих фабрик і заводів, а також у формі зборів за вивіз

збори

виробів із фабрик на залізницю та із залізниці на фабрику тощо

 

 

 

 

Стягувався з обороту торговельних підприємств, що

 

забезпечували населення предметами особистого користування та

Збір з обороту

домашнього

вжитку, а

також

одноразовий збір

із

приватних

торговельно-промислових підприємств до фонду забезпечення

 

 

сімей червоноармійців у розмірі місячного заробітку працівників

 

цих підприємств

 

 

 

 

 

Податок з

Прямий податок, що мав цільове призначення та спрямовувався

на соціальні потреби. Сплачувався у розмірі від 5 коп. (із квитка за

публічних видовищ

ціною нижчою за 50 коп.) до 33 коп. (із квитка за ціною вищою за

і розваг

10 руб.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Збір до фонду дитячого харчування в містах. Він стягувався у

 

таких розмірах: з осіб найманої праці – половина денного

Інші місцеві збори

заробітку; з осіб, які не перебувають на службі, але мають інші

 

джерела прибутку, – сума дводенної квартирної плати; із

 

приватних торговельних підприємств, театрів, кінематографів –

 

50% валового денного виторгу

 

 

 

Надзвичайний рево-

Одноразовий податок, що стягувався з заможних груп міського та

люційний податок

сільського населення (1918р.)

 

 

 

 

 

1920 – 1929 рр.

 

 

 

 

 

 

Сплачувався з виробництва та продажу окремих товарів (вина,

Акцизний збір

пива, спирту, горілки, коньяку, тютюну, солі, цукру, меду, чаю, кави,

сірників, продуктів нафтопереробки, текстильних виробів, гумових

 

 

калош тощо)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Митні збори

Стягувалися

за

здійснення

зовнішньоторговельних

операцій

відповідно до митного статуту СРСР

 

 

 

 

 

Гербовий збір

Стягувався за використання гербового паперу відповідно до нового

статуту про державний гербовий збір, доповнювався

 

канцелярським збором

 

 

 

 

 

Прямий податок з населення, яке не займалося сільського-

Промисловий

подарським виробництвом. Від нього звільнялися кооперативні і

громадські підприємства і приватні промисли, на яких не засто-

податок

совувалася наймана праця. Потім цей податок поширювався на всі

 

підприємства, у тому числі й на державні та кооперативні. Він

 

складався з двох зборів: патентного (основного) і порівняльного

Прибутково –

Стягувався за прогресивними ставками з сукупного прибутку

майновий податок

приватних осіб, які проживали в містах

 

 

26

Продовж. табл. 1.8

1

 

 

 

 

 

2

 

 

 

Податок із майна

Стягувався

за прогресивними ставками

(від

0,33% до

1,5%

вартості майна) із предметів домашнього побуту

 

 

 

Одноразовий

Державний податок, який упроваджено для надання допомоги

тим, хто

голодує,

для

боротьби з епідеміями і покращення

загальногрома-

життя дітей, які перебувають на державному утриманні, а потім

дянський

і для надання допомоги сільському господарству. Сплачувався

податок

за твердими ставками працездатним населенням

 

 

 

Продподаток

Упроваджений у період НЕПу, стягувався в натуральній формі

18 видами сільгосппродукції за довільним календарем

 

 

 

 

Сільськогосподарський податок, що поєднував: загальний

 

натуральний податок, трудгужподаток, подвірногрошовий,

Єдиний податок

загальногромадянський та деякі місцеві податки. А з 1930 р.

 

ним обкладалися і куркульські господарства в індивідуальному

 

порядку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Цільовий квартирний податок (для будівництва житла

Інші податки

робітникам);

військовий

податок

із

громадян,

які

 

зараховувалися до тилового ополчення

 

 

 

 

 

 

1930 – 1945 рр.

 

 

 

 

Податок з обороту

Непрямий універсальний акциз, що включався в кінцеву

роздрібну ціну товарів та сплачувався споживачем цих товарів

Відрахування від

Прямий

податок на чисті прибутки державних підприємств у

розмірі

від

10%

до

90%

прибутку включався до

плану

чистого прибутку

підприємства як обов’язковий до виконання показник

 

 

 

Прибутковий

Стягувався за прогресивними ставками з населення, а потім

податок

його було впроваджено і для колгоспників

 

 

 

Інші збори

Сплачувалися населенням на потреби житлового та культурно-

побутового будівництва, що становили 7% від заробітної плати

 

„Дань” або

Стягувався у вигляді недоплачених і занадто низьких цін на

„надподаток”

державні заготівлі сільськогосподарських продуктів

 

Сільськогосподар-

Сплачувався колгоспниками

 

 

 

 

ський податок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатковий прямий

Примусове страхування будівель, худоби й деяких посівів від

податок

стихійного лиха та пожеж

 

 

 

 

Натуральний

Прямий податок у формі обов’язкових поставок продукції від

населення державі з присадибних ділянок: м’яса, молока, яєць,

податок

картоплі, вовни тощо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Трудодень

Примусова безоплатна або праця, що низько оплачувалася

Воєнний податок

Впроваджено у 1941

р. на

воєнні потреби, стягувався до

1946 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Податок на неодружених та незаміжніх, із малосімейних; 25

Інші податки

видів інших грошових податків запроваджених німецькими

 

окупантами

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1946 – 1990 рр.

 

 

 

 

Податок з обороту

Непрямий універсальний акциз, що включався в кінцеву

роздрібну ціну товарів і сплачувався споживачем цих товарів

Платежі від чистого

Прямий податок на чисті прибутки державних підприємств,

прибутку

кооперативно-колгоспних та інших суспільних організацій

 

Прибутковий

Стягувався за прогресивними ставками з населення (робітників

податок

та службовців)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

27

 

 

 

Продовж. табл. 1.8

1

 

2

 

Сільськогоспо-

Оподаткування здійснювалося за твердими ставками кожної

дарський податок

сотки з присадибних ділянок

 

Місцеві податки та

Обов’язкові платежі на місцевому рівні

 

збори

 

 

 

 

 

1991 – 2007 рр.

 

 

Податок на прибуток підприємств; прибутковий податок (з

Прямі податки

2004 р. – податок з доходів фізичних осіб); податок (плата) на

землю; податок з власників транспортних засобів та інших

 

 

самохідних машин і механізмів тощо

 

Непрямі податки

Податок на додану вартість; акцизний збір; мито

 

Збір за спеціальне використання водних ресурсів (плата за

Ресурсні платежі

воду); збір за спеціальне

використання надр для видобутку

корисних копалин; збір за спеціальне використання лісових

 

 

ресурсів (лісовий дохід)

 

 

Інші податки та обо-

Місцеві податки і збори; державне мито тощо

в’язкові платежі

 

 

 

Внески до цільових

До Пенсійного фонду,

до Фонду

загальнообов’язкового

соціального страхування

з тимчасової

непрацездатності, до

фондів

Фонду соціального страхування на випадок безробіття тощо

 

Етапи формування податкової системи України

 

1991 – 1995 рр.

 

1995 – 2000 рр.

 

 

2000 – 2007 рр.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Етап становлення і

 

Етап реформування

 

 

 

 

формування

 

податкової системи з

 

 

Етап оптимізації

 

національної

 

метою створення

 

 

податкової системи

 

податкової системи

 

сприятливого податкового

 

 

 

 

нової самостійної

 

середовища для

 

 

 

 

держави

 

товаровиробників

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.3. Основні етапи формування податкової системи незалежної України

Реформування податкової системи, як відомо, може здійснюватися двома шляхами: шляхом революційної (від лат. revolutio – поворот, переворот) податкової реконструкції, яка передбачає радикальну перебудову системи оподаткування та створення власної, якісно нової податкової системи, і шляхом еволюційних (від лат. evolutio – розгортання), тобто поступових, розрахованих на досить тривалий час, перманентних фіскальних перетворень та формування логічно обґрунтованого податкового законодавства, спрямованого на функціонування ринкової економіки

28

Характерні особливості періоду становлення і формування податкової системи України (1991 – 1995 рр.)

По-перше, значна заплутаність норм податкового законодавства як у

теоретичному тлумаченні, так і у практичному застосуванні, велика кількість податків, тобто маємо на увазі не тільки ті, що затверджені офіційно, але й непередбачені Законом податків, які носили прихований

характер. Вони виступали у формі: низької номінальної заробітної плати, дефіциту споживчих товарів і часу, що витрачається на їх придбання тощо

По-друге, прийняття першого Закону Української РСР „Про систему

оподаткування” (визначено перелік податків та принципи оподаткування),

Законів України „Про ПДВ”, „Про акцизний збір” тощо

По-третє, використання традиційних для планової економіки суб'єктів

оподаткування (великих підприємств із державною формою власності), об'єктів оподаткування (прибутку, оборотів від реалізації окремих товарів),

методів обчислювання податкових зобов'язань, що були пристосовані до

державної форми власності та базувалися на нормативних правилах

бухгалтерського обліку

По-четверте, формування системи місцевих податків і зборів, прийняття Декрету Кабінету Міністрів України „Про місцеві податки і збори”(1993 р.)

По-п'яте, податкова система відзначається нестабільністю, виконує

фіскальну і контрольну функції (уводяться реєстри фізичних і юридичних осіб); податкова політика має гіпертрофований фіскальний характер

По-шосте, відсутність належних і стійких податків на споживання, майно, зростання капіталу, розвивається непряме оподаткування та існують

традиційні податки: плата за землю, прибутковий, транспортний та ін.

По-сьоме, відсутність необхідної правової бази для ефективної діяльності

суб’єктів господарювання за нових суспільно-економічних умов та розвиток підприємницької діяльності; значний податковий тиск спричиняє відтік

інвестиційного капіталу

По-восьме, створюється Державна податкова служба в Україні; низький рівень підготовки та кваліфікації працівників податкових органів і

бухгалтерів підприємств, відсутність у них досвіду діяльності за нових економіко-правових умов (маємо на увазі зміни в організаційно-правовому статусі підприємств та розширення меж їх діяльності)

Рис. 1.4. Характерні особливості податкової системи України

29

Характерні особливості етапу реформування податкової системи України (1995–2000 рр.)

По-перше, в Україні не існувало цілісної податкової системи, яка змогла б

гарантувати систематичні надходження необхідних для держави фінансових ресурсів та здійснювати ефективне регулювання економіки.

Національна економічна система взагалі і бюджетно-податкова зокрема, не були пристосовані до функціонування за умов нестабільної господарської

кон’юнктури

По-друге, усі фіскальні інститути мляво здійснювали перехід від

централізованих методів перерозподілу доходів до більш цивілізованих ринкових макроекономічних регуляторів

По-третє, протягом цього періоду не вдалося також і сформувати належним чином стабільне податкове законодавство. Часта зміна об’єкта прибуткового оподаткування юридичних осіб (прибуток – дохід – знову

прибуток), ставок ПДВ (28, 20, 28, 20%), методів обліку фінансових результатів (за фактом відвантаження продукції, касовий метод, змішана система, за фактом передачі прав власності на продукцію)

По-четверте, остаточно було введено податок на прибуток юридичних осіб (1995 р.), фіксований сільськогосподарський податок (1998р.), єдиний

податок (1999 р.) тощо

По-п'яте, система оподаткування базувалася на таких засадах: зниження податкового тиску на підприємства, не допускаючи при цьому неконтрольованого зростання бюджетного дефіциту і темпів інфляції

По-шосте, початковий перелік пільг почав швидко скорочуватися і в 1997 р. їх стало набагато менше ніж у 1992 р. Наприклад, були скорочені пільги з податку на прибуток юридичних осіб (у 1992р. перелік пільг із цього податку включав понад 30 найменувань)

По-сьоме, прийнято нові Закони України: „Про систему оподаткування”, „Про оподаткування прибутку підприємств”, „Про ПДВ” (1997р.), Указ „Про

спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого

підприємництва” (1998р.) тощо

По-восьме, було вжито заходів щодо вдосконалення механізму дії окремих податків, розширення податкової бази, скорочення граничних ставок

податків, підвищення ступеня податкових надходжень та спрощення системи оподаткування – тобто виконано дії, які можна вважати

звичайними для модернізації податкових систем за умов господарського

реформування

Рис. 1.5. Характерні особливості податкової системи України

30