Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Основи наукових досліджень Курс лекцій 2008 .doc
Скачиваний:
144
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
976.9 Кб
Скачать

До основних результатів наукових досліджень належать:

  1. наукові реферати;

  2. наукові доповіді (повідомлення) на конференціях, нарадах, семінарах, симпозіумах;

  3. курсові (дипломні, магістерські) роботи;

  4. звіти про науково-дослідну (дослідно-конструкторську; дослідно-технологічну) роботу;

  5. наукові переклади;

  6. дисертації (кандидатські або докторські);

  7. автореферати дисертацій;

  8. депоновані рукописи;

  9. монографії;

  10. наукові статті;

  11. аналітичні огляди;

  12. авторські свідоцтва, патенти;

  13. алгоритми і програми;

  14. звіти про наукові конференції;

  15. препринти;

  16. підручники, навчальні посібники;

  17. бібліографічні покажчики та ін.

Питання для самоконтролю

  1. Що таке наукове пізнання?

  2. Охарактеризуйте емпіричний і теоретичний рівні пізнання?

  3. Що таке об’єкт і суб’єкт пізнання?

  4. Що таке наукова діяльність?

  5. Дайте характеристику основним поняттям науки:

  • Наукова ідея

  • Гіпотеза

  • Закон

  • Теорія

  • Наукова концепція

  • Принцип

  • Поняття

  1. Науковий факт

  2. Що таке науковий результат, наведіть приклади.

Лекція 3

Тема 3. Методи і методологія наукових досліджень План

  1. Методи дослідження.

  2. Емпіричні, теоретичні, методи, що використовуються на емпіричному і теоретичному рівнях.

  3. Спеціальні методи економічних досліджень. Методологія наукового пізнання.

  4. Категоріальний апарат наукового дослідження.

Метод з грецької означає шлях пізнання. Сучасна наука володіє потужним арсеналом різноманітних методів, які призначені для розв'язування різних за своїм характером наукових задач, При проведенні конкретного наукового дослідження використовуються ті методи, які спроможні дати глибоку й всебічну характеристику досліджуваного явища. Вибір їх залежить від задач дослідження, специфіки предмета пізнання та інформаційного забезпечення. Вирізняють методи загальнонаукові, які застосовують у дослідницькому процесі різних наук, і спеціальні при розв'язанні прикладних наукових задач. Рух думки від незнання до знання керується методоло­гією.

Методологія наукового пізнання — вчення про принципи, форми і способи науково-дослідницької діяльності. Метод дослідження — це спосіб застосування старого знан­ня для здобуття нового знання. Він є засобом отримання на­укових фактів.

Успіх наукового дослідження значною мірою залежить від уміння науковця вибрати найрезультативніші методи дослі­дження, оскільки саме вони дають можливість досягти поставленої ї мети.

Методи наукового пізнання поділяють на загальні й спеціальні.

Більшість соціальних проблем конкретних наук і навіть окремі етапи їх дослідження потребують застосування спеціальних методів вирішення. Вони мають специфічний характер і вивчаються, розробляються та вдосконалюються в конкрет­них, спеціальних науках. Вони ніколи не бувають довільними, оскільки визначаються характером досліджуваного об'єкта.

Загальні методи наукового пізнання, на відміну від спеціальних, використовуються в дослідницькому процесі в різноманітних науках.

Загальнонаукові методи дослідження умовно поділяються на три групи:

  • методи, що використовуються на теоретичному рівні дослідження (індукція, дедукція, системний підхід). (сходження від абстрактного до конкретного, системний, структурно-діяльнісний підхід)

  • методи, що використовуються як на теоретичному, так І на емпіричному рівнях дослідження (формалізація, абстрагування, аналіз і синтез, систематизація, узагальнення, моделювання),

  • методи емпіричного дослідження (спостереження, експеримент, вимірювання, оцінювання, порівняння, візуально-графічні методи).

Методи емпіричного рівня дослідження поділяються на універсальні і специфічні. Одні методи «працюють» на усіх етапах пізнавального процесу, адаптуючись до специфіки об'єкта слідження та наявної інформації (формули, таблиці, графіки що), інші - на окремих його етапах (експертні оцінки, екстраполяція тощо).

Таблиця 2.