Відповідь:
В цьому разі щоб не втрапити в халепу необхідно подавати заяву про зміну предмету або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог (ст. 31 ЦПК), що фактично дає нам право внести уточнення та доповнення які нам треба.
Верховний Суд України відзначив, якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.
Предмет позову – це матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості – отримати певне матеріальне благо (ст. 26 ЦПК України).
Підстава позову – обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об’єктивуються у поданих доказах.
Під час процесу позивач може декілька разів змінювати предмет чи підстави позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.
Зміна підстав або предмет позову здійснюється шляхом подання суду відповідної письмової заяви. Отже, усною заявою це процесуальне право не може бути реалізоване і така заява не породжує правових наслідків. Проте, якщо позивач бажає змінити підстави або предмет позову, він може клопотати про оголошення перерви в судовому засідання для надання йому можливості скласти відповідну заяву.
ЗАДАЧА № 9.
До Червонозаводського районного суду м. Харкова звернулася Балаш Р.І. з позовом до ФОП Колізуб Н.В. з позовом про захист прав споживача. Свої позовні вимоги позивачка обгрунтувала тим, що вона придбала у відповідача меблі на загальну суму 2600 грн. У зв’язку з тим, що меблі мають суттєві недоліки, які не можна усунути, позивачка просила суд розірвати договір купівлі-продажу між нею та відповідачем, стягнути з відповідача вартість меблів у розмірі 2600 грн та моральну шкоду в розмірі 1000 грн. Своєю ухвалою суд відмовив у відкритті провадження у справі, вказавши, що позивачка не може звертатися з позовною заявою, яка містить декілька вимог, тому її заява не може бути розглянута в порядку цивільного судочинства.
Чи правильне рішення прийняв суд? Дайте аналіз зазначеній процесуальній ситуації.
Відповідь:
Ні, суд прийняв не правильне рішення.
Відповідно ч. 2 ст. 118 ЦПК Позивач має право об’єднати в одній позовній заяві кілька вимог, які пов’язані між собою.
Таким чином, вимоги вважаються такими, що пов'язані між собою, вони випливають із одного правовідношення та мають спільні підстави. Позивач вправі об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог.
ЗАДАЧА № 10.
У жовтні 2010 р. Борисенко М.Ю. звернувся до суду з позовом до Павлова В.В. про розірвання договору купівліпродажу цінних паперів від 14 січня 2009 р. Позивач послався на те, що згідно з цим договором він продав Павлову В.В. прості іменні акції ВАТ “Вінницький завод тракторних агрегатів” у кількості 780 шт номінальною вартістю 0,25 грн на суму 195 тис. 203 грн за ціною 1 млн 561 тис. 626 грн. Додатковою угодою від 16 січня 2009 р. суму договору збільшено до 5 млн 300 тис. грн. Після укладення угоди йому зробили більш вигідну пропозицію продажу акцій, внаслідок чого істотно змінились умови договору, і 11 березня 2009 р. було укладено новий договір купівліпродажу зазначених акцій – із Зінченком П.К. Проте відповідач відмовився підтвердити факт розірвання з ним договору та використовує акції у своїх інтересах. У зв’язку з цим позивач просив розірвати договір купівлі-продажу від 14 січня 2009 р. Павлов В.В. звернувся до суду із зустрічним позовом до Борисенка М.Ю. і Зінченка П.К., третя особа – ТОВ “Партнерреєстр”, у якому просив зобов’язати Борисенка М.Ю. прийняти від нього гроші в рахунок оплати проданих йому простих іменних акцій ВАТ у кількості 80 тис. 813 шт номінальною вартістю 0, 25 грн; передати йому ці акції; визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів від 11 березня 2009 р.; зобов’язати реєстратора ТОВ внести зміни до системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ, здійснивши переведення простих іменних акцій ВАТ, які випущені в документальній формі, з особистого рахунку Зінченка П.К. на особистий рахунок Борисенка М.Ю. На обґрунтування позовних вимог Павлов В.В. зазначив, що 14 січня 2009 р. він уклав із Борисенком М.Ю. у належній формі договір купівлі-продажу акцій, право власності на які в останнього виникне в майбутньому, та провів часткову оплату. Проте Борисенко М.Ю., на порушення умов договору та вимог законодавства, 11 березня 2009 р. уклав новий договір купівлі-продажу цих акцій із Зінченком П.К. Суд прийняв зустрічний позов, вказуючи на те, що первісний і зустрічний позови взаємопов’язані.
Чи правильні дії суду? Визначте та дайте характеристику процесуальним умовам, підставам та наслідкам прийняття зустрічного позову. Яким вимогам повинен відповідати зустрічний позов?