Тема 14. Позов як інститут цивільного процесуального права
ЗАДАЧА № 1.
Гладишева пред’явила позов до Гладишева про стягнення аліментів на виховання доньки Олени, мотивуючи тим, що відповідач, будучи батьком дитини, від надання коштів на її утримання ухиляється. Відповідач Гладишев позов визнав повністю і пояснив, що від виховання доньки Олени він не відмовляється і згодний за рішенням суду платити аліменти. У судовому засіданні було встановлено, що відповідач виплачує аліменти на утримання дитини від першого шлюбу на користь Кузьмичової.
Чи достатньо одного визнання відповідача для задоволення позову?
Відповідь:
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК: «У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.»
Визнання позову відповідачем - це одностороннє вільне волевиявлення відповідача, спрямоване на припинення спору з позивачем. Визнати позов може відповідач або його уповноважений представник.
Право відповідача на визнання позову повністю або частково є виявом принципів диспозитивності і змагальності.
У разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи. Проте, якщо визнання відповідачем позову суперечить закону (наприклад, відповідач визнає безпідставний позов) або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (наприклад, малолітніх або недієздатних), суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (п. 24 постанови Пленуму ВС України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 р. N 2).
Також згідно з абз. 2 п. 24 постанови Пленуму ВС України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 р. № 3:У разі пред'явлення до особи, яка вже сплачує аліменти, позову про стягнення їх на дитину (дітей) від іншої матері або утримання на інших осіб суд має вчинити передбачені ч. 3 ст. 36 ЦПК дії щодо залучення одержувача аліментів до участі у справі.
ЗАДАЧА № 2.
Укажіть, до якого виду судочинства слід віднести нижченазвані справи. Назвіть процесуальний документ, відповідно до якого порушуються зазначені справи. Вкажіть, чим відрізняється позовне провадження від інших проваджень:
Відповідь:
- про визнання факту батьківства:
1) окреме (п. 5 ч. 2 ст. 34 ЦПК);
2) заява.
- про скасування усиновлення:
1) позовне;
2) заява.
- про встановлення факту смерті:
1) окреме (п. 5 ч. 2 ст. 34 ЦПК);
2) заява.
- про усиновлення:
1) окреме (п. 4 ч. 2 ст. 34 ЦПК);
2) заява.
- про позбавлення батьківських прав та відібрання дитини:
1) позовне;
2) заява.
Позовним провадженням є судочинство по вирішенню спорів про «суб’єктивне право». Воно призначене для захисту порушених або ос порених суб’єктивних цивільних прав громадян і організацій.
Предмет позовного провадження співвідноситьс з позовом як засобом захисту не всяких, а визначених, а саме цивільних за завією природою прав, свобод і законних інтересів. Саме у позовному провадження повною мірою виявляється двосторонність цивільного процесу, а методи позовного захисту в максимальному ступені характеризуються змагальністю, рівноправ’ям, диспозитивністю.
ЗАДАЧА № 3.
Жаркова звернулася до суду з позовом до Рогожиної про стягнення коштів на утримання дітей. У позові Жаркова просить стягнути аліменти на утримання її онуків - Олексія 7 років і Катерини 5 років через те, що її дочка залишила дітей їй на виховання і переїхала жити в інше місто, продавши квартиру, у якій вона мешкала і була прописана разом із дітьми, і які тепер залишилися без засобів для існування. Батько дітей за вчинення злочинів позбавлений волі на тривалий час і знаходиться у ВТК. Позивач – бабуся – перебуває у важкому матеріальному становищі, отримує тільки одну пенсію. Мати категорично відмовляється узяти дітей до себе через те, що вона народила немовля.
Суддя відмовив у прийнятті позову від Жаркової про стягнення коштів на утримання онуків.
Чи правильні дії судді? Кому належить право подання позову у цьому випадку.