Висновки з першого питання:

Таким чином, поняттям є форма мислення, яка відтворює речі (предмети і явища) об’єктивної дійсності в їхніх істотних ознаках.

Будь-яке поняття має обсяг та зміст.

Змістом поняття єсукупність існуючих ознак предметів, відображених у понятті. Обсяг поняття – це сукупність предметів або явищ, мислимих у понятті.

Сукупність предметів, що складають обсяг поняття, називається логічним класом. Окремі одиничні предмети класу (сукупність) називаютьсяіндивідамиабоелементами класу (сукупністю).

Іі питання

ВИДИ ПОНЯТЬ

Поняття широко використовуються на всіх рівнях і в усіх сферах людського пізнання і практики.

За ступенем розробленості, поширеності і загальнозначущостіпоняття можна розділити на три основні типи:повсякденні, наукові, філософські.

Повсякденні поняттяутворюють первинний рівень нашого понятійного запасу, виражений природною національною мовою (“здоров’я”, “будинок”, “доброта”).

Наукові поняття в найбільш точній формі виражають загальнозначущі знання про предмет міркування (“формула”, “знак”, “концепція”).

До наукових відносяться правові поняття. Розрізняють два види правових понять: відносно-правові і спеціально-правові.

Відносно-правові поняття використовуються не тільки в правовій, але і в інших сферах діяльності (“закон”, “свідок”, “стаття”, “слідство”).

Спеціально-правові поняття відображають лише правові якості об’єкта (“позивач”, “відповідач”, “правопорушення”). Відносно-правові поняття перетворюються у спеціально-правові, якщо до їх змісту додається спеціально-правова видова ознака. Наприклад, поняття “закон” є відносно-правовим, а “юридичний закон” – спеціально-правовим поняттям.

У свою чергу спеціально-правові поняття поділяються на два підвиди: загальні і специфічні.Загальні правові поняттявиробляються загальною теорією права, і являють собою методологічну основу галузевих розділів (“правова норма”, “суб’єкт правовідносин”, “юридична відповідальність”).Специфічні галузеві поняття виражають особливості конкретної галузі права і використовуються для для пізнання відносин, що регулюються даною галуззю. Наприклад, такепоняття кримінального права, як “навмисне вбивство”, відрізняються за своєю юридичною природою, скажімо, від поняття цивільного права – “застава”. Навіть у рамках однієї науки, що вивчає конкретну галузь права, терміни різняться. Так, криміналістика оперує такими поняттями, як “латентна злочинність”, “особистість злочинця”, “попередження злочину”, а кримінальна віктимологія –поняттями “жертва”, “віктимність”, “віктимізація”.

Філософські поняття є найбільш абстрактними і загальнозначущими (“природа”, “суспільство”, “зміст”, “мета”). До філософських понять відносять і категорії, які є поняттями з гранично широким обсягом, (“матерія”, “свідомість”, “сутність”, “явище”, “кількість”, “якість” тощо). Зазвичай філософські поняття і категорії ототожнюються.

За ступенем складності поняття можна поділяти на прості і складні.

Прості поняття не містять інших понять як своїх частин (“місто”, “продукт”).

Складні поняття утворюються з двох або більшого числа простих (“Конституційний суд України”, “відомий політичний діяч”).

За обсягомрозрізняють поняттяодиничні, загальнійнульові.

Одиничнимназивається поняття, обсяг якого складається з одного предмета. Прикладами одиничних понять є такі: “Київ”, “Генеральна прокуратура” та ін.

Загальне поняття – це таке поняття, обсяг якого складається більш ніж з одного предмета. Загальними поняттями є: “людина”, “країна”, “галузь права” тощо. До обсягу кожного з них входить не один, а група однорідних предметів.

У свою чергу загальні поняття можуть бути реєструючимиінереєструючими. Реєструючимназивається таке поняття, до обсягу котрого входить чітко визначена, що підлягає обліку, кількість предметів.Нереєструючимназивається поняття, котре відноситься до необмеженої кількості предметів. Так, поняття “Верховний суд України”, “народний депутат”, “частина світу” є реєструючими, а“наука”, “подія”, “факт” – нереєструючими.

Не слід плутати загальне понняття із збірним. Збірне поняттявиокремлюється серед усіх видів понять, бо відображає істотні ознаки певної сукупності предметів, мислимої як єдине ціле, а не ознаки предмета, що створюють цю сукупність. Наприклад: “колектив”, “хор”, “гай” та ін.

Нульовим поняттямназивається поняття з нульовим обсягом, тобто поняття, логічний клас якого не має жодного елемента. Тобто поняття має смисл (зміст), але не має значення (обсягу). Наприклад, “круглий квадрат”, “вічний двигун”, “ангел”, “відьма” тощо.

За змістомрозрізняють поняттяконкретнійабстрактні, позитивнійнегативні, співвідноснійбезвідносні.

Конкретнимназивається поняття, яке відтворює предмет у його цілісності.

Абстрактнимназивається поняття, яке відображає не предмет, а його властивість чи відношення, взяте як самостійний об’єкт думки.

Так, поняття “закон”, “країна”, “студент” – це поняття конкретні, а “тягар”, “вартість”, “провина” – абстрактні поняття.

Позитивниминазиваються такі поняття, котрі відображають наявність у предмета або явища певних ознак.

Негативниминазиваються поняття, в яких йдеться про відсутність у предмета ознак, котрі складають позитивні поняття. Наприклад, поняття “відповідальність” є позитивним, а “безвідповідальність” – негативним.

Безвідносниминазивають поняття, які відображають предмети, з існуванням котрих ми не пов’язуємо необхідне існування яких-небудь інших предметів. Такі поняття мисляться самі по собі, поза зв’язками з якимись іншими певними поняттями. Наприклад, поняття “інвестиція”, “правило”, “оккультизм” безвідносні одне до одного.

Співвідносниминазивають пари понять, котрі відображають такі предмети, існування одного із яких немислиме без існування іншого. Співвідносні пари понять: “батьки” і “діти”, “боржник” і “кредитор” тощо.