Висновки з третього питання:
Таким чином, простим називається судження, котре виражає зв’язок двох понять або виражене одним поняттям, коли друге мається на думці. Просте судження складається з одного суб’єкта і одного предиката. Наприклад: “Петренко має юридичну освіту”. За обсягом суб’єкта (за кількістю) судження поділяються на одиничні, часткові і загальні. За змістом предиката судження поділяються на судження властивості (атрибутивні), судження відношенння (релятивні) і судження існування (екзистенціальні). За якістю зв’язки (за якістю) судження може бути ствердним або заперечним.
Іv питання
КАТЕГОРИЧНІ СУДЖЕННЯ ТА ВІДНОШЕННЯ МІЖ НИМИ
Категоричним судженням є судження, в котрому ствердження або заперечення виражається у безумовній формі без формулювання будь-яких умов і без жодних варіантів.
В класичній логіці категоричні судження ототожнюються із атрибутивними, а у формальній логіці – із усіма простими судженнями. Категоричні і прості судження у формальній логіці мають однакову класифікацію згідно обсягу суб’єкта, змісту предиката і якості зв’язки.
Слід зазначити, що прості судження тому є категоричними, що не мають логічних сполучників “якщо …, то”, “але”, “а”, “або” і т.ін. як складні судження (умовні, єднальні та розподільні).
Кожне судження має певні кількісно-якісні ознаки. Відповідно до цього користуються об’єднаною класифікацією суджень за кількістю та якістю. За цією класифікацією розрізняють такі види категоричних (простих) суджень:
Загальноствердні судження – це судження за кількістю загальні, а за якістю ствердні. Наприклад: “Всі адвокати – юристи”. Формула загальноствердного судження: Всі S є Р. Загальноствердні судження прийнято позначати літерою А.
Загальнозаперечні судження – це судження за кількістю загальні, а за якістю заперечні. Наприклад: “Жоден підроблений документ не є доказом”. Формула загальнозаперечного судження: Жодне S не є Р. Загальнозаперечні судження позначають літерою Е.
Частковоствердні судження – це судження за кількістю часткові, а за якістю ствердні. Наприклад: “Деякі студенти – відмінники”. Формула частковоствердного судження: Деякі S є Р. Позначаються ці судження літерою I.
Частковозаперечні судження – це судження за кількістю часткові, а за якістю заперечні. Наприклад: “Деякі громадяни не є патріотами”. Формула частковозаперечного судження: Деякі S не є P. Позначаються ці судження літерою O.
Одиничні судження в об’єднаній класифікації прирівнюються за кількістю до загальних суджень, оскільки в одиничному судженні, як і в загальному, говориться про увесь клас, виражений суб’єктом. Наприклад: “Київська прокуратура проводить розслідування”.
Важливе значення має розподіленість термінів у судженні.
Кожен термін судження (S і Р) розподілений або не розподілений. При розподіленості терміна в судженні говориться про всі предмети, про увесь клас. Якщо ж термін у судженні не розподілений, то це означає, що у судженні йдеться не про всі, а лише про деякі предмети класу, виражені цим терміном, про деяку частину цього класу.
Для аналізу умовиводів мають значення наступні правила.
Якщо термін судження повністю включається до обсягу іншого терміна або повністю виключається з нього, то він розподілений.
Якщо термін судження частково включається до обсягу іншого терміна або частково виключається з нього, то він не розподілений.
Кожен з основних видів суджень має свої правила розподіленості термінів.
Правила загальноствердних суджень А.
а) У судженнях А, в яких обсяг терміну суб’єкта повністю включається до обсягу предиката, S розподілений, а Р не розподілений.
б) У судженнях А, в яких обсяг суб’єкта є одним і тим же, розподілений не тільки S, а й Р.
У загальнозаперечних суджень Е суб’єкт і предикат розподілені.
Правила частковоствердних суджень І.
а) У судженнях І, у яких обсяг суб’єкта частково включається до обсягу предиката, S і Р не розподілені.
б) У судженнях І, у якому обсяг предиката повністю включається до обсягу суб’єкта, S – розподілений, а Р – не розподілений.
У частковозаперечних О судженнях суб’єкт не розподілений, предикат розподілений, або ж обсяг S частково виключається із обсягу Р.
Таким чином, суб’єкт розподілений в загальних (А та Е) і не розподілений в часткових судженнях (І та О). предикат розподілений в заперечних (Е та О) і не розподілений в ствердних судженнях (А та І).
|
Терміни |
Вид судження | |||
|
А |
Е |
І |
О | |
|
S |
|
|
|
|
|
P |
|
|
|
|