Уведення формул

Формула в Excel повинна починатися з математичного оператора, наприклад, зі знака рівності (=), або знака плюс (+), або знака мінус (–). Формули крім операцій (часто вживають термін — оператори) можуть містити константи, адреси чарунок, імена діапазонів, функції. Відразу після завершення уведення виконуються обчислення, і в чарунці відображається результат обчислень. Сама формула, що зберігається в активній чарунці, відображається у рядку формул. Іноді після уведення формули з'являється повідомлення про помилку, по якому, як правило, неважко визначити її характер. Можливості, надані формулами для опрацювання даних у Excel, розглянуті нижче у розділі “Обчислення”.

Правка даних

Вміст чарунки на будь-якому етапі можна змінити, замінивши його іншим значенням або підправивши лише частину вмісту.

Якщо при уведенні значення підтвердження кінця уведення ще не було дано (тобто значення поки ще не стало вмістом чарунки), редагуйте значення, що відображається у рядку формул, звичайним способом.

Для заміни вмісту чарунки виберіть потрібну чарунку та введіть нове значення.

Для часткової зміни вмісту чарунки можна, обравши її, натиснути клавішу <F2>, або клацнути мишею у рядку формул, або двічі клацнути безпосередньо на чарунці. Після цього Excel дозволить редагувати значення, або використовуючи рядок формул, або безпосередньо у самій чарунці. Ви можете традиційним чином видаляти зайві символи, виділяти окремі частини, наприклад, для копіювання, переміщення, або форматування.

Виділення області

Виділення виконується для позначення області, до якої повинна відноситися наступна команда або функція. Виділена область може складатися з однієї чарунки, одного діапазону (прямокутного), декількох несуміжних діапазонів, декількох повних рядків або колонок робочого листа, усіх чарунок робочого листа. Виділені чарунки відображаються інверсно. Більшість виконуваних команд відносяться до активної чарунки або виділеної області.

Усередині виділеного діапазону можна переміщувати покажчик активної чарунки клавішами <Tab> та <Shift+Tab>. Натискання будь-якої іншої клавіші керування курсором або клацання мишею призведуть до зняття виділення діапазону, при цьому обрана чарунка стане активною.

Виділення діапазону

Виділений на робочому листі діапазон завжди має прямокутну форму. Найменший діапазон складається з однієї чарунки. Активна чарунка автоматично вважається виділеною.

Для виділення діапазону чарунок за допомогою миші потрібно переміщати покажчик миші через відповідні чарунки при натиснутій лівій кнопці.

Для виконання цієї ж операції за допомогою клавіатури треба помістити покажчик активної чарунки на початку діапазону, що виділяється, натиснути клавішу <Shift> і, утримуючи її натиснутою, клавішами управління курсором розширити виділений діапазон. Альтернативою клавіші <Shift> є функціональна клавіша <F8>. Після натискання цієї клавіші у рядку стану з'являється індикатор ВДЛ, який свідчить про те, що режим виділення включений. Користуючись клавішами керування курсором можна розширити виділений діапазон. Повторне натискання клавіші <F8> виключає режим виділення.

Крім того, виділити діапазон можна, вписавши його координати (адреси лівого верхнього та правого нижнього кутів області, наприклад, B5:Z125) у полі імен рядка формул. Це зручно, коли виділяється область великого розміру, координати якої заздалегідь відомі.