Тема 5. Організація оплати праці працівників підприємства
План лекції
1. Сутність і основні принципи раціональної організації оплати праці на підприємстві.
2. Система регулювання оплати праці в Україні.
3. Організація оплати праці робочих.
4. Оплата праці керівників, фахівців, службовців і молодшого обслуговуючого персоналу.
5. Контрактна система найму і оплати праці.
6. Планування заробітної плати на енергопідприємстві (розрахунок фонду оплати праці).
Сутьність і основні принципи раціональної організації оплати праці на підприємстві
Оплата праці – це будь-який заробіток, обчислений, як правило, в грошовому виразі, який за трудовим договором власник або уповноважений їм орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.
Від того, за що і скільки працівник отримує, залежить його відношення до праці.
Функції заробітної плати
1. Заробітна плата – засіб задоволення матеріальних і духовних потреб трудящих.
2. Заробітна плата – економічний стимул у виробництві.
3. Заробітна плата – засіб розподілу і перерозподілу кадрів по регіонах країни, галузях національного господарства.
4. Заробітна плата – елемент соціального захисту.
Державу встановлює розмір мінімальної заробітної плати.
Державна соціальна гарантія мінімального рівня оплати праці працівників підприємств, установ і організацій незалежно від їх форм власності є обов'язкової на всій території України.
Організація оплати праці переслідує наступні цілі:
1. Заробітна плата повинна бути основним джерелом зростання реальних доходів трудящих.
Слід розрізняти номінальну заробітну плату, реальну заробітну плату і реальні доходи трудящих.
Номінальна заробітна плата (грошова) – це сума грошових коштів, що отримуються працівником за виконання об'єму робіт.
У зв'язку з існуванням товарного виробництва і надходженням предметів споживання трудящим за допомогою обміну заробітної плати на товари через торгівлю, заробітна плата має грошову форму.
Але однаковій грошовій сумі заробітної плати може відповідати різний товарний еквівалент, оскільки в різні періоди і в різних районах країни ціни на товари можуть бути різні. Тому точнішою характеристикою доходів служить реальна заробітна плата.
Реальна заробітна плата – сукупність матеріальних і духовних благ, а також послуг, які є еквівалентом номінальної заробітної плати.
Реальна заробітна плата залежить від розміру номінальної заробітної плати і рівня цін на предмети споживання і послуги і визначається індексом реальної заробітної плати:
,
де
-
індекс номінальної заробітної плати;
-
індекс цін.
Реальні доходи трудящих включають реальну заробітну плату, надходження з суспільних фондів споживання (субсидії, допомога, дотації, пільги) і інші доходи (від особистого господарства, відсотки по банківських внесках, дивіденди по акціях).
Основних джерел доходів – два:
- заробітна плата;
- виплати і пільги їх суспільних фондів споживання.
2. Заробітна плата повинна бути економічним стимулом розвитку виробництва, зростання продуктивності праці, поліпшення якості продукції, зменшення втрат робочого часу.
Раціональні принципи організації оплати праці
1. Принцип відповідності заробітної плати працівників кількості і якості витраченої ними праці. Припускає відповідність між результатами праці і кількістю і якістю витраченої праці.
Під якістю праці розуміють його кваліфікацію, а не якість роботи, як це іноді припускають.
Кваліфікація – рівень підготовленості, ступінь придатності до певного виду праці.
2.Принцип неухильного зростання заробітної плати.
Принцип випереджаючого зростання продуктивності праці в порівнянні із зростанням заробітної плати.
Темп зростання заробітної плати повинен відставати від темпу зростання продуктивності праці. Тільки в цьому випадку можливо розширене відтворення суспільного продукту. Інакше нічого буде розподіляти: частина суспільного продукту, призначена для розподілу через заробітну плату, просто не буде проведена (розподіляться асигнації, не забезпечені матеріальними благами, що приведе до інфляції).
4. Принцип диференціації і регулювання рівня оплати праці різних груп і категорій трудящих.