Тема 2. Організація експлуатаційного обслуговування енергетичного устаткування

План лекції

1. Суть експлуатаційного обслуговування устаткування.

2. Експлуатаційні властивості енергетичного устаткування.

3. Енергетичні характеристики устаткування.

4. Встановлення енергетичних характеристик шляхом статистичної обробки результатів випробувань устаткування.

До основних процесів відносять основні технологічні процеси, які встановлюють порядок і зміст виконуваних операцій по виготовленню продукції. У електроенергетиці – це процеси виробництва, передачі і розподілу енергії.

Допоміжні процеси – це виготовлення інструменту, пристосувань, оснащення, а також ремонт устаткування, будівель і інших засобів праці, постачання паливом, матеріалами і запасними частинами і т.п.

Обслуговуючі процеси – це контроль якості продукції; транспортне, господарське, складське і побутове обслуговування виробництва.

Основне устаткування магістральних і розподільних електричних мереж – це енергетичні комунікації, що включають:

- потужтні високовольтні міжсистемні (магістральні) лінії електропередачі (ЛЕП);

- устаткування електричних підстанцій магістральних мереж (трансформатори різної напруги і потужності, високовольтних вимикачів, реакторів, роз'єднувачів і ін.);

- високовольтні і низьковольтні лінії електропередачі розподільних електромереж;

- трансформаторні підстанції (ТП) і розподільні пристрої (РП) розподільних мереж.

Функції експлуатаційного обслуговування енергоустаткування:

1) пуск і останов устаткування;

2) спостереження за роботою устаткування і його станом;

3) регулювання процесу виробництва відповідно до заданого режиму роботи;

4) періодична перевірка засобів захисту і готовності до роботи резервного устаткування;

5) догляд за устаткуванням і ведення технічної документації.

Мета організації експлуатаційного обслуговування устаткування полягає в тому, щоб забезпечити надійну, економічну і безаварійну роботу устаткування.

Виробнича потужність (продуктивність) – це максимально можливий випуск продукції при якнайповнішому і раціональнішому використанні виробничих ресурсів.

Виробнича потужність устаткування – це деяка властивість устаткування, що визначає його корисність.

Види енергетичних виробничих потужностей

У енергетиці прийнято розрізняти наступні види енергетичних виробничих потужностей:

- номінальна;

- максимальна;

- мінімальна;

- робоча;

- економічна;

- регульована;

- нерегульована;

- встановлена;

- експлуатаційна;

- диспетчерська.

Номінальна потужність – потужність, з якою енергетичне устаткування може працювати максимально тривало при максимальному навантаженні споживача.

Максимальна потужність – найбільша короткочасна потужність.

Мінімальна потужність (технічний мінімум) – нижня межа завантаження устаткування, нижче за яке робота або недопустима, або нестійка.

Робоча потужність – потужність, що фактично розвивається в даний момент.

У нормальних експлуатаційних умовах .

Економічна потужність – потужність, при якій забезпечується максимальна економічність (максимальний ККД і відповідно мінімальна питома витрата первинної енергії, підведеної до устаткування). Навантаження споживача, відповідне економічній потужності устаткування називається економічним навантаженням.

Регульована потужність – потужність, величину якої можна змінювати в міру необхідності.

Нерегульована потужність – нижня межа можливої зміни навантаження устаткування в режимі його нормальної експлуатації.

Встановлена потужність – сума проектних номінальних потужностей встановлених одиниць устаткування однакового призначення, що знаходяться в експлуатації.

Експлуатаційна потужність – це встановлена потужність за вирахуванням розривів і обмежень потужності:

,

де - невикористана потужність, обумовлена розривами і обмеженнями потужності.