Тема 5. Організація оплати праці працівників підприємства
План лекції
1. Сутність і основні принципи раціональної організації оплати праці на підприємстві.
2. Система регулювання оплати праці в Україні.
3. Організація оплати праці робочих.
4. Оплата праці керівників, фахівців, службовців і молодшого обслуговуючого персоналу.
5. Контрактна система найму і оплати праці.
6. Планування заробітної плати на енергопідприємстві (розрахунок фонду оплати праці).
Сутьність і основні принципи раціональної організації оплати праці на підприємстві
Оплата праці – це будь-який заробіток, обчислений, як правило, в грошовому виразі, який за трудовим договором власник або уповноважений їм орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.
Номінальна заробітна плата (грошова) – це сума грошових коштів, що отримуються працівником за виконання обсягу робіт.
Реальна заробітна плата – сукупність матеріальних і духовних благ, а також послуг, які є еквівалентом номінальної заробітної плати.
Реальна заробітна плата залежить від розміру номінальної заробітної плати і рівня цін на предмети споживання і послуги і визначається індексом реальної заробітної плати:
,
де
-
індекс номінальної заробітної плати;
-
індекс цін.
Раціональні принципи організації оплати праці
1. Принцип відповідності заробітної плати працівників кількості і якості витраченої ними праці. Припускає відповідність між результатами праці і кількістю і якістю витраченої праці.
2.Принцип неухильного зростання заробітної плати.
3.Принцип випереджаючого зростання продуктивності праці в порівнянні із зростанням заробітної плати.
4. Принцип диференціації і регулювання рівня оплати праці різних груп і категорій трудящих.
Тарифна угода – це договір між представниками сторін переговорів (представниками працівників і представниками працедавця) з питань оплати праці і соціальних гарантій.
3. Організація оплати праці робочих
Основні елементи тарифної системи оплати праці робочих
1. Тарифні ставки.
2. Тарифні сітки.
3. Тарифно-кваліфікаційні характеристики робіт і професій робочих (зведені в тарифно-кваліфікаційні довідники робіт і професій робочих – ТКС).
Тарифна ставка – це розмір оплати праці робочого відповідного розряду за одиницю робочого часу.
Кваліфікація – рівень підготовленості, ступінь придатності до певного виду праці.
Тарифна сітка – це сукупність кваліфікаційних розрядів і відповідних їм тарифних ставок або тарифних коефіцієнтів.
Тарифний коефіцієнт показує, в скільки разів рівень оплати праці (тарифна ставка) i-того розряду перевищує рівень оплати праці (тарифну ставку) першого розряду.
Тарифна ставка i-того розряду, грн./од. часу:
,
де
- тарифна ставка першого розряду;
- тарифний
коефіцієнт i-того розряду.
Діапазон тарифної сітки – співвідношення між крайніми тарифними коефіцієнтами.
Тарифно-кваліфікаційний довідник (ТКС) – збірка кваліфікаційних характеристик, що визначають обсяг професійних знань і трудових навиків робочого, необхідних для виконання певних видів робіт.
У ТКС по кожному кваліфікаційному розряду певної професії (наприклад, «токар першого розряду») дається 3 види характеристик:
1. Характеристика (а не перелік!) виконуваних робіт, тобто що робочий повинен уміти.
2. Обсяг професійних знань, тобто що робочий повинен знати.
3. Приклади робіт, віднесених до даного тарифного розряду (типові роботи, які робочий повинен зробити).