Тема 1 вступ до дисципліни
План лекції
Підприємство як суб’єкт господарювання.
Поняття управління, організації і планування на промисловому підприємстві.
Предмет, об’єкт і задачі дисципліни. Особливості організації енергетичного виробництва.
Під виробництвом розуміють процес створення матеріальних благ для існування і розвитку людського суспільства.
У економічному плані виробництво – це процес споживання виробничих ресурсів (засобів виробництва, робочої сили і ін.), використовуваних підприємством для випуску продукції – товарів і послуг.
Продукція – це товар, послуга, виконані роботи.
Товар – це продукт праці, вироблений для реалізації (продажі).
Послуга – об'єкт продажу у вигляді дій, результатом яких є той або інший корисний ефект.
Під підприємством розуміють виробничу одиницю, яка володіє виробничо-технічною, організаційно-адміністративною і економічною єдністю.
Засоби (знаряддя) праці –
а) речі, за допомогою яких чоловік впливає на предмети праці, видозмінюючи їх для певної мети (наприклад, машини, механізми, пристосування, устаткування, інструменти, технологічні лінії) або б) які сприяють процесу виробництва (наприклад, будівлі, споруди).
Предмети праці – все те, до чого додається людська праця. Тобто речі або їх сукупність, на які людина впливає в процесі виробництва за допомогою засобів (знарядь) праці.
Засоби виробництва – сукупність засобів і предметів праці, використовуваних в суспільному виробництві для створення матеріальних благ.
Трудові ресурси (робоча сила) – частина населення країни, що має в своєму розпорядженні сукупність фізичних і духовних здібностей, які можуть бути використані в процесі праці.
Інформаційні ресурси – наукові ідеї і дослідження, проектний-конструкторські і технологічні розробки, використовувані в суспільному виробництві.
Природні ресурси – водні, лісові, земельні ресурси, корисні копалини.
Прибуток – частина доходів, що залишається після відшкодування поточних витрат.
Податки – обов'язкові платежі, що стягуються державою.
Умови здійснення процесу виробництва на підприємстві наступні:
1.Необхідні виробничі ресурси (засоби виробництва і робоча сила), які споживаються в процесі виробництва, повинні бути зосереджені в просторі (для виконання цієї умови створюються виробничі підрозділи).
2.Належна побудова і регулювання самого процесу споживання (ця умова виконується шляхом здійснення відповідного виробничого процесу).
Виробничий процес – це процес, в результаті якого результатні паливо, сировина, матеріали і напівфабрикати перетворяться в готову продукцію.
3.Управління виробничими підрозділами і виробничими процесами.
Таким чином, виробництво на підприємстві може бути представлене трьома складовими:
- виробничі підрозділи
- виробничий процес і
- управління ними (управління підрозділами і процесом).
Організація виробництва – це комплексне поняття, яке містить в собі організацію виробництва безпосередньо, планування і управління виробництвом.
Організація виробництва безпосередньо – система мір, спрямованих на раціональне сполучення засобів виробництва і праці в єдиному процесі виробництва.
Організація виробництва в просторі полягає в розподілі процесу виготовлення продукції на операції і закріпленні їх за окремими виробничими ланками, працівниками; встановлення їхнього взаємозв’язку і розміщення.
Організація в часі припускає встановлення тривалості виробничого циклу виготовлення, послідовності виконання операцій, черговості запуску і випуску різних видів виробів, черговості виконання різних видів робіт.
Підготовка виробництва – це комплекс мір, процесів, призначених для розробки та промислового випуску нової продукції.
Організація праці – це один з елементів організації виробництва, являє собою систему заходів, що забезпечують функціонування живої праці на підприємстві.
Під управлінням розуміється цілеспрямований вплив на робітників підприємства для організації і координації їхньої діяльності в процесі виробництва.
Планування – це процес встановлення економічних показників роботи підприємства в визначеному періоді.
Об’єктом вивчення даної дисципліни є організація виробництва господарських суб’єктів енергетичної галузі
Головна мета курсу «Організація виробництва» - встановити закономірності і фактори, при яких досягається найбільш ефективне сполучення засобів виробництва і праці.
Основними задачами курсу «Організація виробництва » є:
оволодіння теоретичними основами організації енергетичного виробництва з урахуванням специфічних особливостей галузі;
придбання навичок виконання організаційних розрахунків, необхідних у практичній діяльності інженерів
Ці особливості технологічного процесу обумовлюють і особливості енерговиробництва:
безперервність в часі процесів виробництва і споживання;
визначаючий вплив кількості і режиму споживання енергії на кількість і режим виробництва;
неможливість складування продукції на всіх фазах і стадіях її виробництва;
неможливість вибраковувати продукцію.
Характерні властивості і головна задача енерговиробництва визначають і ряд особливостей в області організації, управління і планування. Основними з них є:
організація системи електропостачання з розрахунком не тільки на виробітку електроенергії в кількості, необхідній споживачам, але й на покриття величини максимуму навантаження;
необхідність забезпечення надійної роботи всіх елементів енергетичного ланцюга визначає організацію профілактичних ремонтів і випробувань електроустаткування і проведення різних профілактичних заходів;
експлуатаційне обслуговування устаткування, яке являє собою контроль і регулювання параметрів процесів.
Маркетинг – це комплексна система організації виробництва і збуту товару або надання послуг, заснована на передбаченні і задоволенні попиту споживача.
Сам термін "маркетинг" походить від англійського слова "market" (ринок) і тому означає діяльність у сфері ринку і збуту.
Маркетинг можна визначити як мистецтво продавати.
Основні функції системи маркетингу:
- комплексне вивчення ринку;
- планування товарного асортименту;
- політика цін;
- реклама і стимулювання збуту;
- управління збутом і післяпродажним обслуговуванням.