Литература Инж графика / 06 МУ Контр раб Заочн

1 ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Навчальна дисципліна "Нарисна геометрія. Інженерна графіка" складається з двох розділів: "Нарисна геометрія" і "Інженерна графіка". Для деяких спеціальностей ця дисципліна має дещо іншу назву, що відбиває питання обчислювальної геометрії, які входять до її складу, і машинної графіки.

До розділу "Нарисна геометрія" входять теоретичні основи побудови креслень різноманітних просторових форм на площині. Деякі висновки нарисної геометрії використовуються для розв′язання різноманітних інженерно-геометричних задач.

Розділ "Інженерна графіка" містить правила виконання креслень предметів у різноманітних галузях діяльності людини.

Студенти-заочники на установчій сесії, що проводиться на початку семестру, прослуховують стислий цикл лекцій, на яких розглядаються найбільш важливі положення нарисної геометрії, закріплюють ці положення на практичних заняттях і одержують методичні вказівки до вивчення курсу, а також завдання для виконання контрольних робіт. Між установчою і заліковоекзаменаційною (наприкінці семестру) сесіями студенти вивчають курс і виконують домашні роботи самостійно. У цей період вони можуть звертатися на кафедру до викладачів за консультацією. Всі контрольні роботи, що передбачені навчальним графіком, студенти повинні здати (тобто щоб роботи були заліковані викладачем-рецензентом) до початку заліково-екзаменаційної сесії, інакше студент не допускається до іспиту.

У роботі над курсом нарисної геометрії необхідно керуватися деякими рекомендаціями:

1.Нарисну геометрію треба вивчати строго послідовно і систематично, бажано за одним-двома (не більше) підручниками. Великі перерви у вивченні ведуть до швидкого забування вивченого.

2.Прочитаний у підручнику матеріал має бути відразу закріплений

самостійним відтворенням розглянутих креслень і розв′язуванням прикладів і задач за задачником. Не варто механічно запам'ятовувати навчальний матеріал, його потрібно зрозуміти і зуміти застосувати для розв′язання конкретних прикладів. Тільки уміння самостійно розв′язувати приклади і задачі може бути ознакою засвоєння того або іншого питання теми.

3. Не намагайтеся вивчати нарисну геометрію тільки читаючи підручник. Читати треба з олівцем у руках і всі креслення, що були описані в даному питанні, варто самостійно відтворювати на аркуші паперу при закритому підручнику. Якщо це вам не вдається, розв′яжіть декілька прикладів із задачника.

4. Спочатку варто користуватися різноманітними засобами як наочним приладдям. Розгорніть книгу і покладіть її перед собою на столі так , щоб відкрита частина стала перед вами вертикально – ось вам дві взаємно перпендикулярні площини проекцій. Олівець, ручка, спиця − це модель прямої, а трикутник − модель площини. І спостерігайте, як вони проекціюються на горизон-

3

тальну площину, на фронтальну і т.д.

5. Паралельно з вивченням теоретичного матеріалу в міру його засвоєння можна виконувати завдання контрольних робіт. Контрольна робота заочника − це комплекс домашніх графічних завдань, що виконуються на креслярському папері певних форматів. Завдання нумеруються подвійними числами: 1.1,..., 1.8 − з нарисної геометрії і 2.1,...,2.8 − з інженерної графіки.

Час, що відводиться на вивчення нарисної геометрії й інженерної графіки, та кількість контрольних робіт визначаються навчальним графіком. Зміст та обсяг контрольних робіт визначає кафедра. Студенти дізнаються про це на установчій сесії. Кількість контрольних робіт і їх зміст різні для різних спеціальностей. Перед екзаменом провадиться опитуванння-співбесіда за контрольними роботами з метою перевірки самостійності виконання роботи студентом.

Завдання на контрольні роботи індивідуальні за варіантами. Варіант призначає викладач на установчій сесії. Кожна контрольна робота подається на рецензію в повному обсязі. Вроздріб роботи не рецензуються. У рецензії викладач відзначає переваги і недоліки роботи та вказує студенту (якщо це необхідно), яку частину роботи слід виправити чи переробити. На повторну рецензію знову робота подається у повному обсязі разом із кресленнями, які підлягали виправленню або переробці.

За всіма зауваженнями рецензента необхідно внести виправлення на кресленнях незалежно від того, залікована чи не залікована робота.

Завдання з нарисної геометрії можна згрупувати по 2−3 на одному аркуші стандартного формату A3 (297х420 мм) або виконати кожне на окремому аркуші формату А4 (210х297 мм). Завдання з креслення виконуються кожне окремо на форматі A3. Контрольна робота починається титульним аркушем, на якому виконуються написи стандартним шрифтом 7 (див. Додаток А). Титульний аркуш також має бути стандартного формату. На кожному аркуші з нарисної геометрії в його лівому верхньому куточку записується номер завдання, а в нижньому правому − номер варіанта, група і прізвище студента. При цьому верхній рядок (Варіант … ) має бути не далі 40 мм від нижньої рамки креслення, а сама крайня зліва літера (студент... ) не далі 70 мм від правої лінії рамки креслення.

Ліва лінія рамки креслення відступає від краю аркуша на 20 мм, інші – на

5 мм.

Всі написи на аркушах, включаючи й окремі позначення геометричних елементів на кресленнях ( букви та цифри) мають бути виконані стандартним шрифтом 5 (ГОСТ 2.304 – 81). Підрядкові індекси в буквених та цифрових позначеннях виконуються шрифтом 2,5.

Креслення необхідно виконувати ретельно, точно за допомогою лінійки і косинця або спеціальних креслярських приладів спочатку твердим (2Т, ЗТ), гостро заструганим олівцем у тонких лініях. По закінченні креслення його обводять м'яким (М, МТ) олівцем, заструганим лопаточкою, що забезпечує

4

постійну товщину лінії. Необхідно обводити і тонкі і товсті лінії, домагаючись однакової яскравості їх. Всі лінії повинні відповідати ГОСТ 2.303–68. Суцільні товсті лінії мають бути товщиною 0,8…1 мм, тонкі − в 3 рази тонкіші. У штрихових і штрих-пунктирних ліній штрихи мають бути приблизно однакової довжини в межах аркуша (у штрихової − 3…5 мм, у штрих-пунктирної −

12…20 мм).

Дозволяється характерні точки креслення зображувати кружечками діаметром 1,2…1,5 мм. Креслення можна виконувати кольоровими олівцями або кульковими чи гелевими ручками. При цьому умову задачі слід креслити чорним, відповідь задачі − червоним, а всі побудови − синім або зеленим кольором.

Приклад виконання завдання з нарисної геометрії показано на с. 10, 11. До завдань з нарисної геометрії мають бути докладені пояснювальні за-

писки, в яких описується суть розв´язування задачі у просторі з посиланням на конкретні позначення на кресленні, що описується.

Наведемо приклади пояснювальної записки до фрагментів двох різних завдань.

ПРИКЛАД 1. "... . Натуральну довжину відрізка АL (A1L1, A2L2) визначаємо способом прямокутного трикутника. Для цього на горизонтальній проекції A1L1, як на катеті, будуємо прямокутний трикутник A1L1A0, у якого катет A1A0 дорівнює різниці висот ZA−ZL точок А і L. Гіпотенуза A0L1 цього трикутника становить довжину самого відрізка AL ... "

ПРИКЛАД 2. "... Для побудови точки перетину прямої ВК (B1K1, B2K2) із площиною Г(f; h) проводимо через цю пряму фронтально проекціювальну

площину å (∑2), будуємо лінію I2 (I121, I222) перетину площин ∑ і Г. Відмічаємо точку М (М1, М2) перетину лінії I2 із прямою ВК. Точка М − це точка перетину прямої ВК із площиною Г..."

Пояснювальна записка повинна бути дуже стислою, але цілком пояснювати суть розв′язання задачі. Якщо студент може особисто принести контрольну роботу викладачу-рецензенту й усно захистити її, то пояснювальної записки писати не потрібно.

Завдання з креслення виконуються на аркушах формату АЗ. Рамка креслення виконується так само, як і на аркушах з нарисної геометрії. У нижньому правому куточку аркуша поміщається основний напис за формою 1, у лівому верхньому куточку поміщається додаткова графа, у якій записується перевернене позначення креслення. Позначення складається з трьох груп цифр, наприклад, 1.017.001. Перша група (1.) −номер контрольної роботи, друга група(017.) − варіант, третя (001. ) − номер деталі (креслення). Це позначення має бути записано й в основному написі.

Готуватися до іспиту рекомендується за наведеними нижче питаннями (усі вони включені до екзаменаційних білетів).

5

У порядку підготовки до іспиту студенту рекомендується в окремому зошиті роз′вязати акуратно за допомогою інструментів 30−40 задач із числа, що рекомендуються в табл. 1 або їм аналогічних з інших джерел.

ПИТАННЯ З НАРИСНОЇ ГЕОМЕТРІЇ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ

1.Метод нарисної геометрії. Центральне і паралельне проекціювання. Властивості паралельного проекціювання. Різноманітні методи відображення просторових форм на площині.

2.Проекціювання точки на дві і три площини проекцій. Координати точки. Комплексне креслення точки. Різноманітні положення точки в системі двох і трьох площин проекцій.

3.Проекціювання прямої на дві і три площини проекцій. Прямі загального і окремого положення. Визначення натуральної довжини відрізка прямої загального положення і кутів нахилу її до площин проекцій.

4.Побудова слідів прямої за різноманітних положень її щодо площин проекцій.

5.Точка і пряма. Прямі, що перетинаються, паралельні та мимобіжні. Конкуруючі точки. Проекції прямого кута.

6.Подання площини на кресленні. Положення площини щодо площин проекцій.

7.Перехід від одного способу подання площини до іншого. Побудова слідів площини.

8.Точка і пряма в площині. Головні лінії площини. Побудова плоских фігур, розташованих у площині.

9.Побудова взаємно паралельних прямої і площини та двох площин.

10.Побудова лінії перетину двох площин.

11.Побудова точки перетину прямої із площиною.

12.Побудова взаємно перпендикулярних прямої і площини та двох

площин.

13.Сутність способу заміни площин проекцій і застосування його до

розв′язання чотирьох основних задач.

14.Застосування способу заміни площин проекцій для визначення відстаней між двома прямими і двогранних кутів.

15.Сутність способу обертання навколо ліній рівня і застосування його для визначення відстаней між прямими та неспотворених зображень плоских фігур.

16.Визначення дійсних величин кутів між двома прямими, прямою і площиною та двома площинами способом обертання навколо ліній рівня.

17.Побудова лінії перетину прямих і похилих призм і пірамід площиною.

18.Побудова розгорток прямих і похилих призм та пірамід

19.Криві лінії, властивості їх проекцій. Особливі точки на кривих.

6

Побудова проекцій і розгортки циліндричної гвинтової лінії.

20.Лінійчаті криві поверхні. (Циліндричні, конічні, поверхні з ребром звороту, косі площини, коноїди, циліндроїди, косі циліндри з трьома напрямними). Утворення і зображення на кресленні. Точка на поверхні.

21.Нелінійчаті криві поверхні (поверхні обертання, каналові, циклічні, каркасні, графічні). Утворення і зображення на кресленні. Точка на поверхні.

22.Гвинтові поверхні.

23.Побудова лінії перетину кривої поверхні з площиною.

24.Побудова точок перетину прямої з кривою поверхнею (конусом, циліндром, сферою).

25.Побудова розгорток прямих і похилих циліндрів та конусів.

26.Способи побудови ліній взаємного перетину двох багатогранників.

27.Побудова лінії взаємного перетину двох кривих поверхонь за допомогою допоміжних площин.

28.Побудова лінії перетину двох кривих поверхонь за допомогою концентричних сфер.

29.Побудова лінії взаємного перетину двох кривих поверхонь за допомогою ексцентричних сфер.

30.Побудова площин, дотичних до конуса, циліндра, сфери, тора.

31.Аксонометричні проекції. Основні поняття і визначення. Класифікація аксонометричних проекцій. Зв'язок між показниками спотворення.

32.Стандартні аксонометричні проекції. Побудова зображень кола в аксонометричних проекціях.

Нижче в табл. 1 зазначені сторінки підручника [1], де містяться відповіді на наведені питання і номери задач, що рекомендуються для самостійного розв′язання за задачником [4 або 5].

Таблиця 1 − Задачі для самостійного розв´язування

7

* - Номери задач за "Збірником задач…"[5]

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Гордон В. О., Семенцов-Огиевский М. А. Курс начертательной геометрии. Учеб. пособие /Под ред. Ю. Б. Иванова. -23-е изд., перераб. - М.: Наука. Гл. ред. физ.-мат. лит. , 1988. - 272 с.: ил.

2.Інженерна та комп′ютерна графіка: Підручник /В. Є. Михайленко, В. М. Найдиш, А. М. Підкоритов, І. А. Скидан; За ред. В. Є. Михайленка.− 2-ге вид., перероб. - К.: Вища шк., 2001. − 350 с.: іл.

3.Михайленко В. Е., Пономарев А. М. Инженерная графика: Учебник. - 3-е изд., перераб и доп. - К.: Вища шк., 1990. - 303 с.: ил.

4.Гордон В. О., Иванов Ю. Б., Солнцева Т. Е. Сборник задач по курсу начертательной геометрии. - М.: Наука. Гл. ред. физ.-мат. лит., 1973. – 352 с.: ил.

5.Рудаев А. К. Сборник задач по начертательной геометрии. 10-е изд.

8

перераб. - М. : Гос. изд-во физ. -мат. лит., 1969. - 342 с.: ил.

6.Машиностроительное черчение. Учебное пособие для вузов / Под ред. канд. техн. наук Г. П. Вяткина, М.: Машиностроение. 1985. -368 с.: ил.

7.Федоренко В. А., Шошин А. И. Справочник по машиностроительному черчению. - 14-е изд., перераб. и доп. Под ред. Г. Н. Поповой. Л.: Машиностроение, Ленингр. отд-ние, 1983. - 416 с.: ил.

8.Методические указания к изучению раздела "Проекционное черчение" (для студентов специальностей 1701, 1703, 1705, 1201, 1202) /Сост. А. П. Целковская. -Донецк: ДПИ, 1990-38 с.: ил.

9.Начертательная геометрия и черчение. Инженерная графика. Методические указания по курсу и контрольные задания для студентов инженерно технических специальностей (кроме строительных) заочной формы обучения

/Сост. А. М. Прерис, Ю. В. Бубырь, А. В. Павленко и др.−Харьков, УЗПИ: 1986.− 151 с.: ил.

2 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ З НАРИСНОЇ ГЕОМЕТРІЇ

Завдання 1.1. Встановити положення ребер і граней багатогранника щодо площин проекцій, зазначити, які з них проекціюються без спотворення на відповідні площини проекцій. Визначити дійсну довжину ребра загального положення і кути нахилу його до площин проекцій П1 і П2, побудувати сліди цього ребра.

Методичні вказівки. Про положення прямої щодо площин проекцій, сліди та визначення дійсної довжини відрізка прямої можна прочитати в підручниках [1] на с. 25 - 35 та [2] на с. 5 − 22, про положення площини щодо площин проекцій – [1] с. 42 - 44, 49 - 54, [2] с. 20 − 22.

За заданими координатами (табл. 2) побудувати на аркуші фронтальні і горизонтальні проекції точок А, B, C, D, Е, S (у деяких варіантах А, B, С, D, S). Вісь проекцій X12 розташовується горизонтально на відстані 100 мм від верхньої лінії рамки креслення, початок координат знаходиться на відстані 185мм від лівої лінії рамки креслення. Побудовані проекції точок з'єднати між собою, утвориться піраміда.

Результати аналізу ребер і граней піраміди слід звести в таблицю, як показано в прикладі на с. 10. Всі клітинки таблиці повинні бути заповнені. Якщо в заданого багатогранника відсутня грань якогось положення, то у відповідній клітинці ставиться знак "мінус". Відсутність якогось запису в клітинці вважається помилкою. Техніка виконання креслення (товщина ліній, позначення точок) повинна бути, як у наведеному прикладі.

У пояснювальній записці необхідно назвати положення всіх ребер і граней заданого багатогранника щодо площин проекцій, назвати побудовані

9