Литература Инж графика / 07 МУ к СРС

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

Донецький національний технічний університет

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до вивчення курсу

НАРИСНОЇ ГЕОМЕТРІЇ І ІНЖЕНЕРНОЇ ГРАФІКИ

(для студентів-заочників)

Р О З Г Л Я Н У Т О на засіданні кафедри нарисної

геометрії та інженерної графіки

2008

УДК 515 + 744.3(076.5)

Методичні вказівки до вивчення курсу нарисної геометрії і інженерної графіки (для студентів-заочників)/Укл.: О. Г. Гайдар, А. Ф. Коломієць – Донецьк: ДонНТУ, 2008. – 15 с.

Наведені загальні методичні вказівки до найкращого опанування цього курсу і складання екзамену. Методичні вказівки розраховані в первую чергу на студентів-заочників груп ТП пр, проте вони можуть бути використані студентами інших спеціальностей.

О.Г. Гайдар, А. Ф. Коломієць

2

ПРИЗНАЧЕННЯ КУРСУ НАРИСНОЇ ГЕОМЕТРІЇ І ІНЖЕНЕРНОЇ ГРАФІКИ

І ЙОГО МІСЦЕ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ

Нарисна геометрія і інженерна графіка – одна з дисциплін, що становлять загальінженерну підготовку інженерно-технічних фахівців з вищої освіти. У результаті вивчення нарисної геометрії і інженерної графіки студент повинен:

1)ознайомитися з теоретичними основами побудови зображень точок, прямих, площин та окремих видів ліній і поверхонь;

2)ознайомитися з методикою розв’язування задач на взаємну приналежність і взаємне перетинання геометричних фігур, а також на визначення натуральної величини окремих геометричних фігур;

3)вивчити способи побудови зображень (включаючи прямокутні ізометричну й диметричну проекції) простих предметів і стосовні до них умовності стандартів СКД;

4)уміти визначати геометричні форми простих деталей за їхніми зображеннями і вміти виконувати ці зображення (з натури й за кресленням складальної одиниці);

5)ознайомитися із зображенням двох-трьох видів з'єднань деталей, найпоширеніших у своїй спеціальності;

6)уміти читати креслення складальних одиниць, що складаються з 10-14 простих деталей, а також уміти виконувати ці креслення, з огляду на вимоги стандартів ЕСКД.

Знання, уміння й навички, здобуті після вивчення курсу нарисної геометрії і інженерної графіки, необхідні для вивчення загальінженерних і спеціальних технічних дисциплін, а також у наступній інженерній діяльності. Оволодіння кресленням як засобом вираження технічної думки і як виробничим документом відбувається протягом усього процесу навчання у університеті. Цей процес починається з вивчення нарисної геометрії й інженерної графіки, а потім розвивається й при вивченні загальінженерних і спеціальних дисциплін, а також при виконанні курсових і дипломних проектів.

3

ПОРЯДОК ВИВЧЕННЯ КУРСУ

Нарисна геометрія вивчається студентами вищих технічних навчальних закладів на першому курсі навчання. При вивченні курсу необхідно, насамперед, взяти в бібліотеці необхідну навчальну літературу й ретельно продумати календарний робочий план самостійної навчальної роботи. У цьому плані нарисній геометрії варто приділити особливе місце, як дисципліні, де поряд з вивченням теорії необхідно ознайомитися з розв’язанням типових задач кожної теми курсу й виконати контрольні роботи, дотримуючись всіх правил креслярського мистецтва й, насамперед, відповідних стандартів.

Треба, з огляду на рівень своєї математичної підготовки, уміти досить точно й акуратно виконувати графічні побудови при розв’язанні конкретних геометричних завдань. Правильно побудовані самостійні заняття з нарисної геометрії дозволять уникнути труднощів у вивченні цієї дисципліни й навчать студента логічно мислити, уявляти всілякі сполучення геометричних форм у просторі. Нарисна геометрія сприяє розвитку просторової уяви (мислення), умінню «читати» креслення й за допомогою креслення передавати свої думки й правильно зрозуміти думки іншого, що необхідно інженерові.

При вивченні курсу нарисної геометрії варто дотримуватися наступних загальних рекомендацій:

1.Нарисну геометрію потрібно вивчати строго послідовно й систематично. Тривалі перерви в заняттях, а також перевантаження небажані.

2.Прочитаний у навчальній літературі матеріал повинен бути глибоко засвоєний. У нарисній геометрії варто уникати механічного запам’ятовування теорем, окремих формулювань і розв’язання задач. Знання, отримані на підставі зубріння, неміцні. Вони швидко забуваються й, що ще гірше, спотворюються до нісенітниці. Студент повинен розібратися

4

в теоретичному матеріалі й уміти застосовувати його як загальну схему до розв’язання конкретних задач. При вивченні того або іншого матеріалу курсу не виключене виникнення помилкового враження в студента, що все прочитане ним добре зрозуміле, що матеріал простий і можна, не затримуючись на ньому, іти далі. Свої знання треба перевірити відповідями на поставлені наприкінці кожної теми підручника питання й розв’язанням задач.

3.Велику допомогу у вивченні курсу надає гарний конспект підручника або аудиторних лекцій, де записуються найбільш важливі положення курсу. Конспект супроводжується власними формулюваннями й акуратно виконаними кресленнями. Такий конспект допоможе глибше зрозуміти й запам’ятати досліджуваний матеріал. Він служить також довідником, до якого доводиться часто звертатися. Конспект підручника варто писати тільки при повторному вивченні теми.

Кожну тему курсу у підручнику бажано прочитати двічі. При першому читанні підручника глибоко й послідовно вивчається весь матеріал теми. При повторному вивченні теми рекомендується вести конспект, записуючи в ньому основні положення теорії, теореми курсу й порядок розв’язання типових задач. У конспекті треба вказати ту частину пояснювального матеріалу, що погано зберігається в пам’яті й має потребу в частому повторенні. При підготовці до іспиту конспект не може замінити підручника.

4.При вивченні курсу нарисної геометрії розв’язанню задач має бути приділена особлива увага. Розв’язання задач є найкращим засобом більш глибокого й всебічного розуміння основних положень теорії. Перш ніж удатися до розв’язання тої або іншої геометричної задачі, треба зрозуміти її умову й чітко уявити собі схему розв’язання, тобто встановити послідовність виконань операцій. Треба уявити собі положення заданих геометричних образів у просторі.

5

5.На початковій стадії вивчення курсу нарисної геометрії корисно удаватися до моделювання досліджуваних геометричних форм та їхніх сполучень. Значної допомоги надають замальовки уявних моделей, а також їхні найпростіші макети. У подальшому треба намагатися виконувати будь-які операції з геометричними формами в просторі на їхніх проекційних зображеннях, не звертаючись за допомогою до моделей і замальовок. «Генеральна» перевірка знань студента може бути проведена ним же самим у процесі виконання контрольних робіт. Тут студент повинен поставити себе в такі умови, які бувають на іспиті.

6.Якщо в процесі вивчення курсу нарисної геометрії у студента виникли труднощі, які він не в змозі подолати самостійно, студент може звернутися за консультацією на кафедру. Студент-заочник повинен підтримувати тісний зв’язок з викладачем з усіх питань, пов’язаних з вивченням навчальної дисципліни.

7.Виконані контрольні роботи з курсу нарисної геометрії, студент повинен надати викладачеві й зарахувати їх у нього пройшовши опиту- вання-співбесіду. Викладач вправі анулювати представлені контрольні роботи й видати нове завдання, сповістивши про це на кафедру й на факультет, якщо при співбесіді переконається, що студент виконав контрольні роботи несамостійно. Після зарахування контрольної роботи студент допускається до складання іспиту.

6

ПІДГОТОВКА ТА СКЛАДАННЯ ІСПИТУ

Мета іспиту – встановити й оцінити знання, вміння та навички студентів, набуті ними в процесі роботи над навчальною і методичною літературою, розв’язування задач та виконання графічних робіт з нарисної геометрії протягом семестру.

На екзамен необхідно принести із собою: аркуш креслярського паперу (ватман) формату А3, два косинці, олівці (твердий і м'який), циркуль, гумку.

Екзаменаційний білет включає одне теоретичне питання і дві задачі, із різних розділів курсу. Студент, що здає іспит, відповідаючи на перше питання, повинен викласти якомога повно теоретичний матеріал і навести не менше 3 прикладів. Розв’язування задач мають бути виконані за допомогою креслярських інструментів чітко, акуратно, у достатньо крупному масштабі з нанесенням усіх необхідних позначень та написів.

Відтворюючи те чи інше креслення, розв’язуючи яку-небудь задачу обов'язково ретельно позначайте всі точки і лінії, міркуйте, запам’ятовуйте терміни і стежте за їхнім значенням. На кресленні всі точки і лінії є проекціями конкретних елементів просторової фігури. Тому не намагайтеся завчити тільки послідовність проведення ліній на кресленні, а розберіться, що зображує кожна точка, лінія. Розповідаючи порядок побудови на кресленні, намагайтеся називати елементи фігури в просторі, показуючи їхні проекції на кресленні.

Розв’язування задачі доцільно виконувати в такій послідовності: а) усвідомити умову задачі – що дано і що потрібно побудувати;

б) накреслити графічну умову задачі, проаналізувати за кресленням положення елементів заданої фігури;

в) скласти план розв’язання задачі в просторі. При цьому користуйтеся тільки поняттями стереометрії і не вживайте термінів нарисної геометрії.

7

Пам’ятайте, що креслення в нарисній геометрії лише відображає просторові побудови. Для полегшення роботи на цьому етапі можна використовувати моделі з підручних засобів: наприклад, поставлена на столі ребром розгорнута книга чи зошит – площини проекцій, олівець – пряма, косинець – площина і т. д.;

г) виконати побудови на кресленні за складеним планом. При виконанні побудов послідовно позначайте побудовані точки, лінії і т. д., це допомагає не втрачати послідовність міркувань, організує мислення і полегшує читання креслень;

д) перевірити розв’язок задачі.

Нижче наведені питання для підготовки до іспиту. У таблиці 1 зазначені сторінки підручників, де містяться відповіді на відповідні питання. Прочерки, поставлені на місці сторінок означають, що в даному підручнику відповіді на питання немає. На сторінках, зазначених * відповідь міститься неповна.

У таблиці 2 наведені номери задач до відповідного питання, що рекомендуються для розв'язування при підготовці до іспиту.

При підготовці до іспиту варто використовувати один з підручників і один задачник. В окремих випадках для доповнення деяких питань (зазначених *) можуть бути використані інші книги.

Удодатку А наведено приклад екзаменаційного білета з нарисної геометрії і інженерної графіки.

Удодатку Б наведено приклад оформлення екзаменаційної роботи, відповідь на теоретичне питання і розв’язання двох задач, що містяться у екзаменаційному білету (додаток А).

8

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ

1.Метод проекцій. Способи проекціювання. Основні властивості паралельних проекцій.

2.Проекції точки на три основні і додаткові площини проекцій. Координати точки на комплексному кресленні.

3.Проекції прямої лінії. Прямі загального і окремого положення. Метричні властивості проекцій відрізка прямої.

4.Визначення натуральної довжини відрізка прямої загального положення і кутів нахилу її до площин проекцій:

-способом прямокутного трикутника;

-проекціюванням на додаткові площини проекцій.

5.Взаємне положення точки і прямої

6.Сліди прямих загального і окремого положення.

7.Паралельні, перетинні та мимобіжні прямі. Конкуруючі точки.

8.Відстані і кути між прямими, що проекціюються в натуральну величину.

9.Проекції кутів між прямими. Проекції прямого кута. Визначення відстані від точки до прямої окремого положення.

10.Площина. Подання площини на кресленні. Перехід від одного способу подання площини до іншого.

11.Побудова слідів площини.

12.Площини окремого положення. Їхні назви і властивості.

13.Точка і пряма в площині. Головні лінії в площині.

14.Взаємно паралельні пряма і площина.

15.Взаємно паралельні площини.

16.Побудова лінії перетину двох площин при різному їхньому положенні і поданні на кресленні.

17.Побудова точки перетину прямої з площиною при різному їхньому положенні і поданні на кресленні. Визначення видимості прямої щодо площини.

18.Побудова прямої, перпендикулярної до площини, а також площини, перпендикулярної до заданої прямої.

19.Побудова взаємно перпендикулярних площин при різному їхньому поданні на кресленні і положенні щодо площин проекцій.

20.Призначення і сутність способу заміни площин проекцій. Розв'язування чотирьох основних задач, а також визначення відстаней між різними геометричними елементами.

9

21.Поняття про спосіб обертання навколо осей, перпендикулярних до площин проекцій. Визначення натуральної довжини відрізка прямої і кутів нахилу її до площин проекцій.

22.Призначення і сутність способу плоско паралельного переміщення. Розв'язування чотирьох основних задач, а також визначення відстаней між різними геометричними елементами.

23.Призначення і сутність способу обертання навколо ліній рівня. Визначення натуральної величини плоских фігур і кутів між геометричними елементами.

24.Перетин багатогранників із площиною.

25.Побудова розгорток прямих і похилих призм і пірамід.

26.Побудова ліній перетину кривих поверхонь площинами загального

іокремого положення. Конічні перерізи.

27.Побудова розгорток поверхонь прямих і похилих циліндрів, конусів, а також сфери.

28.Побудова точок перетину прямої з поверхнями піраміди, призми, циліндра, конуса, сфери.

29.Взаємний перетин багатогранників (загальні і окремі випадки). Способи ребер і граней.

30.Взаємний перетин кривих поверхонь. Способи допоміжних площин і сферичних поверхонь.

31.Криві лінії. Побудова проекцій і розгортки циліндричної гвинтової лінії. Проведення дотичної до циліндричної гвинтової лінії.

32.Розгортні і нерозгортні лінійчасті і нелінійчасті криві поверхні. Гвинтові поверхні. Побудова проекцій визначників поверхонь, а також точок, що належать поверхням.

33.Площини, дотичні до кривих поверхонь.

34.Сутність аксонометричних проекцій. Аксонометричні осі, показники спотворення і взаємозв'язок між ними, аксонометричні координати, вторинні проекції.

35.Класифікація аксонометричних проекцій.

36.Трикутник слідів і його властивості.

37.Стандартні аксонометричні проекції за ГОСТ 2.317-69. Кути між аксонометричними осями і показники спотворення.

38.Зображення в аксонометрії кіл, розташованих паралельно основним площинам проекцій.

10