Литература Инж графика / 06 МУ Контр раб Заочн

Завдання 2.5. Побудувати три зображення деталі, яка має лінії переходу і зрізу. Виконати необхідні розрізи, нанести розміри.

Методичні вказівки. Теоретичні основи питання викладені у навчальній літературі [1] с. 194−224, [3] с.163−180. Лінії переходу мають бути побудовані з використанням допоміжних площин та сферичних поверхонь. Приклад виконання завдання показано на рис. 10, варіанти завдань− на рис. 11.

З′ЄДНАННЯ ДЕТАЛЕЙ

Завдання 2.6. На аркуші формату А3 накреслити:

−гайку у двох проекціях, гніздо під шпильку просвердлене і нарізане, шпильку та з′єднання шпилькою;

−болт у двох проекціях та з′єднання деталей болтом.

З′єднання деталей болтом слід накреслити спрощено, усі інші зображення− за розмірами відповідних стандартів. Зразок завдання показано на рис. 12 та 12а (для груп АТ, ПЕ і т. п.) Варіанти завдань подані у таблиці 8.

Деякі загальні відомості про різь

Різь утворюється за допомогою гвинтових ліній та поверхонь, які вивчаються у курсі нарисної геометрії. На рис. 13 показані основні параметри циліндричного гвинта.

Профіль різі − це плоска фігура, що утворюється у перерізі витка різі осьовою площиною. Залежно від форми профілю різі бувають трикутними, трапецеїдальними, круглими та прямокутними.

За числом заходів (виступів та канавок) різі є одноходові та багатоходові (двоходові, триходові і т. д.).

Крок різі Р − це відстань між суміжними витками, що вимірюється у напрямі, паралельному осі різі.

Хід різі t (для багатоходових різей) − це відстань між відповідними точками одного і того ж витка, що вимірюється паралельно осі різі.

Різь може бути циліндричною та конічною. За призначенням різь буває кріпильною (для нерухомих з′єднань) та ходовою (для рухомих з′єднань). Як кріпильні використовуються, здебільшого, метричні дюймові, трубні та інші різі, а як ходові трапецеїдальні, упорні, прямокутні та ін. Більш детально про різі можна прочитати у підручниках [2] с. 174−192, [7] с. 264−290.

Зображення різі

Всі різі, незалежно від профілю, кроку та інших характеристик, зображуються на кресленнях умовно за ГОСТ 2.311−68: сукупністю двох ліній − суцільної товстої та суцільної тонкої.

Суцільна товста лінія проводиться по краю гребінців, а суцільна тонка − по краю западин різі (рис. 14, 15). На площині проекцій, яка перпендикулярна до осі різі, суцільна тонка лінія зображується дугою приблизно у ¾ кола з розривом у будь-якій чверті

75

81

82

P Профіль

Рисунок 13 - Циліндричний гвинт:

83

На розрізах різьового з′єднання у отворі показують тільки ту частину різі, яка не закрита різзю стержня (рис. 16).

Суцільну тонку лінію на зображенні різі наносять на відстані не менше 0,8мм від суцільної товстої лінії і не більше величини кроку різі. Для метричної різі з крупним кроком цю відстань рекомендуємо приймати 0,075 номінального діаметра різі.

Позначення різі

У позначенні найбільш уживаної метричної різі вказується літера М, номінальний діаметр, крок (якщо він дрібний), хід та крок (для багатоходових різей), напрям різі (тільки для лівої), поле допуску різі.

ПРИКЛАДИ:

1. Метрична різь з номінальним діаметром 20 мм, крупним кроком, права і полем допуску 6g:

М20−6g. 2. Те саме з дрібним кроком 1,5мм:

М20х1,5−6g.

3. Те саме, ліва різь:

М20х1,5−6g LH

4. Двоходова метрична різь з номінальним діаметром 27 мм, кроком 2 мм та полем допуску 6H:

М27х4(Р2)−6H

Про позначення інших різей можна прочитати у довіднику [7].

Болт. З′єднання болтом

Методичні вказівки. За номінальним діаметром різі d і товщинами b1 та b2 деталей, що з′єднуються, узятими з таблиці 8, обчислити приблизно довжину болта у відповідності з рис. 18. Отриману у результаті обчислень величину необхідно округлити до найближчої більшої стандартної довжини із низки 70, 75, 80, 85, 90, 95, 100, 105, 110, 115, 120.

За номером стандарта і позначенням різі, взятими з таблиці 8, визначити усі розміри болта і накреслити його у двох проекціях (рис. 19).

Лінії зрізу на головці болта (фаску) побудувати у відповідності з рис. 17. Лінія на кожній грані −це гіпербола. На кресленні болта гіперболи замінюються дугами кіл, які проходять через три точки гіперболи. Порядок побудови такий:

1.За розмірами головки болта (рис. 19) накреслити проекції шестигранної призми.

2.На вигляді зліва провести коло діаметром D1=(0,9…0,95)S.

84

3.Розмір D1 відкласти на головному вигляді, отримуємо точки А і А′.

4.Через точки А і А′ проводимо крайні твірні конуса фаски під кутом 300 до вертикальної лінії, отримуємо точки В і В′.

5.Через точки В і В′ перпендикулярно до відрізків AВ і А′В′ проводимо прямі до перетину у точці 1 з віссю болта.

6.У верхній і нижній похилих гранях проводимо горизонтальні лінії посере-

Рис. 17 - Побудова головки болта

85

Шпилька. З′єднання деталей шпилькою

Шпильки детально описані у [2], с. 182−188. За позначенням різі та номером стандарту, узятими із таблиці 8, встановити розміри шпильки за рис. 20. Визначити довжину l шпильки аналогічно обчисленню довжини болта:

l=b+S+H+k,

де

b−товщина деталі (задана у таблиці 8), S−товщина шайби (рис. 22), H−висота гайки (рис.21),

k−висота частини шпильки, що виступає над гайкою (k=(0,3…0,5)d).

86

Болти з шестигранною головкою (нормальної точності)

D1=(0,9…0,95)S

Розміри у мм

1. Болт виконання 1, з діаметром різі d=20 мм, крупним кроком різі і полем допуску 8g, довжиною l=50 мм класу міцності 5.8, з покриттям 05:

Болт М20×50.58.05 ГОСТ 7798−70 2. Те саме, без покриття:

Болт М20×50.58 ГОСТ 7798−70

Рис. 19 - Болти

Обчислену величину округлити до найближчої стандартної довжини, яка закінчується на 0 чи 5.

Глибину гнізда під шпильку можна брати l1+0,5d, а глибину різі у цьому

87