навчатьный посибник 2

Довідкові матеріали

3.19.Спектральні лінії атома водню

увидимій частині спектру (серія Бальмера)

211

Довідкові матеріали

3.21. Робота виходу для хімічно чистих елементів і елементів, покритих шаром адсорбата

212

Довідкові матеріали

214

Довідкові матеріали

215

Довідкові матеріали

216

Довідкові матеріали

217

Термінологічний словник

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Абсолютно чорне тіло тіло, яке повністю поглинає все падаюче на нього випромінювання незалежно від його спектрального складу і напрямку падаючого випромінювання, нічого не відбиваючи і не пропускаючи.

Активність препарату (радіоактивного джерела) (а) – число розпадів,

що відбуваються за одиницю часу.

Амплітуда коливань (А) – максимальне значення величини, що колива-

ється.

Биття – негармонічні коливання, які отримані при додаванні коливань одного напрямку з різними, але близькими частотами.

Вектор Пойнтінга ( S ) векторна фізична величина, яка чисельно дорівнює енергії, що переносить електромагнітна хвиля за одиницю часу через одиничну площадку, розташовану перпендикулярно напрямку поширення хвилі.

Хвиля – процес поширення коливань у просторі.

Хвильове поле – область простору, в якій існує хвильовий процес. Хвильове число – модуль хвильового вектора, що чисельно дорівнює кі-

лькості довжин хвиль, яке укладається на відстані 2 м.

Час релаксації (τ) – час, протягом якого амплітуда коливань зменшується в е разів (е – основа натуральних логарифмів).

Діаграма векторна – уявлення гармонічного коливання у вигляді вектора, довжина якого дорівнює амплітуді коливання, а напрям вектора утворює з координатною віссю кут, рівний фазі коливання.

Дифракційні ґрати – спектральний оптичний прилад, який представляє собою сукупність великого числа регулярно розташованих щілин.

Дифракція – здатність світлової хвилі огинати перешкоди, розміри яких порівнянні з довжиною хвилі, і потрапляти в область геометричної тіні.

Довжина хвилі ( ) – 1) відстань між найближчими точками, що коливаються в однаковій фазі; 2) відстань, яку проходить хвиля за час, що дорівнює періоду коливань.

Добротність коливальної системи (Q) – безрозмірна фізична величина,

що характеризує відносний спад енергії системи, і яка дорівнює добутку 2π на відношення енергії W(t) коливань системи в довільний момент часу t до зменшення цієї енергії за один період Т:

Інтенсивність хвилі (I) – скалярна величина, яка дорівнює модулю середнього значення вектора Умова (середньої енергії, яку переносять за одиницю часу через одиничну площадку, розташовану перпендикулярно напрямку поширення хвилі).

Інтерференція світла – явище накладання когерентних світлових хвиль, в результаті якого відбувається перерозподіл енергії світлового поля, тобто утворюються світлі ділянки (максимуми) і темні ділянки (мінімуми) інтерференційної картини.

Коливання процес, що в тій чи іншій мірі повторюється в часі. Коливання гармонічні – коливання, при яких величина, що коливається,

змінюється в часі за законом косинуса або синуса.

218

Термінологічний словник

Контур коливальний – електричне коло, що містить індуктивність L, ємність С та опір R, в якому можуть збуджуватися електричні коливання.

Коефіцієнт загасання (β) – скалярна фізична величина, що характеризує швидкість загасання.

Червона межа фотоефекту – мінімальна частота світла 0 (максимальна довжина хвилі 0), при якій ще можливий фотоефект. При 0 (або при 0) фотоефект не відбувається.

Логарифмічний декремент загасання (λ) – безрозмірна величина, кіль-

кісна характеристика швидкості загасання коливань, чисельно дорівнює натуральному логарифму відносини двох наступних один за одним максимальних відхилень величини, що коливається, A(t) і A(t+T) в одну і ту ж сторону.

Люмен (лм) – світловий потік, що випромінюється ізотропним джерелом силою світла в 1 кд в межах тілесного кута в 1 стерадіан.

Люкс (лк) – освітленість, створювана світловим потоком 1 лм, рівномірно розподіленим на площі 1 м2.

Маятник математичний – матеріальна точка, яка підвішена на невагомій нерозтяжній нитці і робить коливання у вертикальній площині під дією си-

ли тяжіння.

Маятник фізичний – тверде тіло, яке здатне здійснювати коливання під дією сили тяжіння відносно нерухомої горизонтальної осі, що не проходить через центр мас.

Об’ємна густина енергії (w) – скалярна фізична величина, що чисельно дорівнює енергії в одиниці об’єму.

Оптичний шлях – скалярна величина, яка чисельно дорівнює добутку показника заломлення середовища на геометричний шлях, пройдений хвилею в оптично однорідному середовищі.

Освітленість (Е) – фізична величина, що дорівнює відношенню світлового потоку до площі освітлюваної поверхні.

Осцилятор – система, що здійснює коливання.

Відбивна здатність ( ,T) – безрозмірна фізична величина, що показує, яка частка енергії електромагнітних хвиль, що падають на тіло, відбивається ним.

Період коливань (Т) – час одного повного коливання.

Період напіврозпаду (T1/2) – час, протягом якого розпадається половина початкової кількості ядер даної радіоактивної речовини.

Густина потоку енергії ( j ) – векторна фізична величина, що чисельно

дорівнює енергії, яка проходить за одиницю часу через площадку одиничної площі, розташовану перпендикулярно напрямку поширення хвилі.

Поглинальна здатність (монохроматичний коефіцієнт поглинання)

( ,T) – безрозмірна фізична величина, що показує яка частка енергії електромагнітних хвиль, що падають на тіло, поглинається ним.

Поляризація світла – упорядкування орієнтації векторів напруженості електричного E і магнітного H полів світлової хвилі в площині, перпендику-

219

Термінологічний словник

лярній світловому променю. В плоско поляризованій (лінійно поляризованій)

хвилі коливання вектора E відбувається строго в одній площині.

Потік світловий (Ф) – фізична величина, що дорівнює потужності видимої частини випромінювання, яке поширюється усередині даного тілесного кута, і оцінюється по дії цього випромінювання на нормальне око.

Потік енергії (Ф) – скалярна фізична величина, яка чисельно дорівнює кількості енергії, що переносить хвиля через деяку поверхню за одиницю часу.

Потік енергетичний (Фе) – скалярна фізична величина, що дорівнює енергії електромагнітного випромінювання всіх ділянок спектра, випромінюваній за одиницю часу.

Приведена довжина фізичного маятника – довжина такого математич-

ного маятника, період коливань якого збігається з періодом коливань даного фізичного маятника.

Пучності – точки, в яких амплітуда коливань стоячої хвилі максимальна. Робота виходу – мінімальна енергія, яку необхідно надати електрону для

того, щоб видалити його з твердої або рідкої речовини в вакуум. Резонанс – явище різкого зростання амплітуди вимушених коливань.

Сіре тіло – тіло, поглинальна здатність якого менше одиниці та не залежить від довжини хвилі (частоти) випромінювання і від абсолютної температури.

Сила світла (I) точкового джерела в даному напрямку – фізична величина, яка дорівнює світловому потоку, що припадає на одиницю тілесного кута.

Спектральна густина енергетичної світимості (випромінювальна здатність) ( rλ,T ) – скалярна фізична величина, яка дорівнює енергії, що випро-

мінюється з одиниці поверхні за одиницю часу в одиничному інтервалі довжин хвиль, вибраному поблизу заданої довжини хвилі.

Ступінь поляризації – величина, що показує співвідношення поляризованого і природного світла в частково поляризованому світлі.

Стоячі хвилі – коливальний процес, що виникає в результаті накладення (інтерференції) двох зустрічних біжучих хвиль з однаковою амплітудою і частотою.

Теплове випромінювання – електромагнітне випромінювання, що випускається речовиною і яке виникає за рахунок його внутрішньої енергії.

Кутова або циклічна частота (ω) – число коливань за 2π секунд.

Вузли – точки, в яких амплітуда коливань стоячої хвилі дорівнює нулю. Рівень гучності (L) – логарифм відносини інтенсивності I даного звуку до інтенсивності I0 на порозі чутності (I0 10 12 Вт/м2 при стандартній частоті

1000 Гц):

Фазова швидкість хвилі – швидкість переміщення фазової площині. Фігури Ліссажу – траєкторії точки, що одночасно здійснює гармонічні

коливання з кратними частотами у двох взаємно перпендикулярних напрямках. Фотон – квант електромагнітного випромінювання (частіше оптичного

діапазону).

220