навчатьный посибник 2

Коливання і хвилі

Період коливань математичного маятника:

де l – довжина маятника; g – прискорення вільного падіння.

4. Швидкість і прискорення матеріальної точки, що здійснює гармонічні коливання:

При додаванні двох гармонічних коливань одного напрямку й однакової

частоти x1 A1 cos 0t 01 , x2 A2 cos 0t 02 виникає гармонічне коливання з тією ж частотою, але з іншою амплітудою і новою початковою фазою:

а) амплітуда результуючого коливання:

11

Коливання і хвилі

6. У реальних фізичних системах, що беруть участь в коливальному русі, завжди присутні сили опору, дія яких зменшує енергію системи. Зменшення енергії призводить до загасання коливань. При малих швидкостях сила опору пропорційна швидкості

де r – коефіцієнт опору. Знак « » обумовлений тим, що сила і швидкість мають протилежні напрямки.

Якщо загасання невелике, то рівняння коливань має вигляд:

0 – власна частота коливань.

Рівняння (1.17) справедливо за умови 0 . Логарифмічний декремент загасання:

де А1 и А2 – дві амплітуди, виміряні через час, що дорівнює періоду. Добротність коливальної системи Q пов’язана з логарифмічним декреме-

нтом загасання:

7. Вимушені механічні коливання відбуваються під дією зовнішньої сили, що періодично змінюється.

Сила, що змушує, (збуджувальна сила) змінюється за законом

12

Значення являє собою величину відставання по фазі вимушеного коливання від збуджувальної сили:

При циклічної частоті збуджувальної сили

спостерігається явище резонансу, тобто різке збільшення амплітуди вимушених коливань. Резонансна амплітуда:

Статична амплітуда вимушених коливань (при = 0):

1.2 Алгоритми розв’язання задач та методичні поради

До розв’язання задач, що описують коливальні процеси, застосовні ті ж

методи, що і для розв’язання задач з механіки, оскільки коливання це окремий випадок механічного руху. Нагадаємо, що до них належать такі методи, розглянуті раніше: кінематичний, динамічний і метод законів збереження. Коливання маятників можна вважати гармонічними тільки в тому випадку, якщо амплітуда коливань мала (кут відхилення маятників не перевищує 3 5º; розтяг пружини в межах пропорційності).

Задачі про гармонічний коливальний рух можна умовно розбити на два

типи:

задачі на кінематику коливального руху;

задачі на динаміку коливального руху.

1.2.1. Задачі першого типу вимагають застосування загальних рівнянь гармонічних коливань. Вони розв’язуються із застосуванням рівнянь (1.1), (1.8), (1.9). Рівняння (1.8), (1.9), що описують закони зміни швидкості і прискорення, находять диференціюванням рівняння (1.1) за часом. Початкова фаза 0 (якщо не вказана в умові) знаходиться з початкових умов.

Із системи рівнянь (1.1), (1.8), (1.9) випливає, що максимальному зміщення при гармонічному коливанні відповідає нульова швидкість і максимальне прискорення, спрямоване протилежно зміщенню (убік рівноваги). У положенні рівноваги (х=0) швидкість максимальна, а прискорення дорівнює нулю.

13

Коливання і хвилі

Циклічна частота загасаючих коливань завжди менше власної циклічної частоти коливань. Таким чином, наявність сил тертя (опору) призводить до зменшення частоти і збільшення періоду коливань. Якщо опір невеликий ( 0 ), то цією зміною можна знехтувати і розраховувати частоту за форму-

лами (1.5), (1.6), (1.7).

Для знаходження амплітуди і початкової фази коливання, отриманого в результаті додавання двох однаково спрямованих гармонічних коливань однакової частоти, використовують формули (1.13) і (1.14). Якщо додається більше, ніж два коливання, то ефективнішим є метод векторних діаграм .

У задачах на визначення траєкторії точки, що бере участь одночасно в двох взаємно перпендикулярних коливаннях, слід виключати час t з рівнянь коливань, що додаються. Для цього можна використовувати тригонометричні співвідношення.

Зверніть увагу! Формулою (1.15) можна користуватися тільки в тому ви-

падку, якщо коливання, що додаються, мають однакові частоти. 2. Задачі на динаміку коливального руху.

Якщо на тіло діє декілька сил, і в результаті тіло здійснює гармонічні коливання, то сума сил дорівнює квазіпружної силі, яка змінюється за законом (1.3). Прикладом є коливання маятників, ареометра в рідині, вертикальні коливання колоди у воді і т.п.

Якщо тіло робить коливання під дією квазіпружної сили, то незалежно від природи цієї сили циклічна частота і період коливань визначаються формулами:

де k – коефіцієнт квазіпружної сили. В окремому випадку, якщо коливання обумовлені силою пружності пружини, то k є коефіцієнтом жорсткості пружини.

При розв’язанні задач про маятники, насамперед треба з’ясувати тип маятника. Періоди коливань маятників знаходять за формулами (1.5), (1.6), (1.7), а

також з використанням формули, яка є визначенням періоду коливань: T Nt ,

де N – число коливань, здійснених за час t.

Слід пам’ятати, що формула (1.5) для розрахунку періоду коливань математичного маятника застосовна тільки в тому випадку, коли точка підвісу знаходиться в рівновазі в полі земного тяжіння.

Зверніть увагу! При розрахунку періоду коливань фізичного маятника

момент інерції розраховується відносно осі коливань. Для його розрахунку необхідно застосовувати теорему Штейнера:

___________________________________________________________________

См. Волков О.Ф., Лумпієва Т.П. Курс фізики: У 2-х т. Т.2: Навчальній посібник для студентів інженерно-технічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – Донецьк:

ДонНТУ, 2009. – 208 с.

14

Коливання і хвилі

J J0 ml 2 ,

де J0 – момент інерції відносно осі, що проходить через центр мас паралельно даній; l – відстань між осями.

1.3 Приклади розв’язання задач

Приклад 1.3.1. Написати рівняння гармонічного коливального руху пружинного маятника з амплітудою А=5 см, якщо за час t=1 хв він здійснює 150 коливань

і початкова фаза коливань дорівнює 0= 3.

Розв’язання. Гармонічне коливання описується рівнянням:

Завдання «написати рівняння» означає, що треба загальне рівняння написати з конкретними числовими параметрами. Знайдемо циклічну частоту коливань:

Підставивши чисельні значення величин у формулу (4), отримаємо 5 . При підстановці врахували, що 1 хв=60 с.

Замінивши літерні позначення в рівнянні (1) на їх чисельні значення, можна записати рівняння коливань:

Зверніть увагу! Оскільки cos 5 t 3 – величина безрозмірна, то амплітуду А

не обов’язково підставляти в метрах; одиниця виміру зміщення х відповідатиме одиниці виміру амплітуди А.

Приклад 1.3.2. Через який час від початку руху точка, яка здійснює гармонічні коливання, зміститься від положення рівноваги на половину амплітуди? Період коливань Т=12 с.

Розв’язання. Запишемо рівняння гармонічних коливань у вигляді

15

Коливання і хвилі

оскільки в початковий момент часу точка перебувала в положенні рівноваги. За умовою задачі x(t) A2 . Зробимо заміну в рівнянні (1) і розв’яжемо отри-

мане співвідношення відносно часу t.

A2 Asin 0t , sin 0t 12 ,

0t arcsin 12 6 ,

Знайти моменти часу t, в які досягаються максимальна швидкість і максимальне прискорення.

Розв’язання. Спочатку необхідно отримати рівняння, що описують зміну швидкості і прискорення з часом. Швидкість чисельно дорівнює першій похідній координати за часом:

Швидкість прийме максимальне значення в ті моменти часу, коли буде виконуватися умова

де n=0,1,2,3…

Скоротивши рівняння (3) на , отримаємо:

16

Коливання і хвилі

Прискорення прийме максимальне значення в ті моменти часу, коли буде виконуватися умова:

Зверніть увагу! При n=0 час прийме негативне значення, що суперечить його фізичному сенсу. Тому дану відповідь відкидаємо.

Приклад 1.3.4. Знайти амплітуду А і початкову фазу 0 гармонічного коливання, отриманого від додавання однаково спрямованих коливань, заданих рівнян-

нями x1 (t) 4cos t (см) и x2 (t) 3cos t 2 (см). Написати рівняння результуючого коливання. Побудувати векторну діаграму додавання амплітуд.

Розв’язання. Коливання відбуваються в одному напрямку і мають однакову частоту. У цьому випадку амплітуда результуючого коливання визначається за формулою:

17

Коливання і хвилі

Із заданих рівнянь визначаємо значення амплітуд і початкових фаз: А1=4 см, А2=3 см, 01=0, 02= /2. Частота коливань, що додаються = .

Початкову фазу результуючого коливання можна визначити з умови:

Підставивши чисельні значення величин у формули (1) і (2), отримаємо А=5 см, tg 0=0,75, 0 arctg0,75 37 0,20 .

Результуюче коливання буде мати ту ж частоту, тобто = . Запишемо рівняння результуючого коливання:

Побудуємо векторну діаграму додавання (рис. 1.1). Для цього накреслимо вісь 0х. Перше коливання можна представити у вигляді вектора A1 , довжина якого дорівнює 4 см. Цей вектор повинен відстояти від осі 0х на кут 01. Оскі-

Зверніть увагу! Амплітуду і початкову фазу результуючого коливання можна

Використання векторної діаграми іноді значно спрощує розв’язання.

Приклад 1.3.5. На рисунку 1.2 наведено графік биттів майже гармонічних коливань амплітуда яких повільно змінюється, які виникають в результаті додавання двох однаково спрямованих гармонічних коливань з мало відмінними частотами. Визначити частоти і амплітуди цих коливань.

Розв’язання. Частота результуючого коли-

Рисунок 1.2 вання дорівнює напівсумі частот коливань, що додаються:

18

З графіка визначаємо, що за час t=1 с сталося N=9 коливань. Значить =9 Гц. Частота, з якою змінюється амплітуда, називається частотою биття.

З рисунку випливає, що за одну секунду здійснилося 2 повних циклу зміни амплітуди. Отже, Б =2 Гц.

Підставимо значення =9 Гц і Б =2 Гц в рівняння (1) і (2) і розв’яжемо отриману систему.

1 2 9.

2

1 2 2 .

Звідси, 1=10 Гц, 2=8 Гц.

Амплітуда биття в будь-який момент часу визначається рівнянням

A t 2Acos 2 t .

При cos 2 t 1 амплітуда биття приймає максимальне значення А(t)=2А. З графіка визначаємо, що 2А=2 см. Звідси А=1 см.

Приклад 1.3.6. Матеріальна точка бере участь одночасно в двох взаємно перпендикулярних гармонічних коливаннях, що виражаються рівняннями:

x cos t (см) и y 2cos 2 t (см). Знайти рівняння траєкторії точки, визначити її швидкість у момент часу t=1/3 с і напрямок руху.

Розв’язання. Для визначення траєкторії точки, що бере участь одночасно в двох взаємно перпендикулярних коливаннях, слід виключити час t з рівнянь коливань, що додаються. Для цього використовуємо наступне тригонометричне співвідношення:

19

Коливання і хвилі

Рівняння (3) можна привести до виду:

Це рівняння параболи, вісь якої збігається з віссю 0x. Оскільки

A1 1, A2 2 , то 1 х 1, 2 у 2.

Для побудови траєкторії складемо таблицю:

Значення складових знайдемо, використовуючи визначення швидкості: vx dxdt sin t , vy dydt 2 2 sin 2 t sin 2 t .

Зробимо підстановку в рівняння (5):

Підставивши чисельне значення часу в формулу (6), отримаємо v 3,14 см/с.

Визначимо напрямок руху точки. У початковий момент t=0 координати точки рівні х0=1 см, у0=2 см (точка А на рис. 1.3). У наступний момент часу, наприклад при t1=1 c, x1=1 см, у1=0. Знаючи положення точок в початковий і подальший (близький) момент часу, можна вказати напрямок руху точки вздовж траєкторії. На рисунку це напрямок руху вказано стрілкою (від точки А вниз). Після того, як в момент t2=2 с точка досягне точки D, вона буде рухатися в зворотному напрямку.

20