1 Лютнева революція в Росії та іі вплив на Україну

Кінець лютого 1917 р. став для російського царизму фатальним. Стихійна хвиля народного невдоволення, швидко набираючи силу, переросла в революцію. Протягом надзвичайно короткого часу (з 23 лютого до 2 березня) самодержавство впало, Микола II відрікся від влади і фактично в країні встановився республіканський лад. Могутнім каталізатором подій стала Перша світова війна.

Перемога революції сприяла створенню на теренах колишньої імперії нової політичної ситуації та суспільної атмосфери. Тимчасовий вакуум легітимної (законної) влади; поява конкуруючих владних структур (Тимчасовий уряд — Ради); широкомасштабне втягнення в орбіту революційної діяльності неосвічених і недосвідчених народних мас; активний вихід армії на авансцену внутріполітичної боротьби; посилення в народній свідомості орієнтації на силові методи розвґязання суспільних проблем; зростання ролі політичних партій, пошуки політичними силами нових шляхів суспільного розвитку; активізація національних рухів — всі ці тенденції та процеси позначилися на історичному розвитку України не тільки на початку, а й протягом усього 1917 р. Водночас місцеві чинники зумовили специфіку та особливості суспільного життя українських земель.

Майже одразу після Лютневої революції питання про самовизначення України опинилося в епіцентрі політичної боротьби. Політичні сили визнавали за Україною тільки право на національно-культурну автономію. Таке вирішення українського питання вже на початку 1917 р. не відповідало вимогам часу якісно новому рівню національного руху і тому не тільки породжувало численні тертя, суперечності та протиріччя між різними політичними силами суспільства, а й зумовило появу в Україні ще одного альтернативного центру влади — Центральної Ради — громадсько-політичного обґєднання, що утворилося 4 березня 1917 року. У надзвичайно короткий час Центральна Рада переросла у впливовий представницький орган народної влади. Важливу роль у ц створенні, зміцненні та визначенні основних напрямів діяльності відіграли три провідні українські партії: Українська партія соціалістів-революціонерів, Українська соціал-демократична робітнича партія та Українська партія соціалістів-федералістів. Головою Центральної Ради було обрано М. Грушевського.

Безпосередніми наслідками Лютневої революції 1917 р. для України були посилення політичної боротьби; вихід на політичну арену широких народних мас; перетворення армії на впливовий фактор внутрішнього життя; зростання ролі політичних партій; зміщення суспільних настроїв вліво; паралельна поява конкуруючих владних структур Тимчасового уряду і Рад, у діяльності яких домінував соціальний акцент, та Центральної Ради, у роботі якої надавалася перевага вирішенню питань національного розвитку.

37 Охарактеризувати культурно – національний розвиток України в умовах незалежності.

Исторический опыт доказывает, что в переломные моменты можно достичь гармонии только тогда, когда параллельно с радикальными преобразованиями в политике, экономике, социальных сферах происходят изменения в культуре.

После провозглашения независимости в духовно-культурной жизни происходило 3 противоречивых процесса: пересмотр, переосмысление и переоценка еще недавно главенствующих взглядов, ориентиров, возвращение традиционных ценностей нации. Возрождение культуры, религиозных и национальных форм световосприятия проникновение и адаптация на почве новой системы ценностей. Отказ, даже частичный от старой шкалы ценностей вывело общество из равновесия, а отсутствие четкой новой системы ценностей не давала ему возможности стабилизироваться.

Другой серьезной проблемой духовно-культурной жизни соврем У. является проникновение и адаптация на национальной почве систем ценностей западной цивилизации.

Основой возрождения культуры является образование. В 1993 КабМин утвердил программу «образование», которое предусматривала:

• децентрализацию управления образованием

• диференциализ-ю, гуманизацию учебно-воспит процесса.

В процессе реформирования ударение было сделано на:

• деидеологизацию и демократизацию учебного процесса.

• связь образования с национальной историей, культурой и традициями.

• обеспечении свободы творчества педагогам. В концк 2000 г был обнародован проект «концепции 12 летней средне образовательной школы».

Содержание концепции предполагает:

• переход к 12 летней системе образования в ср. школе.

• обеспечение непрерывности образования молодежи.

• усиление воспитательной и организаторской функции учителя.

• увеличение в учебном процессе умение добывать информацию из разных источников. Составной частью культуры является наука, потенциал кот. в У. сравнительно высокий.

В этой области существуют негативные тенденции:

• постоянное снижение затрат на науку.

• падение уровня наукоемкости ВВП У.

• недостаточная материальная база.

• снижение эффективности функционирования научных учреждений.

• Внутренняя и внешняя утечка мозгов. Характерными чертами литературного процесса является утверждение мировоззренчеки - эстетического плюрализма, творческий поиск, сохранение и творческое осмысление традиций. Развивается национальный театр. Сложная ситуация в сфере кинематографа. В сфере культуры активно развиваются международные связи, что содействует расширению Украинской культуры в мир.