Короткі теоретичні відомості

Значна частина економічних задач вирішується або методом прямого ліку (пряма задача), або методом зворотних обчислень (зворотна задача).

Прямі задачі – це задачі, що констатують. Це означає наступне: задані значення вхідних показників, на підставі яких розраховуються результуючі. Прикладом прямої задачі може служити задача розрахунку рентабельності на підставі таких вхідних показників, як прибуток і затрати, завдяки яким цей прибуток отриманий. Задачі даного класу називаються транзакційними (On-line Transaction Processing, OLTP), вони призначені для оперативної обробки даних.

Зворотні обчислення, на відміну від задач прямого ліку, призначені для пошуку тих значень вхідних показників, які забезпечать бажане значення результуючого показника. Шуканими величинами будуть прирости (позитивні або негативні) вхідних показників. Приклад зворотної задачі: «Відомий рівень рентабельності до виробничих фондів. Які повинні бути прибуток, основні й оборотні кошти, щоб забезпечити підвищення рентабельності на n%?». У практиці керування підприємством задачі такого роду ще називають аналітичними (On-line Analytical Processing, OLAP). Вони призначені для підготовки інформації в процесі формування рішень.

Цілі розв'язання прямих і зворотних задач різні: прямі вирішуються для того, щоб визначити фактичний стан підприємства, який залежить від виробничо-господарських і фінансових операцій підприємства, що вже відбулися, а зворотні («як зробити, щоб») – для формування управлінського рішення.

Економічні задачі можуть вирішуватися комплексно в складі інтегрованих інформаційних систем або як автономна одиниця, що представляє інтерес для окремого користувача. Якщо мова йде лише про одну задачу (яка розглядається поза зв'язком з іншими задачами), то розробка її комп'ютерного рішення здійснюється в наступній послідовності:

I. Домашинна фаза розв'язання задачі:

1. Обґрунтування доцільності автоматизації процесу розв'язання задачі.

2. Вибір методу розв'язання задачі.

3. Виконання постановки задачі.

4. Розробка контрольного прикладу.

II. Машинна фаза розв'язання задачі:

5. Створення комп'ютерної програми розв'язання задачі.

6. Налагодження й тестування комп'ютерної програми, розробка інструктивно-методичної документації по застосуванню комп'ютерної програми.

7. Експериментальна експлуатація.

8. Промислова експлуатація.

Постановка задачі – це опис ходу розв'язання задачі, що дає уявлення про сутність процесу, який автоматизується, й логіку перетворення первинних даних для одержання результату.

Типова постановка економічної задачі включає наступні розділи:

1. Організаційно-економічна сутність задачі.

2. Опис вхідної інформації й методів її контролю.

3. Опис умовно-постійної інформації.

4. Опис результуючої інформації.

5. Опис алгоритму розв'язання задачі.

Контрольний приклад розв’язання задачі– це обмежена сукупність реальних даних, на яких перевіряється коректність (правильність) алгоритму, а згодом і працездатність комп'ютерної програми.

Для комп'ютерного розв'язання задачі можна придбати готовий програмний продукт, виготовити програмний продукт власними силами або виготовити програмний продукт, скориставшись послугами програмістів-професіоналів. У даній роботі передбачається виготовити програмний продукт власними силами, скориставшись таким інструментальним засобом, призначеним для кінцевого користувача, як MS Excel.

При обробці списків велике значення має отримання підсумкових значень. Програма MS Excel має низьку засобів для одержання узагальнених величин. Одним з таких засобів є зведена таблиця.Дляотримання зведеноїтаблицівMS Excel використовується майстер зведених таблиць і діаграм, що викликається командою Сводные таблицы пункту меню Данные. Зведена таблиця тісно пов’язана з первинними даними, але автоматично не перерозраховується. Для оновлення даних у зведеній таблиці використовують кнопку <Обновить данные> панелі інструментів Сводные таблицы.