Различают следующие виды речи:

1. Внешняя. Общение между людьми при помощи разговора или различных технических устройств.

2. Внутренняя, направленная на себя. Носит свернутый, сокращенный характер.

3. Устная. Протекает в меняющихся условиях. Отличается сокращенным количеством слов и простой грамматической конструкцией.

4. Письменная. Очень четкий замысел. Сложная смысловая программа. Предъявляет повышенные требования к мыслительной деятельности.

5. Аффективная. Нет замысла, очень ограничена: «Ой!», «Смотри у меня!».

6. Диалогическая. Речь, при которой активны в равной степени все ее участники. Возникает как ответ на вопрос, не требует специальной подготовки.

7. Монологическая. Развернутая и связная речь. Предъявляет высокие требования к говорящему (доклад, лекция). Требует тщательного отбора слов, оборотов.

ІІІ

Уявлення про іншу людину тісно зв’язане з рівнем власної самосвідомості. Зв’язок цей двоякий: з одного боку багатство уявлень про самого себе визначає і багатство уявлень про іншу людину, з другого боку – чим повніше розкривається інша людина, тим ширше стає уявлення і про самого себе. Таким чином, людина усвідомлює себе через іншу людину. Аналіз усвідомлення себе через іншу людину включає два боки – ідентифікацію і рефлексію.

Ідентифікація – це спосіб розуміння іншої людини через усвідомлення чи без свідоме уподобання її характеристикам самого суб’єкту. Ідентифікація виступає в якості одного із механізмів пізнання і розуміння іншої людини.

Ідентифікація тісно зв’язана з емпатією. Емпатія також визначається як особливий спосіб розуміння іншої людини. але тут мається на увазі не раціональне осмислення іншої людини, а бажання емоційно відгукнутися на її проблеми. Механізм емпатії в окремих рисах схожий з механізмом ідентифікації: і там, і тут присутні вміння поставити себе на місце іншого, подивитися на речі з її точки зору. Але ж подивитися на речі з будь-чиєї точки зору – не обов’язково означає обожнювати себе з іншою людиною.

Ідентифікація – це пізнавання будь-чого, уподібнення, ототожнення з будь-ким або будь-чим, це процес зіставлення (сопоставление), звірення (сличение) одного об’єкту з іншим на основі будь-якої ознаки (признак) чи властивості, в результаті чого робиться встановлення їх схожості або різниці. В людині - процес розпізнавання тієї якості, на основі якої особа може бути віднесена до будь-якого класу чи типу.

Рефлексія – це коли людина ідентифікує іншу людину, вона має уявлення чисто суб’єктивне і в цьому можливі деякі соціально-психологічні перекручування (искажения). Включає в себе наступні показники:

1. Міркування про іншу людину по аналогії із собою – в більшості випадків без свідоме перенесення на інших своїх властивостей, переживань.

2. «Ефект ореолу» - вплив загального враження про іншу людину на сприйняття і оцінку приватних якостей і проявів її особи.

3. Ефект стереотипізації – накладення на сприйняття окремої людини стереотипу, узагальненого образу деякого класу, групи, категорії людей.

4. Розглядання конкретної людини крізь призму уявлень про те, якою повинна бути особа на думку сприймаючого.

5. Прагнення до внутрішньої несуперечливості (непротиворечивости) – схильність сприйняття «витиснути» всі аспекти образу сприймаючої людини, суперечливо складеної про неї «концепції».

6. Влив характеристик особистості сприймаючого - розуміється вплив на соціальну перцепцію (сприйняття і оцінки людьми соціальних об’єктів) – рівня притягань, самооцінки, розвиток тих чи інших захисних механізмів, товариськість чи замкнутість тощо.

7. «Ефект інерції» - тенденція до збереження один раз і назавжди створене уявлення про людину.

8. «Ефект послідовності» - вплив на сприйняття послідовності отримання відомостей про людину.

IV

Бар’єри спілкування – це труднощі в обміні думками, в досягненні взаєморозуміння і згоди між учасниками спілкування.

Бар`єр в спілкуванні наростає, коли до соціальних причин, що їх породили, додаються причини пізнавального характеру. Взаєморозуміння залежить від ступеню розвитку інтелектуальних здібностей людей, які спілкуються.

Для правильного розуміння тієї чи іншої інформації слухач повинен вдумливо і зацікавлено слухати повідомлення чи читати текст. Крім цього, йому необхідно мати деякий обсяг знань в тій галузі, про яку йде мова. Чим менший цей обсяг у нього, тим більше ступінь розуміння буде наближатися до нуля, ставати недосяжною для розуміння. А коли обсяг знань мовця менше, ніж у слухача, то він не зможе нічого додати до тих знань, які є. перешкоди в спілкуванні, які породжуються пізнавальними факторами учасників комунікації, складають гносеологічний аспект бар`єру в спілкуванні.

Бар`єри взаєморозуміння виникають на різних етапах взаємовідносин.