Муколичні препарати при хозл.

Призначаються тільки пацієнтам з в`язким харкотинням:

- АМБРОКСОЛ - внутрішньо по 30 мг 3 р/д протягом 2 діб, в подальшому по 30 мг 2 р/д (до усунення симптомів);

- АЦЕТИЛЦИСТЕЇН (препарат має антиоксидантний ефект, що сприяє зменшенню частоти та виразності загострень) - внутрішньо по 600 мг/д одноразово або по 200 мг 3 р/д протягом 3-6 місяців

Інше фармакологічне лікування:

• ФЕНСПИРИД (ЕРЕСПАЛ) - призначається при нетяжких загостреннях та в складі базисної терапії на протязі 3– 6 місяців після загострення ХОЗЛ I стадії внутрішньо по 80 мг 2 р/д .

• ПРОТИГРИПОЗНА ВАКЦИНАЦІЯ -

може зменшити тяжкість загострення та смертність хворих на ХОЗЛ;

Проводиться щорічно.

• АЛЬФА-1-АНТИТРИПСИН - замісна терапія у пацієнтів в разі спадкової недостатності альфа-1-антитрипсину та верифікованій емфіземі легень (не рекомендується для лікування хворих на ХОЗЛ, не пов`язаних із дефіцитом альфа-1-антитрипсину.

Тести до теми: Хронічний (необструктивний) бронхіт. ХОЗЛ.

1. Протягом 8 років хворого періодично турбує кашель зранку з відходженням невеликої кількості мокротиння, задишка. Палить більше як 10 років. Об'єктивно: ціаноз, збільшення тривалості видиху, сухі хрипи різної тональності. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Ідіопатичний фіброзивний альвеоліт.

В. Хронічний (необструктивний) бронхіт.

С. ХОЗЛ.

Д. Бронхоектатична хвороба.

Е. Бронхіальна астма.

С. Вогнищевий туберкульоз легень.

Д. Дисемінований туберкульоз легень.

Е. Периферійний рак легені.

2. Під час флюорографічного обстеження у 45-річного чоловіка вперше на верхівці правої легені виявлено нечисленні вогнища малої інтенсивності з нечіткими контурами. Самопочуття хворого не порушене. Багато років палить. Об'єктивно: над легенями - перкуторно легеневий звук, дихання везикулярне, хрипи не прослуховуються. Аналіз крові без змін. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Еозинофільна пневмонія.

В. Бронхопневмонія.

3. Жінка, 36 років, протягом 1 тиж. перебуває вдома з приводу ГРВІ. Скаржиться на кашель із невеликою кількістю слизисто-гнійного мокротиння, загальну слабкість. Об'єктивно: стан відносно задовільний, температура тіла - 37,2 °С, ЧД - 18 за 1 хв, ЧСС - 80 за 1 хв, АТ - 110/70 мм рт. ст. У легенях дихання везикулярне, із жорст­ким відтінком, поодинокі сухі хрипи. Тони серця приглушені, ритм правильний. Рентгепнологічно – легені без вогнищево-інфільтративних змін. Яка тактика ведення хворої найбільш правильна?

А. Закрити листок непрацездатності і виписати до роботи.

В. Призначити інгаляції.

С. Продовжити листок непрацездатності.

Д. Госпіталізувати до пульмонологічного відділення.

Е. Призначити антибактеріальну терапію.

4. Чоловік, 33 років, скаржиться на кашель з мізерним мокротинням, загальну слабкість протягом щонайменше 3 років. Тиждень тому переніс ГРВІ. Палить протягом 15 років до 20 цигарок у день. Об'єктивно: стан відносно задовільний. Температура тіла -37,1 °С. ЧД - 18 за 1 хв, ЧСС - 76 за 1 хв, АТ - 120/70 мм рт. ст. У легенях - дихання везикулярне із жорстким відтінком, розсіяні низькотональні сухі хрипи, незвучні вологі хрипи в невеликій кількості. Тони серця приглушені, ритм правильний. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Гострий бронхіт.

В. Вогнищева пневмонія.

С. Бронхоектатична хвороба.

Д. Початкова стадія бронхіальної астми

Е. Хронічний (необструктивний) бронхіт у фазі загострення

5. Хворий, 22 років, через 3 доби після ГРВІ скаржиться на відчуття дертя за грудниною, кашель зі слизистим мокротинням. Стан задовільний. Перкуторно визначається ясний легеневий звук, над легенями жорстке дихання. Рентгенограма легень не змінена. Який діагноз у хворого?

А. Гострий трахеїт.

В. Пневмонія.

С. Гострий ларингіт.

Д. Гострий бронхіт.

Е. Гострий фарингіт.

6. Пацієнт, 29 років, скаржиться на кашель переважно зранку, з виділенням мокротиння після кількох кашльових поштовхів, задишку під час фізичного навантаження протягом останніх 3 років. Погіршення настало після переохолодження. В анамнезі: пневмонія. Об'єктивно: дихання жорстке, з подовженим видихом, на його фоні вислуховуються розсіяні тріскучі хрипи. На рентгенограмі органів грудної порожнини вогнищевих змін немає. Об'єм форсованого видиху за першу секунду становить 70 %. Який клінічний діагноз можна встановити хворому?

А. Бронхіальна астма, легкий перебіг.

В. Хронічний необструктивний бронхіт.

С. ХОЗЛ.

Д. Гострий бронхіт, рецидивний перебіг.

Е. Бронхоектатична хвороба.

7. У хворого 45 р. після аускультації виявили сухі хрипи. Де і коли утворються сухі хрипи?

А. При розширенні бронхів.

В. В бронхах при бронхоспазмі і/або в’язкому ексудаті.

С. В бронхах при рідкому запальному ексудаті.

Д. В порожнинах у легеневій тканині.

Е. В альвеолах при запаленні легень.

8. Чоловік, 55 років, скаржиться на постійну задишку, яка підсилюється після фізичного навантаження, вранішній кашель з невеликою кількістю слизисто-гнійного мокротиння. Хворіє приблизно 10 років. Палить 40 років. Об'єктивно: температура тіла - 36,5 °С, ЧД - 20 за 1 хв., пульс— 78 за 1 хв., АТ - 135/85 мм рт. ст. Зріст — 175 см. Маса тіла — 95 кг. Грудна клітка бочкоподібної форми. Над легенями на фоні послабленого везикулярного дихання - невелика кількість розсіяних сухих хрипів. ФЖЄЛ – 81%, ОФВ₁ – 58%, ОФВ₁/ФЖЄЛ – 54%. Який механізм порушення альвеолярної вентиляції є провідним при захворюванні пацієнта?

А. Бронхіальна обструкція.

В. Порушення функції дихального центру.

С. Порушення функції нервово-м'язового апарату.

Д. Рестриктивна недостатність зовнішнього дихання.

Е. Порушення рухомості грудної клітки.

9. Чоловік, 64 років, тривалий час скаржиться на задишку, яка посилюється під час фізичного навантаження. Об'єктивно: температура тіла - 36,5 °С, ЧД - 24 за 1 хв, пульс - 92 за 1 хв, АТ - 125/80 мм рт. ст. "Теплий” ціаноз, набухання шийних вен під час вдиху та видиху. Набряки на нижніх кінцівках. Над легенями вислуховується послаблене везикулярне дихання, розсіяні сухі хрипи. Тони серця послаблені, систолічний шум у основи мечовидного відростка, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Печінка виступає на 5 см з-під краю ребрової дуги. Асцит. Яка патологія найбільш імовірно могла сприяти розвитку гепатомегалії та асциту?

А. ХОЗЛ, легеневе серце.

В. Бронхіальна астма.

С. Ревматична аортальна недостатність

Д. Хронічна тромбоемболія легеневої артерії.

Е. Полікістоз легень.

10. Хворий, 40 років, скаржиться на постійний кашель із виділенням невеликої кількості слизистого мокротиння. Ранковий кашель турбує протягом 5 років, 2—3 рази на рік після переохолодження посилюється. Палить, вживає алкоголь. Об'єктивно: голосове тремтіння послаблене. Перкуторно визначається ясний легеневий звук над легенями, Поодинокі непостійні вологі хрипи. Рентгенологічне обстеження: збільшення коренів легень, посилення легеневого малюнка. Який з діагнозів найбільш імовірний?

А..Прикоренева пневмонія.

В. Хронічний (необструктивний) бронхіт.

С. ХОЗЛ

Д. Емфізема легень.

Е. Бронхоектатична хвороба.

11. Чоловік, 43 років, скаржиться на задишку під час фізичного навантаження . Об'єктивно: температура тіла - 36,4°С, ЧД - 20 за 1 хв, пульс - 78 за 1 хв, АТ - 125/80 мм рт. ст. Бочкоподібна форма грудної клітки. Над легенями вислуховується послаблене везикулярне дихання. Яке дослідження необхідно провести хворому в амбулаторних умовах для вирішення питання про ефективність призначених бронхолітиків?

А. ЕКГ-контроль перевантаження правого серця.

В. Бронхоскопічне.

С. Спірографічне.

Д. Пікфлоуметрію.

Е. Аналіз мокротиння (кількість та флора).

12. Чоловіку, 47 років, хворому на ХОЗЛ, призначено препарат теофіліну пролонгованої дії (тео-дур). Найбільш імовірно, що терапевтична концентрація теофіліну в крові хворого після одноразового прийому адекватної дози буде зберігатися протягом такого терміну:

А. 18 год.

В. 24 год.

С. 12 год.

Д. 6 год.

Е. 48 год.

13. Чоловік, 54 років, шахтар, протягом 20 років хворіє на хронічний бронхіт. Об'єктивно: температура тіла - 36,6 °С, ЧД - 22 за 1 хв, пульс- 80 за 1 хв, АТ- 125/85 мм рт. ст. Гіперстенік. Над легенями - невелика кількість розсіяних сухих хрипів. На УЗД серця та судин ознаки легеневої гіпертензії. Який основний патогенетичний механізм легеневої гіпертензії в даного хворого?

А. Хронічна гіпоксемія.

В. Вентиляційні порушення.

С. Порушення кровотоку.

Д. Обмеження рухливості грудної клітки.

Е. Анатомічна редукція судинного русла

14. У чоловіка, 59 років, хворого на ХОЗЛ, емфізему легень, з дихальною недостатністю II-III ст. є скарги на періодичний біль у ділянці серця. АТ - 150/100 мм рт. ст. На ЕКГ зареєстровано різке відхилення електричної осі вправо, з S₁= 6 мм, і R_III = 8 мм, QRS - 0,09 с, депресією ST_{II - III} =1,5 мм й інверсією Т _{II - III} —1,5 мм, а також P_{II – III} =3 мм. Оцініть дані ЕКГ.

А. Блокада лівої ніжки пучка Гіса.

В. Гіпертрофія правого шлуночка і правого передсердя.

С. Гіпетрофія правого і лівого шлуночка.

Д. Гіпертрофія лівого шлуночка і лівого передсердя.

Е. Блокада правої ніжки пучка Гіса.

15. Хворий, 65 років, скаржиться на експіраторну задишку, малопродуктивний кашель, загальну слабкість. В анамнезі: хворіє 18 років. Палить 25 років. Об'єктивно: ціаноз губ, обличчя набрякле, грудна клітка бочкоподібна, коробковий перкуторний звук, жорстке дихання, розсіяні сухі свистячі хрипи, тахікардія, печінка на 3 см виступає з-під краю ребрової дуги. У крові: ер. - 6,2 • 10 ¹²/л, Нв - 170 г/л, ШОЕ - 4 мм/ год. Рентгенологічно: легеневі поля підвищеної прозорості, легеневий малюнок посилений, корені розширені, тяжисті, гіпертрофія правого шлуночка. ОФВ1- 36%. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Хронічний обструктивний бронхіт.

В. ХОЗЛ ІІІ ст.

С. ХОЗЛ ІІ ст.

Д. Бронхіальна астма.

Е. Первинна емфізема легень.

16. Пацієнт, 29 років, скаржиться на кашель переважно зранку, з виділенням мокротиння після кількох кашльових поштовхів, задишку під час фізичного навантаження протягом останніх 3 років. Погіршення настало після переохолодження. В анамнезі: пневмонія. Об'єктивно: дихання жорстке, з подовженим видихом, на його фоні вислуховуються розсіяні сухі хрипи. На рентгенограмі органів грудної порожнини змін немає. Об'єм форсованого видиху за першу секунду становить 70 %. Який клінічний діагноз можна встановити хворому?

А. Бронхоектатична хвороба.

В. Гострий бронхіт, рецидивний перебіг.

С. ХОЗЛ.

Д. Хронічний необструктивний бронхіт.

Е. Бронхіальна астма, легкий перебіг.

17. Чоловік, 33 років, скаржиться на кашель з мізерним мокротинням, загальну слабкість протягом щонайменше 3 років, Тиждень тому переніс ГРВІ. Палить протягом 15 років до 20 цигарок у день. Об'єктивно: стан відносно задовільний. Температура тіла -37,1 °С. ЧД - 18 за 1 хв, ЧСС - 76 за 1 хв, АТ - 120/70 мм рт. ст. У легенях - дихання везикулярне, із жорстким відтінком, розсіяні сухі хрипи, незвучні вологі хрипи в невеликій кількості. Тони серця приглушені, ритм правильний. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Хронічний (необструктивний) бронхіт, загострення.

В. Вогнищева пневмонія.

С. Початкова стадія бронхіальної астми,

Д. Гострий бронхіт.

Е. Бронхоектатична хвороба.

18. Хворий віком 52 роки, спостерігається з приводу ХОЗЛ ІІст. Призначення якого бронхолітику є оптимальним?

А. Спірива

В. Беродуал

С. Теопек

Д. Сальбутамол.

Е. Еуфілін.

19. У хворого 42 років з ХОЗЛ, який регулярно вживає флютиказону дипропіонат 2 рхд, кетотифен 2 рхд, атровент 3 рхд, сальбутамол 2рхд, теопек 2 рхд, виникли скарги на біль в епігастрії та печію. Об-но: ЧСС=100/хв, дихання жорстке, болючість у епігастральній ділянці. рН-метрія – базальна гіперацидність, ЕФГДС – рефлюкс-езофагіт, ерозії слизової шлунка та ДПК. Який з наведених засобів викликав дане ускладнення?

A. Теопек

B. Кетотифен

C. Сальбутамол.

Д. Атровент

E. Флютиказону дипропіонат

20. Хворий 47 р., скарги на кашель з гнійним харкотинням, з запахом до 250 мл/добу,

виділяється в положенні на лівому боці, кровохаркання. Об-но: t° -37,3°, ціаноз,

відставання правої половини грудної клітки при диханні. Перкуторний звук

притуплений. Дихання жорстке з вологими хрипами. Харкотиння тришарове,

еластичні волокна відсутні, лейкоцити та еритроцити, Rö - ОГК- деформація

легеневого малюнка. Який діагноз є найбільш ймовірний?

A. Хронічний необструктивний бронхіт.

B. Крупозна пневмонія.

C. Туберкульоз легенів.

Д. Рак легенів.

E. Бронхоектатична хвороба.

21. Чоловік, 60 років, скаржиться на задишку, яка посилюється під час фізичного навантаження. Палить біля 30 років. Об'єктивно: температура тіла - 36,5 °С, ЧД - 22 за 1 хв, пульс - 88 за 1 хв, АТ -130/85 мм рт. ст. Грудна клітка бочкоподібної форми, легеневий звук з коробочним відтінком над усією поверхнею легеневих полів, послаблене везикулярне дихання, високотональні сухі хрипи. ОФВ1 – 57%. Яке захворювання в анамнезі найбільш імовірно призвело до патологічних змін у хворого?

А. Бронхоектатична хвороба.

В. Пухлина бронху.

С. ХОЗЛ.

Д. Пневмонія.

Е. Туберкульоз легень.

22. Хворому з ХОЗЛ III ст..призначено комбінований бронхолітик та інгаляційний глюкокортикоїд. Який засіб відноситься до комбінованих бронхолітиків?

А. Беротек.

В. Атровент.

С. Беродуал.

Д. Сальбутамол.

Е. Серевент.

23. Хворому з хронічним необструктивним бронхітом дільничий лікар призначив препарати з групи макролідів та мукорегуляторів. Який препарат відноситься до мукорегуляторів?

А. Мукалтин.

В. Лібексин.

С. Сальбутамол.

Д. Ацетилцистеїн.

Е. Амброксол.

24. Хворому з хронічним необструктивним бронхітом дільничий лікар призначив препарати з групи макролідів та мукорегуляторів. Який препарат відноситься до макролідів?

А. Стрептоміцин.

В. Кларитроміцин.

С. Кліндаміцин.

Д. Ципрофлоксацин.

Е. Гатифлоксацин.

25. Чоловік, 48 років, скаржиться на задишку під час фізичного навантаження . Об'єктивно: температура тіла - 36,4°С, ЧД - 20 за 1 хв, пульс - 78 за 1 хв, АТ - 120/80 мм рт. ст. Бочкоподібна форма грудної клітки. Над легенями вислуховується послаблене жорстке дихання, сухі хрипи. Яке з дослідження необхідно провести хворому в амбулаторних умовах для вирішення питання про ефективність призначених бронхолітиків?

А. Бронхоскопічне.

В. ЕКГ-контроль перевантаження правого серця.

С. Спірографічне.

Д. Пікфлоуметрію.

Е. Аналіз мокротиння (кількість та флора).

26. Пацієнт, 29 років, скаржиться на кашель переважно зранку, з виділенням мокротиння після кількох кашльових поштовхів, задишку під час фізичного навантаження протягом останніх 3 років. Погіршення настало після переохолодження. В анамнезі: часті ГРВІ. Об'єктивно: дихання жорстке, на його фоні вислуховуються поодинокі розсіяні сухі хрипи. На рентгенограмі органів грудної порожнини посилення легеневого малюнку. ФЖЄЛ становить 95%, ОФВ₁ - 86 %, ОФВ₁ /ФЖЄЛ – 82%. Який клінічний діагноз можна встановити хворому?

А. Бронхіальна астма, легкий перебіг.

В. Гострий бронхіт, рецидивний перебіг.

С. Хронічний (необструктивний) бронхіт, загострення.

Д. ХОЗЛ.

Е. Бронхоектатична хвороба.

27. Чоловік, 55 років, скаржиться на постійну задишку, яка підсилюється після фізичного навантаження, вранішній кашель з невеликою кількістю слизисто-гнійного мокротиння. Хворіє приблизно 10 років. Палить 40 років. Об'єктивно: температура тіла - 36,5 °С, ЧД - 20 за 1 хв., пульс— 78 за 1 хв., АТ - 135/85 мм рт. ст. Зріст — 175 см. Маса тіла — 95 кг. Грудна клітка бочкоподібної форми. Над легенями на фоні послабленого жорсткого дихання невелика кількість розсіяних сухих хрипів. ФЖЄЛ – 81%, ОФВ₁ – 58%, ОФВ₁/ФЖЄЛ – 54%. Який з препаратів, призначених пацієнту, має бронхолітичну дію?

А. Амброксол.

В. Кларитроміцин

С. Тіотриазолін

Д. Беклометазон

Е. Беродуал

28. Чоловік, 33 років, скаржиться на кашель з мізерним мокротинням, загальну слабкість протягом щонайменше 3 років, Тиждень тому переніс ГРВІ. Палить протягом 15 років до 20 цигарок у день. Об'єктивно: стан відносно задовільний. Температура тіла -37,1 °С. ЧД - 18 за 1 хв, ЧСС - 76 за 1 хв, АТ - 120/70 мм рт. ст. У легенях - дихання жорстке, розсіяні сухі хрипи. ФЖЄЛ - 82 %, ОФВ₁ – 67%. Тони серця приглушені, ритм правильний. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Гострий бронхіт.

В. Бронхіальна астма.

С. Вогнищева пневмонія.

Д. ХОЗЛ.

Е. Бронхоектатична хвороба.

29. Хворий, 65 років, скаржиться на експіраторну задишку, малопродуктивний кашель, загальну слабкість. В анамнезі: хворіє 18 років. Палить 25 років. Об'єктивно: ціаноз губ, обличчя набрякле, грудна клітка бочкоподібна, коробковий перкуторний звук, жорстке дихання, розсіяні сухі свистячі хрипи, тахікардія, печінка на 3 см виступає з-під краю ребрової дуги. У крові: ер. - 6,2 • 10 ¹²/л, Нв - 170 г/л, ШОЕ - 4 мм/ год. Рентгенологічно: легеневі поля підвищеної прозорості, легеневий малюнок посилений, корені розширені, тяжисті, гіпертрофія правого шлуночка, ФЖЄЛ - 58 %, ОФВ₁ – 32%, ОФВ₁ /ФЖЄЛ – 41%. Які порушення вентиляції мають місце?

А. Порушень вентиляції не має.

В. Змішані порушення вентиляції з переважанням рестриктивних змін.

С. Змішані порушення вентиляції з переважанням обструктивних змін.

Д. Порушення вентиляції за обструктивним типом.

Е. Порушення вентиляції за рестриктивним типом.

30. До зворотних механізмів обструкції бронхів відносяться (вказати всі правильні відповіді):

A. Спазм гладких м’язів бронхів

B. Гіперсекреція і закупорка слизом

C. Запальна інфільтрація слизової бронхів

D. Експіраторний колапс дрібних бронхів

E. Стороннє тіло бронхів.

31. Чоловік, 50 років, скаржиться на експіраторну задишку, яка посилюється під час фізичного навантаження, кашель (частіше вранці) з невеликою кількістю гнійного мокротиння. Хворіє близько 6 років. Палить протягом 30 років. Об'єктивно: температура тіла - 36,7 ˚С, ЧД - 22 за 1 хв, пульс - 84 за 1 хв, АТ - 140/85 мм рт. ст. Хворий гіперстенічної будови тіла. Ціаноз губ. Над легенями вислуховуються розсіяні сухі хрипи. Який найбільш імовірний механізм розвитку дихальної недостатності у хворого?

А. Обмеження рухомості грудної клітки.

В. Звуження просвіту дихальних шляхів.

С. Запальні процеси в легенях.

Д. Зменшення дихальної поверхні легень.

Е. Фіброз легень.