Клініка хозл.

I. Основні скарги:

1. КАШЕЛЬ:

- кашель різної інтенсивності з виділенням харкотиння і без нього (іноді він відсутній);

• звичайно є першим симптомом у розвитку ХОЗЛ, що передує задишці;

• спочатку може виникати інколи, з часом – турбує щоденно; в деяких випадках може бути відсутнім.

• частіше турбує вдень, рідше – вночі; може бути непродуктивним.

2. ВИДІЛЕННЯ ХАРКОТИННЯ:

- зазвичай в невеликій кількості, слизове, після кашлю.

- харкотиння, частіше слизове, при загостреннях може набувати гнійного характеру.

3. ЗАДИШКА(ч.д.≥20 в 1хв) – прогресуюча (посилюється поступово впродовж років); персистуюча; виникає чи посилюється при фізичному навантаженні, в подальшому виникає в спокої і значно обмежує життєдіяльність; посилюється під час респіраторних інфекцій; може визначатися хворим як необхідність додаткового зусилля при диханні, дихальний дискомформ, стиснення грудної клітки, часте дихання.

4. З часом - наростання легенево-серцевої недостатності, можлива втрата ваги, анорексія, кровохаркання, депресивні стани та/або тривоги;

II. Фізикальні дані:

- грудна клітина емфізематозна, можлива участь у диханні допоміжної мускулатури;

- при перкусії звук з коробковим відтінком або коробковий;

- при аускультації легень - дихання жорстке з подовженим видихом, може бути ослабленим за рахунок емфіземи, сухі хрипи різного характеру, інтенсивності та розповсюдженості.

III. Інструментальна діагностика.

1. Рентгенологічні ознаки:

легені великого об`єму, низьке стояння діафрагми, вузька тінь серця, збільшений ретростернальний простір, іноді визначаються емфізематозні були.

2. ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІЇ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ (проводиться щорічно).

Найбільш доступні, інформативні показники для оцінки вираженості обструкції дихальних шляхів, ступеня тяжкості і прогресування ХОЗЛ:

ОФВ ₁ < 80 %, ФЖЄЛ та ОФВ ₁ /ФЖЄЛ < 70 %

(вказує на не повністю зворотну обструкцію, але є більш інформативним для діагностики ранньої стадії ХОЗЛ). Значення ОФВ ₁ /ФЖЄЛ < 70 % навіть за нормального рівня показника ОФВ₁ > 80 % від належних вказує на початкові прояви бронхообструкції; в той же час зниження ФЖЄЛ паралельно зі зниженням ОФВ₁ у випадку тяжкого перебігу ХОЗЛ зменшує діагностичну цінність співвідношення ОФВ₁ /ФЖЄЛ.

Перелік обов’язкових обстежень при ХОЗЛ:

- дослідження ФЗД з визначення ОФВ₁ і співвідношення ОФВ₁/ФЖЄЛ;

• проведення фармакологічних проб з бронхолітикам (β₂-симпатоміметиком та холінолітиком);

• рентгенографія ОГК;

• визначення оксигенації крові при важкому перебігу ХОЗЛ (ОФВ₁<50%).

• ЕКГ;

• Мікробіологічне дослідження харкотиння і визначення чутливості до антибіотиків;

Додаткові обстеження:

• рівень ₁-антитрипсину при емфіземі у молодих пацієнтів;

• комп’ютерна томографія;

• проба з фіз. навантаженням та інші.

Дифдіагностика

Проводиться на основі кашльового синдрому, виділення харкокиння та задишки з використанням даних ФЗД та рентгенобстеження.

Перелік нозологій для дифдіагностки:

• вроджена патологія бронхів (трахеобронхіальна дискинезія);

• рідкісні захворювання бронхів і легень (муковісцідоз, саркоїдоз);

• облітеруючий бронхіоліт;

• захворювання серцево-судинної системи (хронічна серцева недостатність), які супроводжуюються задишкою;

• бронхоектатична хвороба;

• туберкульозне ураження бронхів і легень;

• хронічний необструктивний (простий) бронхіт;

• бронхіальна астма.