- •Хронічний бронхіт
- •Класифікація хронічного бронхіту за мкх-10
- •Диференціальна діагностика
- •Лікування:
- •Клініка хозл.
- •I. Основні скарги:
- •II. Фізикальні дані:
- •III. Інструментальна діагностика.
- •1. Рентгенологічні ознаки:
- •Дифдіагностика
- •Лікування
- •1. Легкий та середньоважкий ступінь загострення:
- •2. Призначення бронхолітиків при тяжкому загостренні хозл:
- •Муколичні препарати при хозл.
- •Інше фармакологічне лікування:
1. Легкий та середньоважкий ступінь загострення:
Іпратропіум бромід 20 мкг в інгаляціях по 3-6 доз 4-6 р/д до зняття симптомів загострення або
Іпратропіум бромід /фенотерол 20 мкг/50 мкг в інгаляціях по 2-4 дози 4-6 р/д до зняття симптомів загострення або Фенотерол 100 мкг по 2-4 дози 4-6 р/д ло зняття симптомів загострення або Формотерол по 4,5-9,0-12 мкг 2 р/д
При ОФВ1 <50 % використовуються комбінації бронхолітичних ЛС з ГКС для системного застосування:
Метилпреднізолон внутрішньо 2-4 мг/д 10-14 діб або
Преднізолон внутрішньо 30 мг/д 10-14 діб.
2. Призначення бронхолітиків при тяжкому загостренні хозл:
Схема 1
Іпратропіум бромід/фенотерол по 1 мг(2 мл) небулізований розчин в інгаляціях кожні 30 хв. протягом перших 1,5 год., в подальшому кожні 2-4 год. за потребою.
Схема 2
Іпратропіум бромід, небулізований розчин, в інгаляціях по 0,5 мг кожні 30 хв. протягом перших 1,5 год., в подальшому кожні 2-4 год. за потребою
+
Сальбутамол, небулізований розчин, в інгаляціях по 2,5-5 мг (1-2 мл) кожні 20 хвил. протягом першої години, в подальшому по 2,5-10 мг (1-4 мл) кожні 1-4 год. за потребою або
Фенотерол, небулізований розчин, в інгаляціях, по 0,5-1 мг (0,5-1 мл) кожні 20 хв. протягом першої години, в подальшому по 0,5-1 мг (0,5-1 мл) кожні 1-4 год. за потребою
+
Преднізолон внутрішньо 30 мг/д 10-14 діб або
Метилпреднізолон в/в 0,5 мг/кг 4 р/д
+
Амінофілін в/в краплинно (зі швидкістю введення 0,5 мг/кг/год.) 240 мг/год. (до 960 мг/доб.) (під контролем ЕКГ) або інші метилксантини.
Після покращення стану регулярні інгаляції комбінацій бронхолітиків через небулайзер продовжують до усунення симптомів загострення:
Схема 1
Іпратропіум бромід, небулізований розчин, в інгаляціях по 0,5 мг (2 мл) 4р/д +
Сальбутамол, небулізований розчин, в інгаляціях по 2,5-5 мг (1-2 мл) 4-6 р/д Схема 2
Іпратропіум бромід/фенотерол небулізований розчин в інгаляціях
по 0,75-1 мг/0,375-0,5 мг (1,5-2 мл) 4 р/д.
ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ БРОНХОЛІТИЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХОЗЛ:
при застосуванні бета 2-адреноміметиків може розвинутися тахікардія, аритмія, ішемія міокарду, тремор, гіпокаліємія;
дози метилксантинів, котрі забезпечують бронхолітичний ефект, близькі до токсичних;
ризик розвитку небажаних реакцій вимагає підвищеної уваги лікаря, постійного контролю ЧСС, ЕКГ та рівня калію в сироватці крові.
Антибактеріальна терапія.
Застосовується при загостренні ХОЗЛ в наступних випадках:
наявність 2 або 3 наступних критеріїв:
посилення задишки;
збільшення кількості харкотиння;
гнійний характер харкотиння;
наявність одного з вище перерахованих критеріїв в поєднанні з одним або декількома нижче перерахованих критеріїв:
симптоми ураження верхніх дихальних шляхів;
лихоманка;
посилення кашлю;
збільшення ЧД і ЧСС >20 %.
Антибактеріальна терапія при неускладненому загостренні ХОЗЛ.
ЛС вибору:
Амоксицилін внутрішньо 0,5-1 г 3 р/д 7-14 діб.
Альтернативні ЛС:
Азитроміцин внутрішньо по 500 мг 1 р/д 3 доби або
Амоксицилін/клавуланат внутрішньо по 625 мг 3 р/д 7-14 діб або
Кларитроміцин внутрішньо по 500 мг 2 р/д 7-14 діб; пролонгована форма 500 мг 1 /д 7-10 діб або
Левофлоксацин внутрішньо 500 мг 1 р/д 7-10 діб або
Моксифлоксацин внутрішньо 400 мг 1 р/д 7-10 діб.
Антибактеріальна терапія при ускладненому загостренні ХОЗЛ.
Основні збудники інфекційних ускладнень у пацієнтів на ХОЗЛ:
Moraxella catarrhalis, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Streptococcus pneumoniae.
При ускладненому загостренні ХОЗЛ вірогідна стійкість до бета-лактамних антибіотиків. До цієї групи відносяться пацієнти в віці > 65 років, з ОФВ < 50 % і частотою загострень > 4 р/рік.
Схема 1
Амоксицилін/клавуланат внутрішньо по 625 мг 3 р/д 7-14 діб або
Левофлоксацин внутрішньо 500 мг 1 р/д 7-14 діб або
Моксифлоксацин внутрішньо 400 мг 1 р/д 7-14 діб.
Схема 2
Цефотаксим в/в по 1 г 3 р/д 3-4 доби або
Цефтриаксон в/в 1-2 г 1 р/д 3-4 доби
В подальшому -
Цефуроксим внутрішньо пл. 750 мг 2 р/д 7-10 діб або
Цефіксим внутрішньо 400 мг 1 р/д 7-10 діб.
Схема 3
Ципрофлоксацин в/в по 400 мг 2-3 р/д
В подальшому -
Ципрофлоксацин внутрішньо по 400 мг 2-3 р/д 7-10 діб.
Показами для парентерального застосування антибіотиків є:
відсутність пероральної форми ліку
захворювання ШКТ
тяжке загострення ХОЗЛ
необхідність проведення ШВЛ
неможливість самостійного додержання призначень лікаря паціентом.
У випадку госпіталізації пацієнтів з тяжким загостренням ХОЗЛ в цілому застосовують:
оксигенотерапію (не менше 18 год/добу)
бронхолітичну терапію (за необхідністю)
терапію ГКС для системного застосування
в/в введення метилксантинів (за необхідністю)
антибактеріальну терапію (при появі ознак бактеріальної інфекції)
лікування супутніх захворювань (СН, порушень ритму серця тошо).