Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Теорія лінгвістичних вчень (5 курс).docx
Скачиваний:
63
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
40.21 Кб
Скачать

Естетичний ідеалізм

На поч.. XX ст. виникла нова течія в мовознавс¬тві, яка отримала назву «Школа естетичного ідеалізму».Це- мовознавчий напрям, представ¬ники якого виступали із критикою молодограматизму з позицій так званої естетичної філософії мови і розглядали мову як творчу діяль¬ність індивіда.Естетичною названа тому, що естетика в цій школі оголошена «альфою і омегою» мовознавства, а ідеаліс¬тами йменували себе самі представники цієї мовознав¬чої течії. Представники : Лерх, Л. Шпітцер, X. Харцфельд, X. Райнфельдер, В. Клемперер та ін.Засновником школи естетичного ідеалізму є німе¬цький учений Карл Фосслер (1872—1949).Найвизначнішими мовознавчими працями Фосслера є «Позитивізм й ідеалізм у мовознавстві» , «Мова як творчість і як розвиток», «Дух і культура в мові»Лінгвістична концепція Фосслера ґрунтується на філософії мови Гумбольдта, поглядах італійського фі¬лософа й естетика Бенедетто Кроче й фі¬лософії Гегеля.Фосслер критикував молодогра¬матизм. Молодограматиків він називає позитивіста-ми, а представників своєї школи— ідеалістами. Учений зазначає, що під цими термінами слід розуміти два напрями в методах пізнання. Ідеалізм як творче начало протиставляється позитивізму як науковій задубілості й обмеженості. Ученому, на думку Фосслера, не можна обмежуватися описом фактів,він мусить розв'язувати важливі проблеми. Фосслер вважає мовознавство історичною наукою. Услід за Гумбольдтом мову визначає як «вираження духа». Закони розвитку мови пропонує вивчати як вияв «діяльності духа», що знаходить своє вираження в мовній експресії. Тому мовознавець повинен досліджувати механізм мовної експресії. Фос¬слер, як і Гумбольдт, розглядає проблему причин мов¬ного розвитку і творчого характеру мови. Ще одним складником його концепції ста¬ло вчення італійського естетика й філософа Бенедетто Кроче, який у своїй праці «Естетика як наука про вираження і як загальна лінгвістика» висловив думки: 1) мовленнєвий акт є творчим актом; 2) мовознавство й естетика мають один і той самий об'єкт дослідження, тому філософія мови і філософія мистецтва — одне й те саме; 3) лінгвістика є складовою частиною загальної естетики; 4) лінгвістика, як і естетика,повинна ґрунтува¬тися на інтуїтивному пізнанні.Відштовхуючись від цих положень Кроче, Фосслер стверджує, що нове мовознавство повинно забезпечити суто естетичний і естетико-історичний розгляд мови. Основною функцією мови він вважає естетичну і закликає саме з цього погляду вивчати мову. До того ж, на його думку, насамперед слід досліджувати творчий акт індивіда, тобто говоріння, бо «будь-яка зміна й роз¬виток мови в кінцевому підсумку є продуктом смаку або естетичного чуття мовця» і «сама можливість і факт здійснення такої зміни зумовлені глибоко прихо¬ваним, естетичним механізмом».Мовні цінності, наголошує Фосслер, творять вибрані особистості. «За своєю суттю будь-який мовний вираз є індивідуально-духовною творчістю, а мова загалом — виявом націо¬нального характеру через геніальну особистість». Отже, у про¬цесі розвитку мови діють дві сили: творча особистість й інертна маса, яка наслідує й повторює створене особи¬стістю, приймає або відхиляє новації, вживає, зберігає й поширює їх («колективною творчістю».).Згідно з Фосслером мовознавством у справжньому значенні цього слова є тільки стилістика, бо лише вона вивчає реальність у мові — індивідуальну духовну твор-чість. Стилістика охоплює всю лінгвістику.Мовознавс¬тво є складовою частиною естетики. Зважаючи на це, мову слід розглядати від більших до дрібніших оди¬ниць. Слід зауважи¬ти, що Фосслер заперечує самостійний і узагальнювальний характер слова, вважаючи, що з кожним твор¬чим актом людина вкладає в слово неповторний зміст, надає йому своєрідного естетичного забарвлення.Як і Кроче, Фосслер різко протиставляє мовознавст¬во і логіку: «мова не має логічної природи і не може бути піддана логічному розгляду»; «поняттями можна мислити, а не говорити»; у мові маємо справу з уявлен¬нями а не з поняттями.Отже, Фосслер виступає за перетворення лінгвісти¬ки на інструмент внутрішнього світу людини, тобто на інструмент дослідження творчих аспектів людської мови..Недоліком наукової концепції Фосслера є гіпертрофія естетичної функції мови, недооцінка суспі¬льного чинника, ототожнення історії розвитку мови з історією мистецтва, а мовознавства зі стилістикою, ві¬дірваність мови від мислення.Школа естетичного ідеалізму в 30-40-х р. XX ст. втратила популярність, хоч існувала до середини XX ст.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.