42.Психологічні особливості слідчого.

Слідчий – це посадова особа органів прокуратури, внутрішніх справ призначена у встановленому законом порядку, завданням якої є провадження досудового слідства. Слідчий є тією особою, яка повинна мати необхідні знання і професійний досвід. Процесуальне положення слідчого передбачає необхідність відповідності його особистості певним психологічним якостям: організаторські здібності, самоорганізація, самостійність, спостережливість, відповідальність, емоційна стійкість. Слідчий відчуває вплив негативних емоцій, тому його особистість має характеризуватися: толерантністю, зниженим рівнем тривожності, емоційною стійкістю. У процесі пізнавальної діяльності слідчий повинен уміти з усього накопичення речей і слідів зібрати саме ті, що стосуються кримінальної справи. Слідчий може працювати в слідчо-оперативній групі чи слідчій бригаді. При цьому необхідно враховувати психологічну сумісність учасників групи, наявність організуючого начала. Слідчий повинен розумітися на психології інших людей, уміти діагностувати їхні психологічні особливості.

43.Психологічні особливості прокурора.

Діяльність прокурора дуже різноманітна. Обвинувальна діяльність прокурора повинна поєднуватися з усіма іншими його обов'язками. Головне завдання прокурора в обвинувальній промові на суді -- кваліфікований аналіз доказів. Він повинен переконати інших учасників судового розгляду в доброякісності та достовірності цих доказів. У своїй діяльності прокурор в суді завжди повинен дотримуватися правил: покарання може досягти мети тільки тоді, коли воно законне, справедливе і

суворо індивідуалізоване. Значне місце в обвинувальних промовах прокурора приділяється викладу фактичних даних. Нажаль, деякі прокурори замість кваліфікованого аналізу доказів обмежуються переказом матеріалів справи. Оповідальний характер викладу фактичних обставин справи замість аналітичного різко знижує дієвість виступу прокурора в

суді і може служити одним із критеріїв його професійної непридатності. Найбільш ретельно прокурор повинен досліджувати виправдувальні версії, що висувають у судовому розгляді захисник і підсудний. Психологічно складним елементом прокурорської діяльності в суді є його полеміка із захистом. Діяльність прокурора вимагає розвитку всіх процесів. Оскільки прокурорська діяльність відноситься до категорії складної інтелектуально-практичної діяльності, то вона припускає наявність у прокурора таких якостей його психіки, як спостережливість, допитливість, стійкість уваги, уміння сконцентрувати її на важливій для цього тимчасового періоду діяльності і т.д. Одна з найважливіших професійних сторін у діяльності прокурора -- комунікативна . Значущими для організаційної сторони діяльності прокурора є його організаторські здібності в роботі з людьми і вольові якості.

44.Психологічні особливості адвоката.

Діяльність захисника в кримінальному судочинстві спрямована на спростування обвинувачення , на пошук обставин, які виправдовують або пом'якшують провину. Захист у кримінальних справах -- один із найбільш складних і важливих інститутів захисту прав та інтересів громадян. Окрім професіоналізму, він вимагає високої принциповості, самовіддачі, мужності. Серед структурних компонентів діяльності щодо здійснення правосуддя (пізнавальний, комунікативний, конструктивний, організаторський і виховний) роботі адвоката притаманні всі перелічені. Пізнавальний компонент діяльності адвоката спрямований на розв'язання складного завдання -- встановлення істини з метою виправдання особи, яка притягається до відповідальності, або пом'якшення її покарання. Комунікативний компонент у діяльності адвоката дає змогу глибше вивчити психологічні причини скоєння злочину, дати повнішу характеристику особистості обвинувачуваного. Конструктивний компонент діяльності адвоката включає насамперед ухвалення рішення про обрання тієї або іншої стратегії і тактики захисту з урахуванням обставин справи і поведінки