25.Спе у справах з неповнолітніми.

Повнолітні – 18р, малолітні - <14р, неповнолітні – 14-18р. Вік з 11 до 18р у психології називають підлітковим. Норми розвитку дітей цього віку чітко визначено немає. Повна відп – 18р, часткова – 16р, а за окремі злочини – 14р. проте паспортний вік не збігається з психікою тому встановлена часткова відп. Для підлітків існує поняття розумової відсталості. Якщо у слідчого виникла підозра щодо псих здоровя підлітка то призначається комплексна експертиза. Така особа буде визнана неосудною, і їй призначать примусове лікування. Також особа може бути передана під нагляд спец служб. СПЕ щодо неповнолітніх призначається тоді коли вони є свідками або потерпілими, але через свою психіку вони дають недостовірну інформацію: всі особи до 18р можуть часто фантазувати; особи до 16р мають високу здатність до навіювання; з 14 до 16р у підлітків спостерігається явище категоричності; 7-18р особи впадають в стан псих афекту. СПЕ щодо свідків неповнолітніх має особливості і питання формулюються в наступному порядку: чи є відхилення у розумовому розвитку; якщо є то які саме; чи міг підекспертний в момент вчинення дії усвідомлювати свої вчинки і керувати ними; чи міг підекспертний правильно сформульувати обставини справи; чи дозволяє псих розвиток підекспертного правильно розуміти внутрішні і зовнішні сторони справи.

29.Стан фрустрації та його значення в спе.

Фрустрація - складний психічний стан, що характеризується наявністю стимульованої потреби, яка не знайшла свого задоволення. Стан фрустрації супроводжується різними негативними переживаннями: розчаруванням, роздратованістю, тривогою, відчаєм та ін. Фрустрація викликається об'єктивно неподоланними (чи суб'єктивно зрозумілими) труднощами, що виникають на шляху до досягнення мети. Виникає фрустрація тоді, коли ступінь незадоволення вище того, яке людина може стерпіти. Високий рівень фрустрації призводить до дезорганізації діяльності і зниження її ефективності. Крім того, вона негативно впливає на взаємини людей. Річ у тім, що якби хоча б одна людина знаходилася в стані фрустрації, вона може виявляти агресивність байдужість і т. п. В одних випадках це може призвести до передконфліктної ситуації, в інших -- порушити емоційний контакт у спілкуванні.

30.Стан хронічного стресу та його значення в спе.

Стрес – термін, використовуваний для позначення станів людини, що виникають у відповідь на різноманітні екстремальні впливи (стресори). Стрес виникає при небезпеці, фізичних чи розумових перевантаженнях, у разі необхідності приймати відповідальні рішення. У психології розрізняють фізіологічні та психологічні стресори. До фізіологічних стресорів відносять фізичне перевантаження, стимули болю, дію високої (чи низької) температури тощо. До психологічних стресорів зараховують наявність небезпеки, погроз, образ та ін. Очевидець (свідок) чи жертва тяжкого злочину перебуває в стані стресу (напруження). Його стан характеризується тим, що всі процеси ніби пригальмовані: людина погано розуміє, чує, неадекватно сприймає свої рухи тощо. Рівень напруження в тих або інших людей може бути різним. У стані стресу перебуває й особа, що вчиняє злочин, і це пов’язано з небезпеками, погрозами, ризиками.