4. Харчові продукти з радіозахисними властивостями

Пройшло вже близько 20 років після Чорнобильської катастрофи, але розробка нових ефективних засобів профілактики з метою зниження доз внутрішнього опромінення населення, яке проживає на забруднених радіонуклідами територіях, залишається однією з першочергових задач сучасної радіобіології та медицини. Методи профілактики інкорпорації радіонуклідів, з метою зниження дозового навантаження, базуються на створенні спеціальних продуктів харчування та харчових композицій, біологічно активних добавок, переважно природного походження, які мають властивості зв'язувати і виводити радіоактивні речовини, попереджувати їх накопичення, підвищувати загальну опірність організму, а також мають антиоксидантну та імуностимулюючу дію.

Серед засобів радіаційного захисту, спрямованих на профілактику внутрішнього опромінення населення, найскладнішою, але в той же час найнеобхіднішою є розробка та реалізація засобів аліментарного захисту населення, яке постраждало внаслідок аварії. Вони реалізуються за двома напрямками:

1. Забезпечення збалансованого раціону, в першу чергу білкового (особливо тваринного походження), вуглеводного (клітковина, пектини), мінерального (Сa, P, K, Fe, Cu, Zn) та вітамінного (А, Е, С, групи В, Д, каротин);

2. Використання препаратів, харчових продуктів та біологічно активних добавок, які зменшують всмоктування та накопичення радіонуклідів (сорбентів, блокаторів), а також прискорюють їх виведення (декорпорантів) [4].

Зменшення надходження радіонуклідів в організм з їжею, можна досягти шляхом зниження їх вмісту в продуктах за допомогою різних технологічних чи агрозоотехнічних прийомів, а також шляхом моделювання харчування — використання раціонів, що містять їх мінімальну кількість. За рахунок обробки, ретельного миття, чищення, правильної технології обробки рослинної і тваринної продукції, можна видалити від 20 до 90 % радіонуклідів.

Для виведення радіонуклідів, що вже потрапили в організм, необхідна високобілкова дієта. Встановлено, що білки сприяють зменшенню всмоктування радіонуклідів у шлунково-кишковому каналі і нагромадженню їх в організмі. Споживання білка має бути збільшене не менше ніж на 10 % від добової норми, для поновлення вмісту носіїв SН-груп, які окислюються активними радикалами, утвореними радіонуклідами. Джерелами білкових речовин, крім м’яса і молочних продуктів, є морська риба, а також краби, креветки, кальмари. У раціон бажано включати також бобові (горох, квасолю тощо), багаті на повноцінний білок, метіонін, цистин та ін. У них також багато маг­нію, який конче потрібний для оптимального засвоєння кальцію.

Доцільне вживання в їжу горіхів, які містять багато повноцінних білків та рослинних жирів.

До продуктів з радіозахисними властивостями належить чай. Він містить речовини, які сприяють зміцненню стінок судин та зменшу­ють їх ушкодженість. Чай містить вітамін Р та аскорбінову кислоту.

На рівень відкладення радіонуклідів в організмі впливає вміст у харчових продуктах феруму, калію та кальцію. Багато феруму містять сушені білі гриби, персики, абрикоси, зелень петрушки, картопля, цибуля ріпчаста, гарбуз, буряк, яблука, айва, а також м’ясо і риба, які містять ферум у найбільш засвоюваній формі. Слід зазначити, що найреальнішими джерелами феруму в нашому харчуванні можуть служити гречка, продукти переробки вівса, соняшника, сої, а також горобина звичайна, слива, інжир, шипшина, чорниця. Калій і кальцій, що містяться в харчових продуктах, також ефективні при радіозахисному харчуванні, оскільки ці йони діють за конкурентним принципом. Чим більше організм одержує з їжею калію, що є йонним антагоністом цезію, тим менше останній всмоктується в кишечнику. Чим більше надходить кальцію — йонного антагоніста стронцію, тим менше стронцію відкладається в кістках. Відомо, що полісахариди, в тому числі альгінати — найбільш ефективні препарати, які знижують накопичення радіонуклідів стронцію в організмі на 60—80% та широко використовуються в харчовій промисловості для виробництва паст, кремів, пудингів, морозива тощо.

Процес гальмування сорбції і нагромадження радіонуклідів особливо ефективний у тих випадках, коли калій чи кальцій надходить в організм слідом за радіонуклідами. Людям, що проживають у районах з підвищеним радіаційним фоном, доцільно частіше включати до раціону харчування продукти, багаті калієм: печену картоплю, петрушку, родзинки, урюк, курагу, горіхи і продукти, багаті кальцієм: молочні продукти, яйця, бобові, рибу. Погіршення екологічної ситуації призводить до збільшення рівня контамінації харчових продуктів забруднювачами із зовнішнього середовища. Крім отруєнь різного ступеня тяжкості, вони спричиняють імунодефіцити.

Імунітет людини забезпечується величезною кількістю імунних білків і клітин, що містяться в крові та лімфі. Кожен орган, тканина, клітина мають свою систему захисту — лімфоцити, макрофаги, що розпізнають чужорідні клітини і речовини. Імунітет забезпечується бар’єрними властивостями шкіри, слизових оболонок, видільною функцією кишечнику, нирок, печінки. Порушення в будь-якій ланці цієї унікальної структури призводить до зміни імунної активності організму — імунодефіцитів. Радіація, важкі метали, пестициди, діоксини і нітрати порушують імунологічну реактивність організму, тобто його здатність відповідати на подразник адекватною пристосувальною реакцією. Це дуже серйозне порушення функціонального стану організму людини. З огляду на це дуже актуальною є проблема детоксикації організму за допомогою спеціальних речовин — детоксикантів. Детоксиканти — сполуки, здатні зв’язувати і виводити з організму важкі метали, пестициди, нітрати й інші токсичні речовини, що потрапили ззовні, а також токсини внутрішнього походження, їх називають також ентеро — чи фітосорбентами. Вони регулюють обмінні процеси, нормалізують вміст холестеролу, поліпшують робочу печінки і нирок та виводять отруйні речовини з організму [6].

З 1998 року налагоджено промислове виробництво хлібобулочних, макаронних, ковбасних, молочних, кондитерських та інших харчових виробів (більше 20 найменувань) із застосуванням ряду досліджуваних продуктів (соя, тритікале та ін.) і біологічно активних добавок, що мають підвищенні радіозахисні властивості [5].

Дотримання основних принципів радіозахисного харчування, правильна технологічна та кулінарна обробка продуктів i харчової сировини дозволяють знизити можливість внутрішнього опромінення, запобігти додатковим променевим навантаженням для себе та своєї родини.