1.4. Передмови автоматизації земельного кадастру.
Інформаційна база даних державного земельного кадастру базується на обліковій системі земельних ділянок і їх основних характеристик. Аналіз відомостей про правовий, природний і господарський стан земель, які містить державний земельний кадастр, показує, що їх одержання, обробка й систематизація супроводжуються залученням великої кількості цифрових даних. Особливо відчутно зростає кількість таких даних при виконанні земельно-оціночних робіт, під час яких для складання шкал бонітування грунтів та економічної оцінки земель математичній обробці підлягають масові статистичні дані про природні властивості грунтів та економічні показники використання земель.
Фактично, великі об'єми інформації, з якими доводиться працювати, унеможливлюють ефективну обробку інформації в ручному режимі і вимагають пошуку шляхів її автоматизації.
На сучасному етапі розвитку економіки країни в цілому і земельних відносин зокрема, перед Україною і поряд інших європейських країн стоять нові проблеми і задачі. Перший Конгрес Європейського Співтовариства, присвячений проблемам земельного кадастру, проходячий з 15 по 17 квітня 2002 року в Гранаде висунув основну задачу, вирішити яку необхідно в найближчому наближенні. Це визначення загальних концептуальних позицій і стандартів, пов'язаних з веденням кадастру, а так само створення єдиної системи інформаційних даних земельного кадастру, за допомогою якої європейські країни змогли б легко обмінюватися досвідом і добре розуміти один одного.
Головною особливістю що склалася сьогодні ситуації є посилювання вимог до процесів і технологій обліку і управління нерухомим майном з інтенсивним використовуванням просторових даних. Відбуваються серйозні зміни в системах державного кадастрового обліку, реєстрації прав і оподаткування нерухомості. Зміни ведуть до зростання складності і об'ємів просторової інформації, пов'язаної з об'єктами обліку. Як наслідок, багато разів зросли вимоги до функціональності облікових кадастрових систем. Крім того, рівень і об'єми є кадастрової інформації постійно зростають, що унеможливлює її обробку, аналіз і розуміння без сучасних апаратно-програмних засобів. Тому стає необхідним створення автоматизованої системи для земельного кадастру на основі сучасних комп'ютерних технологій і телекомунікацій як єдиного комплексу для отримання повної інформації про навколишній світ, наявні ресурси, можливості і ті наслідки, які надає на світ наша діяльність.
Значно зріс інтерес до автоматизації земельно-кадастрової інформації з проведенням земельної реформи, коли виникла потреба в короткі строки виготовляти державні акти на право приватної власності на землю, вносити дані у земельно-реєстраційні документи, виготовляти копії, виписки таких даних власникам.
В умовах реформування земельних відносин відбувається динамічний перерозподіл земель, що зумовлюється значним зростанням кількості суб'єктів права власності на землю і користування нею. Одночасно з цим постійно збільшується кількість земельно-правових угод, пов'язаних з орендою, заставою, купівлею-продажем, успадкуванням земельних ділянок тощо. Все це пов'язане з необхідністю оперативного ведення і використання даних державного земельного кадастру.
Отже, метою автоматизації системи державного земельного кадастру є:
наочне відображення в комплексі картографічних і цифрових даних земельного кадастру;
забезпечення оперативного одержання земельно-кадастрової інформації для управління земельними ресурсами;
скорочення строків, зниження трудових затрат на складання і оформлення земельно-кадастрових документів та підвищення якості їх виконання;
підвищення інтелектуального рівня праці інженерно-технічних працівників із земельного кадастру і землевпорядкування.
Оскільки кадастр оперує з даними і інформацією, що має чітку просторову прив'язку, то взаємозв'язок його автоматизації з проблематикою ГИС очевидний. Але тут слід пям'ятати, що як і при створенні будь-якої автоматизованої системи задача розділяється на розробку окремих видів забезпечення: організаційного, технічного, програмного, інформаційного і, у тому числі, картографічного. При цьому обов'язковою є вимога сумісності картографічної системи з рештою компонентів.
Рішення задач кадастру на сучасному рівні вимагає не тільки застосування сучасних програмних засобів, але і глибокого технологічного опрацьовування проектів інформаційних систем.
Набір функціональних компонент інформаційних систем кадастрового призначення повинен містити:
ефективний і швидкодіючий інтерфейс;
засоби автоматизованого введення даних;
адаптовану для вирішення відповідних задач систему управління базами даних;
широкий набір засобів аналізу, а також засобів генерації зображень, візуалізації і виводу картографічних документів.
При виборі програмних продуктів необхідною умовою є забезпечення стійких зв'язків з різними системами через файлові стандарти обміну геометричними і тематичними даними. З урахуванням чинника постійної модернізації апаратних засобів інформаційних систем і модифікації програмних засобів, необхідною умовою функціонування систем є забезпечення збереження і переносимості даних в нові програмно-апаратні середовища.
До технологічних проблем забезпечення роботи інформаційних кадастрових систем відносяться проектування математичної основи електронних карт, проектування цифрової моделі місцевості, задачі перетворення даних в цифрову форму, геометричне моделювання просторової інформації, проблемне моделювання тематичних даних і т.д.
Задовольнити висунути вимоги можна тільки з використанням ГИС. Назріла необхідність створення кадастрових систем, в повному об'ємі використовуючи можливості сучасних ГИС.