2.3 Наміри і потреби використання земель

Наміри та потреби використання земель в районі, визначені у загальнодержавних програмах економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля, інших державних програмах, схемах розвитку галузей економіки, передбачають необхідність значного скорочення площі ріллі та виробничих територій (особливо під відкритими розробками, кар’єрами, відповідними спорудами транспорту і зв’язку) з передачею вивільнених земель для інших видів використання.

Територіальна організація потребує вдосконалення і поліпшення суспільного виробництва. Важливим методом використання земель сільськогосподарського призначення є їх екологічна оптимізація з урахуванням басейнової приналежності ділянок, наявності природних первісних осередків. Підвищення рівня потенційної і економічної родючості ґрунтів є стратегічним напрямком щодо інтенсифікації землеробства, удосконалення і зміцнення кормової бази тваринництва.

Гостро стоїть проблема раціонального лісокористування, збереження та відновлення лісів, оскільки їх безсистемні рубки призвели до негативних наслідків. Малозаліснені території потребують створення лісонасаджень.

Серед стратегічних завдань щодо планування використання земель найважливішими на перспективу є:

• зменшення розораності земельного фонду;

• збільшення лісистості території;

• поетапне встановлення екологічно збалансованого співвідношення земельних угідь в зональних системах землекористування;

• дотримання екологічних вимог охорони земель при землевпорядкуванні територій;

• заборона відведення особливо цінних сільськогосподарських угідь для несільськогосподарських потреб;

• застосування економічних важелів впливу на суб’єкти землекористування.

2.4 Склад видів регіональної охорони Бобровицького-Бахмацького геоботанічного району

Аутфітосозологічний напрямок ботанічних досліджень нині має значний розвиток в світі. Національні червоні книги та переліки рідкісних видів європейських держав періодично оновлюються з врахуванням сучасних загальноприйнятих міжнародних принципів та критеріїв визначення статусу рідкісних та зникаючих видів, а також сучасних даних про їх поширення. В Україні списки рідкісних видів створюються переважно на обласному рівні.

На території Чернігівської області у період до 2007 р. були виявлені знахідки рідкісних видів, покладені в основу «Списку регіонально рідкісних судинних рослин Чернігівської області, які не занесені до Червоної книги України» (2008). Цей список включає 93 види вищих судинних рослин. Територія Бобровицько-Бахмацького геоботанічного району займає площу 420 тис. га, що становить близько 1/7 території Чернігівської області. До його складу входять (хоча і частково) Бахмацький, Прилуцький, Носівський, Ічнянський, Борзянський, Бобровицький та Ніжинський райони.

За “Геоботанічним районуванням УРСР” (1977) дана територія знаходиться в межах Бахмацько-Кременчуцького геоботанічного округу Лівобережно-придніпровської підпровінції Східноєвропейської провінції Європейсько-Сибірської лісостепової області.

В системі фізико-географічного районування досліджувана територія входить до складу Бобровицько-Лосинівського та Бахмацько-Ніжинського фізико-географічних районів Північно-Дніпровської терасової рівнини Лівобережно-Дніпровської провінції Лісостепової зони.

За матеріалами досліджень останніх років висвітлено питання сучасного поширення рідкісних видів рослин та їх охорони на Чернігівщині в цілому. Для даної території характерне широтне простягання місцевостей заболочених давньодолинних низин, більш дренованих річками Остер, Удай, Борзенка. Серед природної рослинності в минулому переважали низинні засолені луки, нині більшість площ з лучною рослинністю використовують як пасовища, їх травостій перебуває в дигресивному стані. Долини річок Недри і Супою заторфовані. На цій території переважають осоково-гіпнові ценози. На зниженнях межиріч поширені мулуваті болота.

Район характеризується значною залісненістю. Характерною ознакою цього району є поширення в минулому в’язово-дубових приполіських лісів.

Значну площу займають пасовища та вагонні території. Сучасний рослинний покрив значною мірою змінений. На його характер значно вплинули такі процеси, як випасання, розорювання, засолення. Своєрідна ландшафтна типологічна структура регіону, значна мозаїчність ґрунтів обумовили все ж таки значне різноманіття флори і рослинності регіону. У її складі значне місце займають види, які охороняються на регіональному рівні

Слід зазначити, що ряд рідкісних видів підлягають охороні на обласному рівні на територіях об’єктів природно-заповідного фонду досліджуваної території. Так, на території Дорогинського гідрологічного заказника загальнодержавного значення охороняються популяції таких видів: Aconitum lasiоstomum, Carex hartmanii, Nymphaeaalba, Eriophorum vaginatum, Parnassia palustris, Valeriana exaltata, Wolffia arrhiza. Чисельні популяції Iris hungarica, Juniperus communis, Primula veris, Pulmonaria angustifolia трапляються на території ботанічного заказника місцевого значення “Козарська дача” (Носівський р-н). Але є низка видів, популяції яких не забезпечені охороною на досліджуваній території. Серед них — Nymphaea candida, Viola stagnina, Hippuris lanceolata. Тому планується створення нових заказників та підвищення статусу існуючих з метою збереження популяцій рідкісних видів.

Отже, на досліджуваній території виявлено 36 видів рослин, що становить 39% від загальної кількості списку регіонально рідкісних видів судинних рослин Чернігівської області. Популяції даних видів охороняються на територіях ряду об’єктів природно-заповідного фонду Чернігівщини.

Розділ 3. Організація моніторингу та охорони земель Бахмацького району Чернігівської області