Зміст

ВСТУП.............................................................................................................4

Розділ 1. Науково-теоретичні основи моніторингу та охорони земель....7

1. Моніторинг земель...............................................................................7

2. Екологічний моніторинг Чернігівської області...............................10

3. Організаційно-правові заходи здійснення охорони земель ...........15

4. Економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель...................................................................................18

Розділ 2. Природні умови Бахмацького району Чернігівської області...22

2.1. Природно-географічна характеристика Бахмацького району Чернігівської області....................................................................................22

2. Сучасний стан земельних ресурсів в районі....................................23

3. Наміри і потреби використання земель............................................25

4. Склад видів регіональної охорони Бобровицького-Бахмацького геоботанічного району ......................................................................26

Розділ 3. Організація моніторингу та охорони земель Бахмацького району Чернігівської області.......................................................................29

1. . Основні напрями використання та охорони земель.......................29

2. . Обсяг консервації земель..................................................................31

3. . Рекультивація порушених земель, культуртехнічні заходи..........32

4. Характеристика деграційних процесів та їх вплив на стан сільськогосподарських угідь........................................................................33

5. . Агрохімічна паспортизація земель....................................................34

6. . Заходи з підвищення родючості ґрунтів...........................................36

3.6.1. Поповнення грунту органічною речовиною....................................36

3.6.2. Застосування гною..............................................................................37

3.6.3. Застосування сидератів, багаторічних трав та соломи....................38

3.6.4. Внесення мінеральних добрив...........................................................40

3.6.5. Хімічна меліорація ґрунтів................................................................42

7. . Радіоактивне та техногенне забруднення ґрунтів..........................43

Висновок........................................................................................................46

Список використаної літератури.................................................................49

Додатки

Вступ

Актуальність теми. Земля — найважливіша складова природних ресурсів; основа рослинного і тваринного світу, вмістилище природних багатств, операційний базис промисловості, населених пунктів і доріг, головний засіб виробництва в сільському господарстві. Тому раціональне землекористування є обов’язковою складовою комплексної системи експлуатації та охорони природних ресурсів.

Однією з функцій управління у сфері використання та охорони земель є їх моніторинг. В Україні, незважаючи на те, що є всі передумови для здійснення якісного моніторингу земель (наявність відповідних законів; існування виконавчих установ у вигляді Комітету по земельним ресурсам та відповідних управлінь; наявність законодавчої бази по аналізу звітності проведеного моніторингу), даний процес має певні труднощі, що в свою чергу відображається на якості зібраних даних.

Головною функцією моніторингу земель в Україні є ведення систематичних спостережень за станом земельних угідь за допомогою різноманітних обстежень, зйомок та інших методів для забезпечення відповідних органів і служб інформацією, необхідною для контролю за земельними ресурсами країни. Нагальна необхідність об’єктивної оцінки екологічного стану земель, яка мусить проводитися органами системи державного комітету України по земельних ресурсах, потребує реалізацію комплексу обов’язкових заходів. Інформація, яка є передумовою цих заходів, акумулюється різними контролюючими організаціями на рівні області, що належать до відомств, перелічених у постанові Кабінету Міністрів України від 23 вересня 1993 р. № 785.

Основним завданням моніторингу земель є формування і підтримка на сучасному рівні системи інформації про стан земельних ресурсів, залучених в господарське або інше використання на певній території, а саме про зміни в стані земель, викликаних антропогенними діями. Державний моніторинг земель, як система спостережень за станом земельного фонду, у тому числі земель, розташованих у зонах радіоактивного забруднення, з метою своєчасного виявлення змін їх оцінки, відведення й ліквідації наслідків негативних процесів, здійснюється у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Раціональне землекористування означає максимальне залучення до господарського обігу всіх земель та їх ефективне використання за основним цільовим призначенням, створення найсприятливіших умов для високої продуктивності сільськогосподарських угідь і одержання на одиницю площі максимальної кількості продукції за найменших витрат праці та коштів.

Раціональне землекористування, являючись складовою частиною природокористування та охорони навколишнього середовища, перебуває у центрі уваги всього світу. Інтерес до цієї проблеми є невипадковий. Він викликаний зростаючими масштабами діяльності суспільства в землекористуванні, залученням у господарський обіг все більшої кількості земель, зростаючою тенденцію забруднення довкілля, погіршення екологічного стану навколишнього середовища. Чим повніше та ширше використовуються земельні ресурси, тим ощадливіше слід ставитися до їх використання. При цьому, суспільство відчуває все більший дефіцит земельних ресурсів. Тому раціональне землекористування, відтворення природних ресурсів є однією з актуальних і головних завдань сьогодення.

Об’єкт досліджень. Об’єктом досліджень в даній роботі є раціональне використання і охорона земель в Україні, Бахмацького району Чернігівської області.

Мета досліджень. Метою курсової роботи є аналіз стану земель Бахмацького району Чернігівської області та розробка пропозицій щодо раціонального використання та охорони земель.

Порядок здійснення державного контролю за використанням і охороною земель встановлюється законодавством України. Система контролю за використання і охороною земель включає в себе здійснення ведення моніторингу земель.

Відповідно до Земельного кодексу України моніторинг земель являє собою систему спостереження за станом земельного фонду, в тому числі земель, розташованих у зонах радіоактивного забруднення, з метою своєчасного виявлення його змін, їх оцінки, відвернення й ліквідації наслідків негативних процесів. Об'єктом моніторингу земель є весь земельний фонд незалежно від форм власності на землю.

Інформація, одержана під час спостережень за станом земельного фонду, узагальнюється по районах, містах, областях, Республіці Крим, а також по окремих природних комплексах і передається в пункти збору автоматизованої Інформаційної системи обласних, Київського й Севастопольського міських управлінь земельних ресурсів і Комітету по земельних ресурсах і земельній реформі Республіки Крим.

За результатами оцінки стану земельного фонду складаються доповідні, прогнози та рекомендації, що подаються до місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого й регіонального самоврядування та Держкомзему для вжиття заходів до відвернення і ліквідації наслідків негативних процесів.

Розділ 1. Науково-теоретичні основи моніторингу та охорони земель

1. Моніторинг земель

Моніторинг земель – це система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів.

У системі моніторингу земель проводиться збирання, оброблення, передавання, збереження та аналіз інформації про стан земель, прогнозування їх змін і розроблення наукового обґрунтувальних рекомендацій для прийняття рішень щодо запобігання негативним змінам стану земель та дотримання вимог екологічної безпеки. Моніторинг земель є складовою частиною державної системи моніторингу довкілля.

Завданням моніторингу земель є періодичний контроль динаміки основних ґрунтових процесів у природних умовах і при антропогенних навантаженнях, прогноз еколого-економічних наслідків деградації земельних ділянок з метою запобігання або усунення дії негативних процесів. До завдань монітор гину земель відносяться: довгострокові систематичні спостереження за станом земель; аналіз екологічного стану земель; своєчасне виявлення змін стану земель, оцінка цих змін, прогноз і вироблення рекомендацій про попередження і усунення наслідків негативних процесів, інформаційне забезпечення ведення державного земельного кадастру, землекористування, землеустрою, державного контролю за використанням і охороною земель, а також власників земельних дільниць.

Інформація, одержана під час спостережень за станом земельного фонду, узагальнюється по районах, містах, областях, а також по окремих природних комплексах і передається в пункти збору автоматизованої інформаційної системи обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь земельних ресурсів Держкомзем України. За результатами оцінки стану земельного фонду складаються доповіді, прогнози т рекомендації, що подаються до органів державної влади та Держкомзему України для вжиття заходів відведення і ліквідації наслідків негативних процесів.

Моніторинг земель є однією із функцій управління в сфері використання та охорони земель. Його об’єктом є земельний фонд України незалежно від форм власності на землю, цільового призначення та характеру використання. Моніторинг земель складається із систематичних спостережень за станом земель (зйомки, обстеження і вишукування), виявлення змін, а також оцінки: стану використання угідь, полів, ділянок; процесів, пов’язаних із мінами родючості грунтів, заростанні сільськогосподарських угідь, забруднення земель токсичними речовинами; стану берегових ліній, річок, морів, озер, водосховищ, гідротехнічних споруд; процесів, пов’язаних з утриманням ярів, сальовими потоками, землетрусами та іншими явищами; стану земель населених пунктів, територій, зайнятих нафтогазовими об’єктами, очисними спорудами, а також іншими промисловими об’єктами.

Моніторинг земель здійснюється у відповідності із загальнодержавними і регіональними програмами. Інформація про стан земельних ресурсів та їх використання, яка була отримана в процесі ведення моніторингу, нагромаджується в архівах і банках даних автоматизованої інформаційної системи. На основі зібраної інформації і результатів оцінки стану земель складаються оперативні зведення, наукові прогнози і рекомендації, які надаються до місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого й регіонального самоврядування, інших держаних органів для вжиття заходів щодо попередження і ліквідації наслідків негативних процесів. Отримані матеріали об’єктивно характеризують фізичні, хімічні, біологічні процеси в навколишньому середовищі, рівень забруднення грунтів, що дає можливість органам державного управління пред’являти певні вимоги до землекористувачів по усуненню правопорушень в області використання і охорони земель.

Державна система моніторингу навколишнього природного середовища загалом покладається на Міністерство екології та природних ресурсів України. Моніторинг земель – частина загального моніторингу довкілля. Структура, задачі, зміст моніторингу земель визначені в Положенні про моніторинг земель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 1993 р.

Національний моніторинг охоплює територію, що знаходиться в межах кордонів України. Регіональний моніторинг проводиться на територіях, що характеризуються єдністю фізично-географічних, екологічних та економічних умов. Локальний – це територіях нижче регіонального рівня, до територій окремих земельних ділянок і елементарних структур ландшафтно-екологічних комплексів. Відповідно до міжнародних програм Україна може брати участь в роботах по глобальному моніторингу земель. Крім того, моніторинг земель поділяють в залежності від терміну та періодичності його проведення (базові спостереження, оперативні та періодичні).

Суб’єктами на яких покладено ведення моніторингу земель є Державний комітет України по земельних ресурсах за участю Міністерства аграрної політики України, Національне космічне агентство України, інші зацікавлені міністерства та відомства. Органи Державного комітету України або земельних ресурсах надають усім заінтересованим суб’єктам системи моніторингу інформацію про стан земельного фонду, структуру землекористування, трансформацію земель, заходи щодо запобігання негативним процесам і ліквідації їх наслідків; Міністерство аграрної політики – інформацію про фізичні, геохімічні та біологічні зміни якості грунтів сільськогосподарського призначення; Національне космічне агентство України надає архівну та поточну інформацію з дистанційного зондування Землі.

Моніторинг земель ведеться з дотриманням принципу сумісності різнорідних даних, заснованого на застосуванні єдиних класифікаторів, кодів, системи одиниць та інші. Для отримання необхідної інформації при моніторингу земель застосовуються дистанційне зондування; наземні зйомки-спостереження; фондові дані. За результатами оцінки стану земельного фонду складаються доповіді, прогнози і рекомендації для прийняття необхідних рішень державними органами в галузі використання та охорони земель. Загальний порядок проведення моніторингу земель урегульовано постановою кабінету Міністрів України “Положення про моніторинг земель.”.

1.2 Екологічний моніторинг Чернігівської області

Необхідність здійснення моніторингу навколишнього природного середовища Чернігівської області зумовлена потребою:

• ефективно реагувати на негативні зміни, які спостерігаються в екологічному стані області;

• інтеграції суб'єктів моніторингу довкілля в межах області з метою оптимізації процесів збору, первинної обробки, зберігання та передачі екологічної інформації;

• узагальнення даних щодо екологічного стану окремих природних ресурсів, які накопичуються різними організаціями - суб'єктами моніторингу довкілля з метою аналізу інформації, надання відповідних довідок місцевим органам державної влади для забезпечення інформаційно – аналітичної підтримки рішень, що приймаються;

• підвищення рівня оперативності надання екологічної інформації, в тому числі при виникненні надзвичайних ситуацій;

• удосконалення за рахунок більш якісного інформаційного забезпечення системи контролю у сфері охорони довкілля та природокористування;

• підвищення ефективності розробки та виконання різних екологічних програм;

• забезпечення всебічного інформування населення про стан довкілля у області, підвищення у владних структур і населення рівня екологічної культури та екологічних знань.

Суб’єктами обласної системи моніторингу довкілля є:

• Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області;

• Державна екологічна інспекція в Чернігівської області;

• Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації;

• Головне управління МНС України в Чернігівській області;

• Чернігівський обласний центр з гідрометеорології;

• Обласна санітарно-епідеміологічна станція;

• Управління охорони здоров'я облдержадміністрації;

• Деснянське басейнове управління водних ресурсів;

• Чернігівське обласне управління лісового господарства;

• Чернігівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості і якості ґрунтів «Облдержродючість»;

• Державна інспекція захисту рослин в Чернігівській області;

• Управління державної ветеринарної медицини в області;

• Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області;

• Обласне головне управління земельних ресурсів;

• Головне управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації;

• КП «Чернігівводоканал»;

• КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ «ТехНова»;

• Головне управління статистики в Чернігівській області;

• Відділ екології та економіки природокористування Чернігівської міської ради;

• Чернігівський державний технологічний університет;

• Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка;

• Чернігівський державний інститут економіки і управління;

• Ніжинський державний університет ім. М.В.Гоголя.

Моніторинг атмосферного повітря здійснюють Державна екологічна інспекція в Чернігівської області, Чернігівський обласний центр з гідрометеорології та Обласна санітарно-епідеміологічна станція.

Моніторингові дослідження джерел скидів стічних вод та стан поверхневих вод проводять Державна екологічна інспекція в Чернігівської області, Чернігівський обласний центр з гідрометеорології, Обласна санітарно-епідеміологічна станція, Деснянське басейнове управління водних ресурсів та КП «Чернігівводоканал».

Моніторинг підземних вод здійснюють Обласна санітарно-епідеміологічна станція, Деснянське басейнове управління водних ресурсів, КП «Чернігівводоканал» та Чернігівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості і якості ґрунтів «Облдержродючість».

Моніторинговими дослідженнями ґрунтів займаються Обласна санітарно-епідеміологічна станція, Деснянське басейнове управління водних ресурсів та Чернігівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості і якості ґрунтів «Облдержродючість».

В серпні 2007 року підписана Угода про спільну діяльність між суб'єктами системи моніторингу довкілля Чернігівської області, у якій задекларовано принципову згоду суб'єктів на участь у системі. Основною стратегічною метою Угоди є дотримання вимог екологічної безпеки, збереження природного середовища та раціонального природокористування на основі прийняття обґрунтованих управлінських рішень, що базуються на аналізі моніторингової інформації, моделюванні й прогнозуванні явищ, процесів, а також відповідають засадам сталого розвитку.

Координацію діяльності суб'єктів системи моніторингу довкілля, розгляд поточних питань, пов'язаних з проведенням моніторингу, здійснює Міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля.

У 2008 році відкориговано проект Програми моніторингу довкілля Чернігівської області на 2008 – 2013 роки відповідно до Державної цільової екологічної програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 року №1376. Затвердження проекту Програми рішенням сесії обласної ради юридично забезпечить ведення державного моніторингу довкілля в області.

Метою цієї Програми є забезпечення розвитку системи моніторингу довкілля Чернігівської області спрямованого на підвищення ефективності її функціонування та надання органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування і населенню своєчасної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, підвищення рівня екологічних знань громадян.

Забезпечення належного рівня виконання функцій системи моніторингу та розв'язання існуючих проблем досягається шляхом здійснення ряду заходів по основним завданням, спрямованих на її розвиток, з використанням існуючих можливостей суб'єктів системи.

Основними завданнями є:

• створення та забезпечення функціонування інфраструктури регіональної системи моніторингу довкілля як основи інтеграції відомчих та ресурсних мереж в єдину систему спостережень;

• створення уніфікованого програмно-методичного забезпечення ведення баз даних та інформаційного обміну;

• удосконалення мереж спостережень за станом довкілля;

• удосконалення та впровадження в роботу усіх суб’єктів системи моніторингу довкілля єдиної нормативно - методичної бази;

• створення та ведення банків даних по всіх складових довкілля;

• створення механізму комплексної оцінки, прогнозування та управління станом довкілля;

• удосконалення та втілення нормативно-правового та економічного механізму прийняття та виконання рішень у сфері моніторингу довкілля.

Здійснення заходів Програми сприятиме підвищенню рівня задоволення потреб органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, наукових установ та громадськості в об'єктивній і достовірній інформації про стан навколишнього природного середовища та забезпечить:

• у соціальній сфері - встановлення факторів навколишнього природного середовища, що чинять шкідливий вплив на здоров'я населення; посилення узгодженості діяльності місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських екологічних організацій та засобів масової інформації у сфері охорони навколишнього природного середовища; підвищення рівня інформованості населення щодо стану навколишнього природного середовища;

• в екологічній сфері - скорочення строків розроблення і підвищення якості та ефективності управлінських рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального природокористування та екологічної безпеки; розбудову мережі моніторингу навколишнього природного середовища Чернігівської області;

• в економічній сфері - підвищення ефективності використання засобів спостереження за станом навколишнього природного середовища та антропогенним впливом на нього.

При Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області в 2007 році створений регіональний центр моніторингу довкілля, який забезпечить збір, накопичення, збереження, оновлення, обробку, відображення інформації про стан природних ресурсів області та прогнозування екологічного розвитку регіону.