3.6.4 Внесення мінеральних добрив

Поряд з органічними добривами на відтворення родючості і підвищення продуктивності ґрунтів в значній мірі впливають мінеральні добрива. За багатьма науковими і виробничими даними їх вклад у приріст урожайності перевищує 50%. На даний час лише за допомогою туків можна сформувати додатній баланс поживних речовин в землеробстві. Проте в сучасних складних економічних умовах господарювання на селі, при існуванні значного диспаритету цін на продукцію промисловості і сільського господарства, використання мінеральних добрив має базуватись на реальному економічному ефекті.

З цією метою пропонується така концепція їх застосування:

1. Мінеральні добрива використовуються в першу чергу під пріоритетні культури, які забезпечують найбільшу їх агрономічну і економічну ефективність (озима пшениця, ячмінь, цукрові буряки, картопля, овочі, кукурудза).

2. Дози добрив оптимізуються і збалансовуються в залежності від агрохімічних показників ґрунтів, визначених в результаті агрохімічної паспортизації земель або діагностики мінерального живлення рослин.

3. Добрива у ґрунт вносяться найефективнішим способом, що забезпечує найвищу окупність одиниці діючої речовини приростом урожаю. Це весняне азотне підживлення озимих зернових культур та багаторічних трав, а також локальне (рядкове) внесення мінеральних добрив, що забезпечує їхню економію на 30-40% без зниження урожайності.

4. Дози, строки і способи внесення добрив залежать від рівня удобреності та біологічних особливостей попередника (насамперед від строків та доз внесення органічних добрив, здатності бобових культур нагромаджувати азот за рахунок азотфіксації тощо).

5. При застосуванні мінеральних добрив доцільно надавати перевагу внесенню їх на землях з найкращим водним режимом, провапнованих та ін.

6. Найвища ефективність добрив досягається на посівах, захищених пестицидами від бур’янів, шкідників, хвороб, оброблюваних в умовах підвищеної культури землеробства.

Виходячи з реальних можливостей господарств розрахована мінімальна потреба в добривах на 2011 рік по району в цілому складає 5,1 тис. т поживних речовин, що становить 70 кг на 1 га посівів.

За рекомендаціями українських вчених-агрохіміків оптимальна сумарна доза NPK в економічному відношенні для зернових культур перебуває на рівні 90-120 кг/га, для технічних – 120-180 кг/га діючої речовини.

Співвідношення азоту, фосфору і калію у внесених обсягах мінеральних добрив в останні роки дорівнює 1÷0,2÷0,2 при рекомендованому співвідношенні 1÷0,8÷1,0. Незбалансоване живлення рослин приводить до їх меншої продуктивності і зниження якості урожаю. Одностороннє застосування азотних добрив можливе лише на площах, де ґрунт містить достатні кількості фосфору і калію.

Позитивний ріст показників внесення мінеральних добрив дозволив передбачити підвищення обсягів застосування туків в 2011-2015 роках у середньому до 6,5 тис. т поживних речовин, на 1 гектар посівної площі, яка використовується на даний час, це становитиме відповідно 89 кг поживних речовин. Середнє внесення мінеральних добрив за 2015-2020 роки – 10,4 тис. т.

Внесення мінеральних добрив по Бахмацькому району показано в таблиці 4. Обсяги застосування та внесення мінеральних добрив вказані в додатку 8.

Внесення мінеральних добрив по Бахмацькому району

Таблиця 4

кг/га поживних речовин

№ п/п	Район	Роки
		2011	2012	2013	2014	2015	2011-2015 (середнє)	2016-2020 (середнє)
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Всього по району		70	75	85	98	117	89	142