Висновок

Найважливіше значення землі як головного національного багатства, що забезпечує життєдіяльність усього населення держави, створює продукти

харчування й сировину для промисловості, становить основу продовольчої безпеки країни, зумовлює об'єктивну необхідність її раціонального використання. Незалежність будь-якої країни в сучасному світі визначається в першу чергу забезпеченістю продовольством, тому проблема раціонального використання земельних ресурсів не втрачає актуальності.

Основним завданням заходів з охорони земельних ресурсів є збереження ті відтворення земель та ґрунтів, екологічної цінності природних і набутих якостей земельних ресурсів. Усі заходи з охорони земельних ресурсів визначаються у загальнодержавних та регіональних програмах використання та охорони земель, яких нині в Україні чимало. Пріоритетне значення в здійсненні заходів охорони земельних ресурсів відводиться сільськогосподарським землям, оскільки вони є основним засобом виробництва і не можуть бути замінені іншими.

До основних заходів з охорони земельних ресурсів належать консервація, рекультивація, моніторинг земель та економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель. До основних перспективних напрямків дослідження заходів охорони земельних ресурсів можна віднести розгляд питань необхідності та нагальності створення системи спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відведення та ліквідації наслідків негативних процесів, якої на сьогодні не існує. Система моніторингу дозволить своєчасно та швидко реагувати на будь-які погіршення землі, що дозволить значно покращити якість земельних ресурсів та не потребуватиме значних фінансових вливань на ранніх стадіях запобігання пошкодженню ґрунтів.

Запровадження раціонального землекористування поставлене перед державою, а держава, у свою чергу, реалізує його через суб’єктів –органи державної влади та землекористувачів. У зв’язку з цим, основне завдання держави полягає в організації, розробці й впровадженні такого землекористування, яке дозволить підвищити ефективність його здійснення шляхом запровадження раціонального землекористування. Отже, питання та завдання раціонального землекористування потребує досконалого дослідження, всебічного обґрунтування, виявлення та розробки заходів, які б дозволи створити базу для реалізації раціонального землекористування в сьогоднішніх умовах реформування й трансформації земельних відносин. Використання природних ресурсів розглядається як процес реалізації економічного розвитку країни, як база для задоволення потреб населення. Тому в процесі здійснення виробничої діяльності необхідно забезпечити економну експлуатацію природних ресурсів, найбільш сприятливий режим їх відтворення. Реалізація такого підходу можлива при раціональному землекористуванні.

Поетапна реалізація Програми шляхом здійснення комплексу організаційних, правових, еколого-економічних та інших заходів дозволить зупинити процеси деградації ґрунтового покриву, мінімізувати, перш за все, ерозійні процеси, створити стійку систему нарощування біоресурсного потенціалу земель та підвищити економічну ефективність їх використання.

В економічній сфері – підвищення ефективності суспільного виробництва завдяки більш раціональному використанню природно-ресурсного потенціалу земель, демографічних, природних та економічних ресурсів, поселенської мережі та ін.

В екологічній сфері – раціональне використання та охорона земель, збагачення довкілля природними елементами ландшафтів, забезпечення техногенно-екологічної безпеки життєдіяльності людини шляхом обґрунтування, зокрема, екологічно-припустимих рівнів та режимів використання земель та ін.

В соціальній сфері – це створення та підтримання повноцінного життєвого середовища, збереження та створення нових робочих місць, усунення суттєвих регіональних відмінностей в умовах життя, забезпечення рівнодоступності всіх громадян до ресурсів людського розвитку.

Поряд з організаційно-правовими заходами охорони земель чинне законодавство України передбачає юридичну відповідальність за порушення земельного законодавства, що тягне за собою дисциплінарну, кримінально-правову, цивільно-правову, адміністративно-правову і земельно-правову відповідальність.