3.6.5 Хімічна меліорація ґрунтів

Важливим фактором у підвищенні родючості ґрунтів району є хімічна меліорація. Згідно з матеріалами агрохімічного обстеження їй підлягає більше 5,4 тис. га кислих ґрунтів. Проведення меліорації сприятиме поліпшенню фізичних і фізико-хімічних властивостей ґрунтів, забезпеченню рослин кальцієм і магнієм, активізації мікробіологічних процесів, підвищенню ефективності мінеральних добрив на 20% та продуктивності сівозміни на 6-8 ц/га зернових одиниць.

В останні роки через відсутність фінансування як з державного та місцевого бюджетів, так і за кошти господарств, хімічна меліорація практично припинена, що має негативні економічні та екологічні наслідки.

В умовах району для вапнування кислих ґрунтів в зоні Лісостепу доцільно застосовувати відходи цукрового виробництва – дефекат, який містить 70-85% СаСО₃. Цим можна значно здешевити меліоративні заходи, але запаси дефекату в області майже вичерпані.

В поліській частині району в якості хімічного меліоранту можна використовувати крейду Н.-Сіверського родовища, запаси якої сягають 240 млн. т. Незважаючи на помітно вищу вартість вапнування крейдою витрати окуповуються більш високими приростами урожаю: зерна – 2,4-6,2 ц/га, кукурудзи на силос – 160-180 ц/га.

Хімічна меліорація ґрунтів досить витратний захід. Вартість вапнування 1 га доломітовим борошном коливається по районах області від 832 до 1 188 гривень.

Зважаючи на високу ефективність вапнування передбачено зростання його обсягів: від 0,2 тис. га в 2011 році до 2,7 тис. га в середньому за 2015-2020 роки. Інформація щодо хімічної меліорація ґрунтів представлена в таблиці 5.

Вапнування кислих ґрунтів по Бахмацькому району

Таблиця 5

тис. га

№ п/п	Район	Роки
		2011	2012	2013	2014	2015	2011-2015 (середнє)	2016-2020 (середнє)
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Всього по району		0,2	0,5	1,1	1,6	2,0	1,1	2,7

3.7 Радіоактивне та техногенне забруднення ґрунтів

У результаті випадання радіоактивних речовин забруднюються такі компоненти природного середовища, як атмосферне повітря, ґрунтовий покрив, водні маси, рослини, тварини тощо. Радіоактивне забруднення природних екосистем відбувається аерозольним, контактним або біологічним шляхом.

Внаслідок Чорнобильської катастрофи район зазнав радіоактивного забруднення. Це найнебезпечніший з екологічної точки зору вид негативного антропогенного впливу на довкілля.

Радіологічне обстеження ґрунтів району проводилось в 1991-1993 роках . Щільність забруднення ґрунту визначалась за активністю найбільш небезпечних у біологічному відношенні радіонуклідів – цезію-137 і стронцію-90. До 2008 року проводилось уточнююче обстеження сільськогосподарських угідь.

На даний час із сільськогосподарської продукції найбільш забруднена цезієм-137 зелена маса різнотрав’я на природних угіддях, а відтак і молоко в пасовищний період.

Виробництво продукції з перевищенням допустимих рівнів радіоактивного забруднення обумовлює необхідність проведення спеціальних контрзаходів, основними з яких щодо цезію-137 є вапнування і каліювання забруднених територій, щодо стронцію-90 – вапнування і фосфоритування ґрунтів.

Шкодочинність радіоактивного забруднення сільськогосподарських земель значно зростає там, де переважають ґрунти легкого гранулометричного складу з низьким вмістом гумусу та кислою реакцією ґрунтового середовища, для яких характерні підвищені коефіцієнти переходу радіонуклідів з ґрунту в рослини, які потім трофічними ланцюгами потрапляють в організми тварин і людини.

Для подолання негативних наслідків радіоактивного забруднення передбачено такі заходи:

• уточнююче радіологічне обстеження сільськогосподарських угідь ІІІ зони радіоактивного забруднення з метою детального виявлення критичних площ;

• створення культурних пасовищ;

• проведення комплексного агрохімічного окультурювання полів на критичних щодо радіаційної ситуації територіях.

Дані досліджень вмісту важких металів та залишків пестицидів, проведених центром “Облдержродючість”, свідчать, що великомасштабних забруднень ґрунтів цими токсикантами в районі не виявлено.

Дані про щільність забруднення радіонуклідами цезію і стронцію сільськогосподарських угідь та проведення заходів на сільськогосподарських угіддях, забруднених радіонуклідами наведені в таблиці 6.

Щільність забруднення радіонуклідами цезію і стронцію сільськогосподарських угідь по Бахмацькому району станом на 01.01.2010 року

Таблиця 6

№ п/п	Район	Обсте-жена площа, тис. га	Щільність забруднення, Кі/км2
			Цезієм-137				Стронцієм-90
			до 1	1-5	5-15	>15	0,02-0,15	0,15-3,00	>3
1	Бахмацький	106,2	106,2				81,8