5.3. Переміщення і копіювання робочих аркушів

Табличний процесор Microsoft Excel дозволяє легко переміщувати робочі аркуші усередині робочої книги, змінюючи порядок їх розташування. Також є можливість копіювання робочих аркушів, причому переміщувати і копіювати робочі аркуші можна і в інші книги. Для цього використовується команда „Перемістити”  „Скопіювати” з контекстно-залежного меню аркушів (рис. 2.4).

Рис. 2.4. Діалогове вікно „Перемістити або скопіювати”

В діалоговому вікні „Перемістити або скопіювати”, за допомогою кнопки-перемикача „Створити копію” (рис. 2.3) можна вибрати як переміщення, так і копіювання робочого аркуша. В полі „В книгу”, даного діалогового вікна можна визначити книгу, в яку потрібно перемістити або скопіювати робочий аркуш. По умовчанню, у цьому полі знаходиться назва поточної книги. В полі „Перед аркушем” вказується позиція, на яку потрібно перемістити або скопіювати аркуш.

Переміщувати або копіювати робочі аркуші можна також за допомогою миші, використовуючи прийом перетягування ярличка на потрібну позицію. Під час перетягування, покажчик миші приймає форму стрілки з листом паперу. Якщо ви хочете скопіювати робочий аркуш, то під час перетягування натисніть клавішу <CTRL>.

 

5.4. Поєднання робочих аркушів

Якщо на одному робочому аркуші Microsoft Excel використовуються дані з іншого аркушу, то ці аркуші вважаються поєднаними (пов’язаними). За допомогою поєднання даних, можна звести в одну таблицю (комірку) значення комірок з декількох різних таблиць.

Зміна змісту комірки на одному аркуші (аркуші-джерелу) робочої книги приводить до змін поєднаних з нею комірок в аркушах-приймачах. Цей принцип відрізняє поєднання аркушів від простого копіювання змісту комірок з одного аркушу в інший. В залежності від технології виконання, поєднання (пов’язування) буває „Пряме“ і через команду „Спеціальна вставка”.

Пряме поєднання аркушів використовується при уведенні формули в комірку одного аркушу, в котрій в якості одного з операндів, використовується посилання на комірку другого аркушу. Якщо в комірці таблиці (наприклад, в робочому „Лист2”) міститься формула, в якій використовується посилання на комірку іншого робочого аркушу (наприклад, на комірку А1 робочого „Лист1”) і обидва аркуші завантажені, то таке поєднання вказаних аркушів називається „прямим”. Термін „пряме поєднання” означає, що користувач сам безпосередньо при уведенні формули вказує ім’я аркушу і абсолютну адресу комірки, розділених знаком ” ! ”.

Приклади:

= C5*Лист1! A1

= Лист3! В2*100

= Лист1! A1- Лист2! A1

Для вказівки посилання на аркуші, що знаходяться в незавантажених робочих книгах, в формулі потрібно задати без пробілів повний шлях місцезнаходження файлу. Шлях задається в одинарних лапках, де вказується назва диска, каталогу, ім’я робочої книги в квадратних дужках та ім’я аркушу, на який йде посилання.

Наприклад:

= 'C:\ EXCEL\[ КНИГА1.XLS] Лист1'!A1*С5

Поєднання через команду „Спеціальна вставка” проводиться, якщо будь-яка комірка таблиці на одному робочому аркуші повинна містити значення комірки з іншого робочого аркушу.

Щоб внести в „Лист2” значення комірки A1 з джерела Лист1”, потрібно виділити цю комірку і вибрати команду „Правка”  „Копіювати”. На другому аркуші встановити курсор на ту комірку, куди потрібно копіювати, і виконати команду „Правка”  „Спеціальна вставка”  „Вставити зв’язок”. На другому аркуші з’явиться вказівка на комірку вихідного аркуша, наприклад:

= Лист1!$A$1.

При такому поєднанні Microsoft Excel автоматично переводить відносну адресу в абсолютну, тому що, якщо адреса звернення буде не абсолютною, це може привести до помилок, особливо якщо звернення відбувається до незавантажених файлів.