2.1.4 Травматизм та професійні захворювання в галузі. Розслідування нещасних випадків

Відповідно до ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять» [6] нещасний випадок на виробництві - це раптове погіршення стану здоров'я чи настання смерті працівника під час виконання ним трудових обов'язків внаслідок короткочасного (тривалістю не довше однієї робочої зміни) впливу небезпечного або шкідливого чинника.

Причини виробничого травматизму та профзахворюваності [18, 23, 28]:

1) технічні:

- недосконалість технологічних процесів;

- несправність виробничого устаткування, механізмів, інструментів;

- конструктивні недоліки устаткування, недосконалість або відсутність захисних пристроїв;

- зношеність устаткування.

2) організаційні:

- порушення вимог, інструкцій, норм, правил, стандартів;

- відсутність або неналежне проведення навчання з питань охорони праці;

- брак належного контролю та нагляду;

- порушення норм та правил планово-попереджувального ремонту;

- незадовільні організація та утримання робочого місця;

- невиконання заходів щодо охорони праці;

- порушення виробничої дисципліни.

3) психофізіологічні:

- тип нервової системи людини (характер та темперамент).

Кожен шостий нещасний випадок зі смертельним наслідком трапляється з технічних причин. Рівень легального травматизму на приватних підприємствах у 2,5 рази вищий ніж на державних.

Наслідки травматизму і професійних захворювань:

• соціальні – втрата здоров’я та життя людини, зниження темпів розвитку суспільного виробництва;

• економічні – зниження продуктивності праці, матеріальні збитки, витрати за лікарняними листами, компенсації за важкі та шкідливі умови праці, штрафні санкції.

Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворювань:

• статистичний метод базується на вивчені травматизму за статистичними документами;

• монографічний метод полягає в детальному обстеженні всього комплексу умов праці, технологічного процесу, обладнання робочого місця, санітарно-гігієнічних умов праці;

• топографічний метод ґрунтується на зазначених на карті-плані цеху зонах підвищеної небезпеки, де сталися нещасні випадки;

• економічний метод полягає у вивченні та аналізі економічних втрат, що спричинені виробничим травматизмом;

• метод експертних оцінок базується на експертних висновках умов праці, на виявленні відповідності технологічного процесу, обладнання, інструментів вимогам стандартів та ергономічним вимогам.

Заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму та професійних захворювань [28, 38]:

технічні:

• застосування технічних засобів, що запобігають дії на працюючого небезпечних та шкідливих факторів;

• розроблення та впровадження безпечного устаткування;

• механізація та автоматизація технологічних процесів;

• модернізація технологічного обладнання.

організаційні:

• правильна організація роботи, навчання, контроль та нагляд за охороною праці;

• розроблення перспективних планів зниження травматизму, своєчасного виконання заходів щодо охорони праці;

• дотримання трудового законодавства, міжгалузевих нормативних актів про охорону праці;

• упровадження безпечних методів наукової організації праці;

• проведення оглядів, лекційної та наочної пропаганди з питань охорони праці;

• моральне та матеріальне заохочення за активну роботу з охорони праці.

санітарно-гігієнічні:

• створення нормативних умов мікроклімату на робочих місцях;

• забезпечення робочих місць відповідним освітленням, вентиляційними системами, системами опалення та кондиціювання;

• обладнання місць для відпочинку працівників;

• обладнання санітарно-побутових кімнат;

• виявлення та усунення джерел виробничого шуму, вібрації, випромінювань.

правові:

• виконання законодавчих актів, норм та правил з охорони праці, охорона праці жінок, підлітків та інвалідів;

• регулювання режимів праці та відпочинку;

• укладання колективного договору, угоди з охорони праці;

• своєчасне розроблення інструкцій з техніки безпеки, виробничої санітарії;

• розслідування нещасних випадків на виробництві.

економічні:

• цільове використання коштів, що виділені на охорону праці;

• широке залучення коштів із фондів підприємства, позик банків для поліпшення умов праці.

Порядокрозслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві здійснюється згідно до «Прядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» від 30.11.2011 р..

Розслідування проводиться у разі раптового погіршення стану здоров'я працівника [11, 12, 13]або особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, одержання ними поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь одержання теплового удару, опіку, обмороження, у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, у разі зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків, а також у разі смерті працівника на підприємстві.

До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь належать захворювання та отруєння, спричинені впливом небезпечних факторів, шкідливих речовин не більше ніж протягом однієї робочої зміни. Гострі професійні захворювання спричиняються впливом хімічних речовин, іонізуючого та неіонізуючого випромінювання, значним фізичним навантаженням та перенапруженням окремих органів і систем людини. До них належать також інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання.